ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а-1246/10/0231
Головуючий у 1-й інстанції: Головін В.А.
Суддя-доповідач: Голота Л. О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2011 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Голоти Л. О.
суддів: Курка О. П., Совгири Д. І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Ямпільському районі Вінницької області на постанову Ямпільського районного суду Вінницької області від 17 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Ямпільському районі Вінницької області про перерахунок пенсії , -
В С Т А Н О В И В :
У грудні 2010 року позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Ямпільському районі Вінницької області про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії.
Постановою Ямпільського районного суду Вінницької області від 17 грудня 2010 року позов задоволено, а саме: визнано протиправними дії УПФУ у Ямпільському районі Вінницької області щодо відмови нарахування та виплати підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком; зобов"язано УПФУ у Ямпільському районі Вінницької області перерахувати та виплатити позивачу пенсію з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", за шість місяців до дня звернення до суду з 06.06.2010 року по 06.12.2010 року -з урахуванням проведених виплат; зобов’язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну 30% соціальну допомогу, що передбачена ст 6.Закону України "Про соціальний захист дітей війни" починаючи з 06.12.2010 року -по день звернення до суду і по день припинення такого права позивача.
Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Ямпільського районного суду Вінницької області від 17 грудня 2010 року .
Відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, при ухваленні постанови, виходив з того, що позовні вимоги про зобов’язання здійснення перерахунку доплати до пенсії згідно зі статтею 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Так, як вбачається із матеріалів справи, позивач є пенсіонером за віком та має статус дитини війни в розумінні статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", що підтверджується ксерокопією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 3 цього ж Закону визначено, що законодавство України про соціальний захист дітей війни складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів України. Державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ст. 7Закону)
Згідно Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік" Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених виплат, згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Колегія суддів вважає, що положення частини 3 статті 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1 цієї статті.
Отже позивач має право з врахуванням шестимісячного строку позовної давності передбаченого ст. 99 КАС України, на отримання підвищення пeнcії на 30 % мінімальної пeнciї за віком.
За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про перерахунок підвищення пенсії позивачу, як дитині війни, з урахуванням її підвищення 30 % мінімальної пенсії підлягають задоволенню з 06.06.2010 року.
Що стосується доводів апеляційної скарги про відсутність джерел фінансування виплат, то ці твердження колегією суддів відхиляються, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст.198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У зв’язку з викладеним, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Ямпільському районі Вінницької області, – залишити без задоволення, а постанову Ямпільського районного суду Вінницької області від 17 грудня 2010 року, – без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Головуючий /підпис/ Голота Л.О.
Судді /підпис/ Курко О. П.
/підпис/ Совгира Д. І.
З оригіналом згідно:
секретар