ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-158/10/0224
Головуючий у 1-й інстанції: Пилипчук О.В.
Суддя-доповідач: Голота Л. О.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2011 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Голоти Л. О.
суддів: Курка О. П., Совгири Д. І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області на постанову Томашпільського районного суду Вінницької області від 23 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області про про перерахунок пенсії , -
В С Т А Н О В И В :
У листопаді 2010 року позивач ОСОБА_2 звернулась до Томашпільського районного суду Вінницької області з позовом про визнання дій управління Пенсійного фонду України в Томашпільському районі Вінницької області неправомірними; зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Томашпільському районі Вінницької області здійснити перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1, інваліду 3 групи захворювання, пов’язаного з наслідками аварії на ЧАЕС, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі не нижчому 6-ти мінімальних пенсій за віком та у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2009 року по 01.11.2010 року.
В матеріалах справи є заява ОСОБА_2 про зміну позовних вимог від 24.11.2010 року (а.с. 12). Відповідно до даної заяви ОСОБА_3 просила провести перерахунок державної та додаткової пенсії як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по день ухвалення рішення судом.
Постановою Томашпільського районного суду Вінницької області від 23 листопада 2010 року позов задоволений: визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Томашпільському районі Вінницької області; зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Томашпільському районі Вінницької області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 з 01.01.2009 року по 01.11.2010 року державної пенсії як особі, постраждалій від наслідків Чорнобильської катастрофи, категорії 1, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Томашпільського районного суду Вінницької області від 23.11.2010 року, як таку, що винесена з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Пунктом 3 частиною 1 статті 197 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 КАС України.
Вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач ОСОБА_2 віднесена до категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1, є інвалідом 3 групи, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Томашпільському районі Вінницької області та отримує пенсію на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", і відповідно має право на виплату державної пенсії і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю як особі, що постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліду 2 групи, передбачених ст.ст. 50, 54 цього Закону.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 має статус особи, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до категорії 1 і є інвалідом 3 групи по захворюванню, пов'язаному з наслідками аварії на ЧАЕС.
Таким чином, Позивач має право на отримання державної та додаткової пенсії в розмірі, передбаченому ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Визнаючись щодо заявленого позову суд першої інстанції також керувався Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, яким визнані нечинними положення пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про Держаний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", зокрема, до статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
В Рішенні Конституційного суду України зазначено, що внесення змін до законів України, зупинення їх дії чи скасування при прийнятті Законів України про Державний бюджет України на відповідний рік, який не має вищої юридичної сили стосовно інших законів, є неприпустимим оскільки вказані дії створюють колізії в законодавстві, що призводить до обмеження прав та свобод людини і громадянина.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону України "Про Конституційний Суд України" якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
У ст. 74 зазначеного Закону передбачено, що Конституційний Суд України може вказати на преюдиціальність свого рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги Відповідача, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду також вважає за необхідне зазначити про таке.
Відповідно до статті 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсія особам віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюється у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
У частині 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв’язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 6-ти мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі статтею 50 цього Закону, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, зокрема, інвалідам 3 групи у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи викладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність у Позивача права на перерахунок пенсії в розмірі, передбаченому ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, визначені, зокрема, Рішенням Конституційного Суду України №12-рп/98 від 09.07.1998 р., Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має вищу юридичну силу відносно постанов Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, від 16.07.2008 року № 654.
Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
В такому випадку посилання Відповідача на акти Кабінету Міністрів України в обґрунтування проведених виплат не відповідають чинному правовому регулюванню спірних правовідносин.
З аналізу ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вбачається, що при визначенні розміру державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу нарахування береться розмір мінімальної пенсії за віком.
Згідно з чинним законодавством України розмір мінімальної пенсії за віком визначається відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Судова колегія не бере до уваги доводи відповідача, який вказує, що відповідно до ч. 3 ст. 28 вищевказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Відповідно до ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім’ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат, застосовується прожитковий мінімум, виходячи з вимог Конституції України та законів України.
Наявність норми ч. 3 ст. 28 "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" не є підставою для відмови в реалізації громадянами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, яке гарантується Конституцією України.
Разом з тим колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає за необхідне вказати на те, що суд першої інстанції, дійшовши обґрунтованого висновку про законність вимог позивача на перерахунок розміру його пенсії, допустив порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Так, задовольняючи позов в частині проведення перерахунку розміру його державної та додаткової пенсії з урахуванням мінімальної пенсії за віком, суд першої інстанції неправильно визначив період часу, за який порушене право позивача підлягає відновленню.
Суд першої інстанції не врахував норм ст. 99 КАС України, якою передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи строки звернення до суду, визначені ч. 1, 2 ст. 99 КАС України, право Позивача на проведення перерахунку та виплати йому державної та додаткової пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підлягає захисту за період з 10.05.2010 року, оскільки позов подано до суду 10.11.2010 року.
В силу приписів ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
При цьому питання про поновлення чи відмову в поновленні процесуального строку вирішуються в порядку, передбаченому ст. 102 КАС України. Однак, враховуючи відсутність заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та відсутність відповідної ухвали суду першої інстанції, позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду відповідно до положення ст. 100 КАС України.
Томашпільський районний суд Вінницької області достовірно встановив, що позивачу зазначеними Законами передбачено пенсію та додаткову пенсію, яка в силу ст. 22 Конституції України обмежена або скасована бути не може. Тобто суд, визнавши незаконними дії та зобов’язавши управління пенсійного фонду здійснити перерахунок позивачу за період з 01.01.2009 року лише по 01.11.2010 року не звернув увагу на той факт, що з 02.11.2010 року право позивача на таку пенсію не зникло, а продовжує існувати.
Таким чином місцевим судом невірно визначено спосіб гарантованого захисту порушеного позивачем права.
На думку колегії суддів порушене право позивача слід захистити таким чином, щоб запобігти виникненню умов, які становлять таке порушення та не допустити подальшого існування таких умов. Тобто, слід зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області нараховувати та щомісячно виплачувати передбачену Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсію та додаткову починаючи з 10.05.2010 року і по день припинення права на таку допомогу.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Відповідно до ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Враховуючи викладене та положення ст. 195 КАС України, беручи до уваги надане суду апеляційної інстанції право перегляду рішень суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області задовольнити частково .
Постанову Томашпільського районного суду Вінницької області від 23 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області про про перерахунок пенсії, - скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_2 в частині, поданій поза межами шестимісячного строку звернення до суду залишити без розгляду.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Томашпільському районі Вінницької області про перерахунок пенсії задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Томашпільському районі Вінницької області протиправними щодо відмови у виплаті ОСОБА_2 пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах, встановлених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Томашпільському районі Вінницької області провести ОСОБА_2 перерахунок державної пенсії по 3-й групі інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру не менше 6 мінімальних пенсій за віком; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру 50% мінімальної пенсії за віком, та виплатити ОСОБА_2 державну і додаткову пенсію за період з 10.05.2010 року по день припинення права на таку державну і додаткову пенсію з урахуванням проведених виплат.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Головуючий /підпис/ Голота Л.О.
Судді /підпис/ Курко О. П.
/підпис/ Совгира Д. І.
З оригіналом згідно:
секретар