Справа № 2-а-155/2011

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

"31" січня 2011 р.                                                   

 31 січня 2011 року суддя Деражнянського районного суду Хмельницької області Коваль Ф.І. розглянув в порядку скороченого провадження в залі суду  м. Деражня справу за  адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Деражнянському районі Хмельницької області про стягнення відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»недовиплаченої грошової допомоги як дитині війни,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Деражнянському районі Хмельницької області про стягнення відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»недовиплаченої грошової допомоги як дитині війни, починаючи з 1 січня 2010 року із наступною виплатою вказаного підвищення до пенсії.

В своїй заяві позивач зазначив, що на підставі Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 1 січня 2008 року встановлено, що підвищення до пенсії або грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії дітям війни, виплачується у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Посилаючись на рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивач вважає, що розмір недоплаченого йому підвищення до пенсії за 2010 рік становить 30 відсотків  мінімальної пенсії за віком, і просить стягнути вказані кошти з відповідача, подавши до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

14 січня 2011 року суддею винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження у справі, копія якої направлена відповідачу. Крім того, позовні вимоги позивача за період з 1 січня 2010 року по 14 липня 2010 року залишені без розгляду в зв’язку із пропущенням шестимісячного строку встановленого для звернення до суду.

Суддя, оцінивши повідомленні позивачем обставини, вважає їх достатніми для прийняття рішення з огляду на наступне.   

Позивач підтвердив доказами обставини, на які посилається в позові, зокрема те, що є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, надавши суду довідку управління Пенсійного фонду України у Деражнянському районі Хмельницької області.   

Відповідач в письмовому запереченні зазначив, що дійсно згідно із ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни підлягає виплаті надбавка до пенсії в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком. Проте, підвищення до пенсії дітям війни повинно виплачуватись у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№ 530 від 28 травня 2008 року.   

За таких обставин відповідач вважає, що управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі діяло у межах повноважень, у порядок та у спосіб, що визначені чинним законодавством України.   

Крім того, відсутні бюджетні кошти для повної реалізації програм з доплат дітям війни.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18 листопада 2004 року, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання, чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України і доплату до пенсії здійснює управління Пенсійного фонду України у Деражнянському районі Хмельницької області, яке є відповідачем за цим позовом.                   

При цьому, суд не бере до уваги доводи відповідача про неможливість  забезпечення доплати до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком через відсутність коштів, так як відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни»доплат до пенсії не може бути підставою для невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов’язань, а реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.   

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що виплата позивачу як дитині війни щомісячної державної соціальної допомоги підлягає з 15 липня 2010 року з урахуванням фактично отриманих позивачем виплат, та з наступною виплатою вказаного підвищення до пенсії відповідно до змін законодавчо встановлених розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.   

На підставі викладеного та керуючись ст. 22 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік», ст. ст. 100, 183-2 КАС України,    

    постановив

адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Деражнянському районі Хмельницької області виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 15 липня 2010 року із наступною виплатою вказаного підвищення до пенсії відповідно до змін законодавчо встановлених розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».    

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через районний суд протягом 10 днів з дня отримання копії даної постанови.    

Суддя:Ф. І. Коваль