Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа  № 2-а-1220/11

Категорія 14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20 травня 2011 року Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:   

   головуючого судді –Сірик І.С.,

   при секретарі –Кулька О.М.

   з участю позивача –ОСОБА_1

   представника відповідача –Грішін Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Заставна справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області про визнання дій УПФУ в Заставнівському районі неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок розміру пенсії,  

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом до відповідача, просить визнати розпорядження про призначення пенсії протиправним, зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії за віком у відповідності до ст.40, ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з застосуванням показника середньої заробітної плати за 2008 рік з 01.03.2009р., посилаючись на неправомірність дій відповідача щодо протизаконного застосування у 2009 році при перерахунку пенсії їй за ч.4 ст.42 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»показника середньої заробітної плати за 2007 рік. В обґрунтування своїх вимог позивач також посилається на те, що є пенсіонером за віком, перебуває на обліку у відповідача, одержуючи державну пенсію за віком, продовжувала працювати і, відпрацювавши встановлений законом час у відповідності до ч.4 ст.42 вказаного Закону, у березні 2009 року звернулася з заявою до відповідача про перерахунок пенсії за віком по стажу та заробітній платі. Перерахунок було проведено відповідачем з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік, а не за показником за 2008 рік –за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, як це передбачено Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». У зв’язку з чим, вона отримує пенсію нижчу, ніж це передбачено вказаним Законом.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала та просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зокрема, представник відповідача послалася на те, що дії відповідача з перерахунку пенсії є правомірними, оскільки у зв’язку з визнанням змін, внесених до ст.ст.40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення», неконституційними, виникла правова колізія, яка полягає в тому, що норми статей 40, 42 Закону втратили чинність, а рішення щодо відновлення дії попередньої редакції зазначених норм не приймалося. У зв’язку з цим, перерахунок пенсії проводиться за порядком та відповідно до підпункту 3 пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008року № 530 «Про деякі питанні соціального захисту окремих категорій громадян»та роз’яснень Мінпраці та Пенсійного фонду України від 11.03.2009 року щодо проведення перерахунку пенсії з застосуванням показника середньої заробітної плати, який вже склався до винесення рішення КСУ.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, перебуває на обліку у відповідача, одержуючи державну пенсію за віком, продовжувала працювати і, відпрацювавши встановлений законом час у відповідності до ч.4 ст.42 вказаного Закону, в березні 2009 року звернулася із заявою до відповідача про перерахунок пенсії за віком по стажу та заробітній платі.     

Перерахунок було проведено відповідачем з 01.03.2009 року з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік, а не за показником за 2008 рік –за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, у зв’язку з чим позивач отримує пенсію в розмірі меншому, ніж при перерахунку пенсії за показником за 2008 рік.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»передбачено проведення перерахунків пенсій з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення, та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Підпунктами  9, 10 п.35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»було внесено зміни до ст.ст.40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та врегульовано питання застосування показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та порядок проведення перерахунку пенсій з урахуванням страхового стажу та заробітку, набутого після призначення (попереднього перерахунку) пенсії.    

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»та які втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.    

Таким чином, доводи представника відповідача про те, що внаслідок визнання зазначених змін неконституційними, виникла правова колізія, яка полягає в тому, що норми статей 40, 42 Закону втратили чинність, а рішення щодо відновлення дії попередньої редакції зазначених норм не приймалося, не можуть бути прийняті судом до уваги як такі, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, є безпідставними і юридично неспроможними.    

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.   

Відповідно до ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.    

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.    

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини.

Правовідносини, що виникають у процесі реалізації права на отримання пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Відповідно до позиції Суду ЄС у справі 41/74 van Duyn v. Home Office, цей принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов’язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії.                                                                

Як вбачається з Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на час проведення відповідачем перерахунку пенсії позивачу та на момент розгляду справи, іншого порядку та показників перерахунку, ніж визначений ст.ст.40, 42 цього Закону, законами України не встановлено.      

Таким чином, проведення відповідачем перерахунку пенсії позивачу у 2009 році за показником 2007 року на підставі відповідного листа - роз’яснень Мінпраці та Пенсійного Фонду України, є неправомірним, оскільки такий перерахунок не відповідає та суперечить вказаним вимогам закону, і має наслідком звуження змісту та обсягу прав позивача.      

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своєї бездіяльності.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про незаконність Розпорядження №141378 від 05.03.2009 року на підставі якого позивачу було протиправно проведено перерахунок пенсії за віком з врахуванням показника середньої заробітної плати за 2007 календарний рік та, виходячи з встановлених обставин справи, вважає наявними законні підстави для задоволення вимог в зобов’язанні останнього провести перерахунок пенсії за віком у 2009 році за ч. 4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням з 01.03.2009 року показника середньої заробітної плати за 2008 рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 19, 22, 75, 92 Конституції України, ст.ст. 40, 42, 45, 48 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 6, 8, 9, 11, 69-71, 97, 99, 100, 158-163, 167  КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Визнати розпорядження №141378 від 05.03.2009 року Управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області , щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 протиправним та скасувати його.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області провести ОСОБА_1 перерахунок та доплату до пенсії за віком відповідно до положень ст. 40, ч.4 ст. 42 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників в галузях національної економіки за 2008 рік з 01.03.2009 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 документально підтверджений розмір державного мита в розмірі 3,40 грн.

Апеляційна скарга подається до Вінницького адміністративного апеляційного суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя                                                                   І.С.Сірик