Справа № 192/2450/23

Провадження № 1-кп/192/99/24

Ухвала

Іменем України

06 листопада 2024 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру в кримінальному провадженні №12023041570000721, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 листопада 2023 року, відносно ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , в м. Маршанськ, Тамбовської області, рф, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора – ОСОБА_4 ,

особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру – ОСОБА_3 ,

захисника – ОСОБА_5 ,

законного представника – ОСОБА_6 ,

представника потерпілого – ОСОБА_7

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні від захисника надійшло клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 41 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлюється кримінальна протиправність діяння.

Законний представник, прокурор, представник потерпілого проти задоволення клопотання не заперечували.

Заслухавши думку сторін та учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру та наявні матеріали кримінальної справи, суд приходить до такого висновку.

За приписами п. 41 ч. 1 ст. 284 КПК України - кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом установлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 41 ст. 284 КПК, у порядку п. 12 ч. 2 цього ж положення Кодексу.

Відповідно до абз. 5 ч. 7 ст. 284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 41 ч. 1 ст. 284 КПК України, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених ст. 4792 цього Кодексу.

За статтею 4792 КПК України суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 41 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 12 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.

Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, яким було внесено зміни до ст. 51 (Дрібне викрадення чужого майна) Кодексу України про адміністративні правопорушення, набув чинності 09 серпня 2024 року.

За ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Відповідно до Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, у 2023 році становить 2684 грн. 00 коп.

Згідно клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, ОСОБА_3 інкримінується вчинення суспільно небезпечного діяння за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану.

При цьому суспільне небезпечне діяння, вчинення якого інкримінується ОСОБА_3 вчинено 30 жовтня 2023 року і вартість майна, яким заволодів ОСОБА_3 складає 317 грн. 40 коп.

Таким чином, враховуючи викладене, вартість майна заволодіння яким інкримінується ОСОБА_3 є меншою ніж два неоподаткованих мінімуми доходів громадян станом на 30 жовтня 2023 року.

Згідно клопотання захисника він просить з`ясувати позицію законного представника особи, щодо якої подано клопотання про можливість закриття кримінального провадження і закрити кримінальне провадження на підставі п. 41 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Відповідно до ст. 512 КПК України, яка регламентує процедуру судового розгляду клопотань про застосування примусових заходів медичного характеру - судовий розгляд здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участю прокурора, обов`язковою участю фізичної особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, її законного представника та захисника згідно із загальними правилами цього Кодексу.

Згідно ст. 44 КПК України - якщо підозрюваним, обвинуваченим є неповнолітній або особа, визнана у встановленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, до участі в процесуальній дії разом з ним залучається його законний представник.

Законний представник користується процесуальними правами особи, інтереси якої він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена представнику.

Як вказувалось судом КПК України регламентує процедуру вирішення питання щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність у порядку передбаченому ст. 4792 КПК України.

Враховуючи положення вказаної норми, яка передбачає процедуру закриття провадження саме під час розгляду обвинувального акту, а не клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, а також те, що згоду на закриття кримінального провадження повинен надавати саме обвинувачений, тому суд вважає, що реалізація права щодо надання чи ненадання згоди на закриття кримінального провадження повинна реалізовуватись безпосередньо обвинуваченим і неможе бути реалізована законним представником, що свідчить що клопотання захисника є безпідставним і заявлено з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим в задоволені клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, ст. 5 КК України та керуючись ст.ст. 44, 284, 4792 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені клопотання захисника ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження на підставі п. 41 ч. 1 ст. 284 КПК України – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: суддя ОСОБА_1