Справа № 602/1047/24

Провадження № 1-кп/602/118/2024

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2024 р.                                                 м. Ланівці

Лановецький районний суд Тернопільської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання обвинувальний акт та додані до нього матеріали у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024216030000099 від 05.10.2024, по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Ланівці, Лановецького району, Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, на утриманні має одну малолітню дитину, не працює, з середньою освітою, не депутата, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого -

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,-

в с т а н о в и в:

До Лановецького районного суду Тернопільської області 01 листопада 2024 року надійшов зазначений обвинувальний акт та додані до нього матеріали із клопотанням прокурора про розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 01.11.2024 визначено головуючого суддю у справі ОСОБА_1 .

Як встановлено органом досудового розслідування та визнано судом доведеним, 04.10.2024 близько 23 год. 00 хв, перебуваючи на алеї поблизу магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що за адресою АДРЕСА_2 , достовірно знаючи, що життя та здоров`я кожної людини охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально-караним діянням, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, під час конфлікту на ґрунті раптово виниклих непрязних відносин з ОСОБА_3 наніс йому один удар стопою правої ноги та два удари кулаком правої руки в область голови і обличчя (перенісся), а також сім ударів кулаком правої руки в область лівої частини грудної клітини, при цьому лівою рукою утримуючи та тягнучи ОСОБА_3 за зап`ясток лівої руки.

В результаті своїх умисних протиправних дій ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_3 наступні тілесні ушкодження: закриту тупу травму лівої половини грудної клітини, забиття м`яких тканин лівої половини грудної клітини, перенісся, лівої кисті та ділянки променево-зап`ястного суглоба, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не призвели до короткочасного розладу здоров`я.

До обвинувального акта додана заява підозрюваного ОСОБА_2 від 31.10.2024, який у присутності захисника ОСОБА_4 зазначив, що погоджується зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження, та погоджується на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Також потерпілий ОСОБА_3 згідно своєї заяви від 31.10.2024, доданої до обвинувального акта, погодився зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні, та повідомив про те, що він ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Частиною першою статті 382 КПК України встановлено, що суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок.

Суд дійшов висновку, що вимоги ст. 302 КПК України сторонами кримінального провадження дотримано, а саме: обвинувальний акт містить клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, додано письмові заяви підозрюваного та потерпілого в порядку ч. 3 ст. 302 КПК України, додано матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

За таких обставин, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення доведена у повному обсязі та його дії вірно кваліфіковано за ч.1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

Встановлені органом досудового розслідування фактичні обставини, які не оспорюються учасниками кримінального провадження, викладені у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеними.

В обвинувальному акті зазначено, що обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно до статті 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Однак, суд не визнає зазначені в обвинувальному акті обставини, які пом`якшують покарання, - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, оскільки з матеріалів кримінального провадження вони не вбачаються з огляду на наступне.

Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.

Вказані вище висновки узгоджуються із послідовною практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постанові від 15 листопада 2021 року у справі 199/6365/19.

Натомість з матеріалів кримінального провадження убачається, що обвинувачений ОСОБА_2 у дату, час та місці, що вказані в обвинувальному акті, вчиняв конфлікти із застосуванням фізичного насильства зі своєю дружиною ОСОБА_5 , свідком ОСОБА_6 , в результаті численних ударів наніс легкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_3 , після прибуття на місце події поліцейських, які намагалися його заспокоїти, поводив себе щодо них агресивно, не підкорявся законним вимогам поліцейського, у зв`язку з чим до нього було застосовано спецзасоби та проведено адміністративне затримання поліцейськими, після затримання у відділенні поліції продовжував вести себе агресивно, конфліктувати та висловлюватися нецензурною лайкою.

Суд констатує, що у матеріалах кримінального провадження не відображено жодних конкретних дій зі сторони обвинуваченого, спрямованих на залагодження провини перед потерпілим.

Стосовно активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення обвинуваченим, то суд зауважує, що у матеріалах кримінального провадження, доданих до обвинувального акта, міститься пояснення ОСОБА_2 , відібране у нього 05.10.2024 ст. о/у СКП ВП №1 (м. Ланівці) лейтенантом ОСОБА_7 , у якому ОСОБА_2 вказав, що ніяких конфліктів 04.10.2024 близько 23 год. з громадянами у нього не виникало, і що тілесних ушкоджень він нікому не наносив.

Показання щодо вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, у яких ОСОБА_2 визнав свою вину згідно зі встановленими органом дізнання обставинами надав дізнавачу, як убачається з матеріалів кримінального провадження, лише після пред`явлення йому підозри під час допиту його як підозрюваного 30.10.2024, що також не свідчить про його активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого відповідно до статті 67 КК України, не встановлено.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд ураховує вимоги статей 50, 65 КК України, у т.ч. ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, спосіб та мету його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання (їх відсутність).

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 125 КК України, є кримінальним проступком, спрямованим проти життя та здоров`я людини, яке вчинене обвинуваченим умисно.

Обвинувачений ОСОБА_2 одружений, на утриманні має одну малолітню дитину, за місцем проживання характеризується нейтрально, під спостереженням у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, не працює, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, однак відповідно до ст. 89 КК України не судимий.

Враховуючи викладене, суд вважає, що до обвинуваченого слід застосувати найменш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення, але у максимальному розмірі.

Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні згідно обвинувального акта відсутні.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

На підставі наведеного вище, керуючись ст. 50, 66-67, ч.1 ст. 125 КК України та ст. 368 - 371, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Початок строку виконання покарання – сплати штрафу обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.

Копію вироку надіслати учасникам судового провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Лановецький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1