Справа № 161/15556/24

Провадження № 2/161/4250/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        04 листопада 2024 року                                                                м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Шестерніна В.Д.,

за участю секретаря Мельник А.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

І.Короткий зміст позовних вимог

15.08.2024 представник Тараненко А.І. в інтересах ТзОВ «Юніт Капітал» через систему «Електронний суд» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов обгрунтований таким.

16.02.2022 ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали кредитний договір №771869364, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в сумі 20 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та проценти за користування ним, однак не виконав своїх зобов`язань.

Право вимоги за цим кредитним договором перейшло спочатку до ТзОВ «Таліон Плюс» (на підставі договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 з додатковими угодами до нього), потім - до ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (на підставі договору факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023), а потім - до ТзОВ «Юніт Капітал» (на підставі договору факторингу №14/06/2024 від 14.06.2024) .

Заборгованість відповідача за кредитним договором №771869364 від 16.02.2022 становить 28 268 грн., з яких: 20 000 грн. - заборгованість по кредиту, 8 268 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.

Позивач просив суд стягнути з відповідача вказану заборгованість, а також покласти на нього судові витрати.

ІІ.Стислий        виклад позиції відповідача

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Ш.Процесуальні дії суду, клопотання та заяви учасників судового процесу

Ухвалою суду від 20.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.

Позовні матеріали направлялися відповідачу за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем його проживання.

Оскільки розгляд справи здійснювався судом за відсутності учасників справи, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

ІV.Фактичні обставини справи

16.02.2022 ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали договір кредитної лінії №771869364 (а.с. 12 зворот -19), за умовами якого (п. 2.1) кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 20 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі.

Умови договору кредитної лінії №771869364 від 16.02.2022:

- кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 20 000 грн. відразу після укладення договору, який має бути повернено до 18.03.2022 (п. 2.3);

- позичальнику надається дисконтний період кредитування, який складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу (п. 3.6);

- сума кредиту за всіма наданими траншами має бути повернена кредитодавцю не пізніше дати закінчення дисконтного періоду кредитування - 18.03.2022, а саме не пізніше ніж через 30 (тридцять) днів від дати отримання першого траншу позичальником (п. 7.1);

- дата повернення кредиту, що вказана в п. 7.1 договору, переноситься, а вказаний строк кредитування продовжується при настанні наступної відкладальної обставини: у разі якщо позичальник продовжує користуватися кредитом після закінчення дисконтного періоду кредитування, зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при ненадходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду (п. 7.2.2);

- за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом (п. 8.1);

- за користування грошовими коштами після закінчення строку дії договору (після 90 дня від дати закінчення дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання позичальник зобов`язаний сплачувати на користь кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 1087,70% річних. Сторони погоджуються, що проценти нараховані після закінчення строку дії цього договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (п. 12.4).

16.02.2022 ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало (перерахувало) ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 20 000 грн. (платіжне доручення від 16.02.2022, а.с. 27, довідка №06/2024 від 07.06.2024, а.с. 28-29).

Строк кредитування за договором №771869364 від 16.02.2022 сплив 16.06.2022 (п.п. 7.1, 7.2.2, 12.4).

28.11.2018 ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТзОВ «Таліон Плюс» (фактор) уклали договір факторингу №28/1118-01 (а.с. 31-33), строк дії якого згідно додаткових угод №19 від 28.11.2019, №26 від 31.12.2020 та №27 від 31.12.2021 (а.с. 34-38) був продовжений до 31.12.2022.

За умовами договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018:

- клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором (п. 2.1);

- право вимоги переходить від клієнта до фактора з момента підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним Реєстром прав вимоги (п. 4.1).

05.05.2022 ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТзОВ «Таліон Плюс» право вимоги за договором №771869364 від 16.02.2022 до ОСОБА_1 (витяг з Реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022, а.с. 39-40).

30.10.2023 ТзОВ «Таліон Плюс» (клієнт) та ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (фактор) уклали договір факторингу №30/1023-01 (а.с. 42-43).

За умовами договору факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023:

- клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (п. 2.1);

- право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги по формі, встановленій у відповідному додатку (п. 4.1).

30.10.2023 ТзОВ «Таліон Плюс» відступило ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» право вимоги за договором №771869364 від 16.02.2022 до ОСОБА_1 (витяг з Реєстру прав вимоги №1 від 30.10.2023, а.с. 44-45).

14.06.2024 ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (клієнт) та ТзОВ «Юніт Капітал» (фактор) уклали договір факторингу №14/06/2024 (а.с. 47-49), за умовами якого:

- фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт - відступити фактору право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші патежі, право на одержання яких належить клієнту (п. 1.1);

- перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною договору (п. 1.2).

14.06.2024 ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступило ТзОВ «Юніт Капітал» право вимоги за договором №771869364 від 16.02.2022 до ОСОБА_1 (Реєстр боржників від 14.06.2024, а.с. 50-51, акт прийому-передачі реєстру боржників від 14.06.2024, а.с. 52).

Заборгованість відповідача за договором №771869364 від 16.02.2022 на дату відступлення ТзОВ «Юніт Капітал» права вимоги становить 28 268 грн., з них: 20 000 грн. - заборгованість за кредитом, 8 268 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом (виписка з особового рахунка, а.с. 30, розрахунок заборгованості, а.с. 46).

Контррозрахунку заборгованості чи доказів її відсутності відповідач не подав.

V.Мотиви суду та застосоване законодавство

Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

Отже, суд висновує, що наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. ч. 3, 4, 7, 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно приписів ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.

ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №771869364 від 16.02.2022 в електронному вигляді. На підставі цього договору відповідач отримав кредитні кошти, однак їх, як і відсотки за користування кредитними коштами, не повернув, чим порушив взяті на себе договірні зобов`язання. В подальшому ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило своє право вимоги за кредитним договором по ланцюгу правочинів факторингу ТзОВ «Таліон Плюс», потім - ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», потім - ТзОВ «Юніт Капітал».

В зв`язку з цим у ТзОВ «Юніт Капітал» виникло право вимагати від відповідача повернення заборгованості за кредитним договором, яке воно реалізувало.

Заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором №771869364 від 16.02.2022 становить 28 268 грн., з них: 20 000 грн. - заборгованість за кредитом, 8 268 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, нарахованими в межах строку кредитування.

Такий розмір заборгованості є обгрунтованим, оскільки підтверджується матеріалами справи та водночас не спростований відповідачем.

Суд висновує, що права позивача є порушеними, а відповідач є відповідальним за це. Отже, позов слід задовольнити.

VI.Судові витрати

Щодо судового збору

Враховуючи результат вирішення спору, керуючись ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу

Позивач заявив до стягнення 6 000 витрат на професійну правничу допомогу, які складаються з таких сум: 500 грн. - надання усної консультації (1 година), 500 грн. - вивчення матеріалів справи та 5 000 грн. - складання позовної заяви (2 години). На підтвердження цих витрат позивач надав договір про надання правничої допомоги №17/06/24-02 від 17.06.2024, додаткову угоду №1 від 17.06.2024, акт прийому-передачі наданих послуг від 17.06.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4956 від 24.04.2012, довіреність від 22.02.2024 (а.с. 53-60).

Вивчивши заяву позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов таких висновків.

В частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на професійну правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.

Близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

У постановах від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц та від 05.07.2023 у справі №911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

Суд наголошує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Суд зауважує, що з акта прийому-передачі наданих послуг від 17.06.2024 (а.с. 58) вбачається, що вартість наданих послуг правничої допомоги становить 5 000 грн., в той же час позивач заявив до стягнення суму 6 000 грн.

Врахувавши конкретні обставини цієї справи, в тому числі ціну позову, суд дійшов переконання, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію розумності їхнього розміру з огляду на підготовку лише одного процесуального документа - позовної заяви в справі, яка є нескладною, а навпаки - типовою справою, що виникає у відносинах щодо стягнення кредитної заборгованості. Обсяг наданих адвокатом послуг не є великим. В зв`язку з таким суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 3 000 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №771869364 від 16.02.2022 в розмірі 28 268 грн. (двадцять вісім тисяч двісті шістдесят вісім гривень), з них: 20 000 грн. - заборгованість за кредитом, 8 268 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4а, офіс 10; код в ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Дата складення повного тексту рішення суду - 04.11.2024.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області                                                                В.Д. Шестернін