Справа № 298/2356/23

Номер провадження 3/298/1723/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року                                                         смт. Великий Березний

Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Зизич В.В., розглянувши матеріали справи №298/2356/23 (провадження 3/298/1723/23), які надійшли з відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, працюючого на Львівській залізниці ШЧ 10, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №127354 від 8 листопада 2023 року, складеного начальником СРПП ВП №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Ярчич Р.В., 8 листопада 2023 року о 13.45 год. в селі Волосянка, вул.Центральна, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLКSWAGEN PASSAT, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання 4 листопада 2024 року ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Цуга Ю.Ю., будучи повідомленими про дату, місце і час судового розгляду, повторно не з`явилися.

Через систему "Електронний суд" від захисника Цуга Ю.Ю. 04.11.2024 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки захисник з 25.10.2024 перебуває на лікарняному, а ОСОБА_2 захворів з 01.11.2024.

Судом зауважується, що за час перебування справи в провадженні суду ОСОБА_1 жодного разу не з`явився в судові засідання.

Судом констатується, що справа неодноразово призначалася до розгляду, зокрема, на 11.01.2024, 07.02.2024, 07.03.2024, 23.04.2024, 24.05.2024, 17.07.2024, 12.08.2024, 23.09.2024, 14.10.2024, 28.10.2024, 04.11.2024.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 неодноразово повідомлявся судом про час і місце проведення судового розгляду, шляхом надіслання йому судових повісток за адресою, яку він зазначив при складанні відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, а саме: с.Волосянка, 38.

Судом зауважується на тому, що судові засідання з розгляду даної справи неодноразово відкладалися за клопотаннями захисника – адвоката Цуги Ю.Ю. та за клопотаннями особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

Судову повістку для вручення ОСОБА_1 для забезпечення явки останнього в судове засідання на 04.11.2024 для участі в розгляді справи про адміністративне правопорушення було скеровано до відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області. Відповідно до рапорту начальника СРПП ВП №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Р.Ярчич від 30.10.2024 з метою належного оповіщення про судове засідання, вручення повістки було здійснено неодноразові відвідування за місцем проживання гр. ОСОБА_1 , однак при відвідуванні останній був відсутній за місцем проживання, в подальшому під час телефонної розмови з вищевказаним громадянином останній повідомив, що відмовляється отримувати судову повістку. У зв`язку з чим, вручити судову повістку вищевказаному громадянину не надалось можливим.

За змістом складеної телефонограми, ОСОБА_3 повідомлено в телефонному режимі про час і місце судового розгляду.

На офіційному сайті Великоберезнянського районного суду Закарпатської області в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення справи щодо ОСОБА_1 до розгляду були зазначені відомості про дату, час та місце розгляду такої.

Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП України справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

За змістом ст.268 КУпАП України присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративні правопорушення передбачені ст.130 КУпАП , не є обов`язковою.

Суд вважає, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.

Судом справа про адміністративне правопорушення розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Цуга Ю.Ю., які були повідомлені про розгляд справи, однак до суду вказані особи не з`явились. Приймаючи рішення про розгляд справи за відсутності вищевказаних осіб, суд бере до уваги те, що розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема, 11.01.2024, 07.02.2024, 07.03.2024, 23.04.2024, 24.05.2024, 17.07.2024, 12.08.2024, 23.09.2024, 14.10.2024, 28.10.2024. за клопотаннями сторони захисту, що на вищевказані дати розгляду справи ОСОБА_1 жодного разу не з`явився, справа перебуває в провадженні суду з 27 грудня 2023 року.

Суд також констатує, що у день розгляду справи 04.11.2024 захисник Цуга Ю.Ю. направив до суду чергову заяву про відкладення розгляду справи, обґрунтовуючи її тим, що ні він, ні ОСОБА_2 не можуть прибути до суду у зв`язку із хворобою. Суд, дослідивши зміст заяви захисника та долучених до неї медичних довідок вважає, що такі не дають підстав для чергового відкладення розгляду справи і не свідчать про поважність причин неявки на розгляд справи, а також вважає, що стороною захисту не доведено, що захворювання перешкоджають ОСОБА_1 та його захиснику - адвокату Цуга Ю.Ю. з`явитись на розгляд справи до суду.

Приймаючи рішення про розгляд справи без участі ОСОБА_1 та його захисника Цуга Ю.Ю., враховуються вимоги чинного законодавства щодо розгляду справи в розумні строки, та в строки, визначені ст.38 КУпАП, зауважується, що адмінматеріали надійшли до суду 27.12.2023, що є достатнім для реалізації ОСОБА_1 своїх прав.

Захисником Цуга Ю.Ю. в даній справі неодноразово подавались клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, зокрема, 11.01.2024, 07.02.2024, 05.04.2024, 09.10.2024, з матеріалами справи останній ознайомлювався.

12 серпня 2024 року через канцелярію суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_1 – адвоката Цуги Ю.Ю. про витребування від ВП №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області інформації. Клопотання мотивовано тим, що у квітні 2024 року захисником було подано адвокатський запит до ВП №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області від 22.04.2024, однак орган поліції не надав відповідь на запит, не надав запитувану інформацію. До клопотання захисник долучив копію адвокатського запиту.

23 вересня 2024 року від захисника – адвоката Цуги Ю.Ю. надійшло клопотання, в якому останнім порушується питання про повернення відділенню поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області матеріалів справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 для належного оформлення; про виклик до суду свідків: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання АДРЕСА_2 ; про визнання: протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД №127354 від 08.11.2023 р.; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.11.2023; рапорту поліцейського Р. Ярчич від 08.11.2023; акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 08.11.2023 (ксерокопія першої сторінки); диску з відеозаписом, - недопустимими доказами; та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування клопотання захисник послався на те, що орган поліції не усунув недоліків, які зазначено суддею в постанові від 16.11.2024 в справі № 298/2127/23.

Вказує на те, що ОСОБА_1 не визнає своєї вини, він не вчиняв правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зазначив, про недотримання під час складання адмінматеріалів відносно ОСОБА_1 працівниками поліції вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я № 1452/735 від 09.11.2015 року, а також неналежного виконання вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026.

10 жовтня 2024 року на адресу суду надійшов лист заступника начальника ВП №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Пильник Ю.Ю., яким останній повідомляє, що працівниками ВП №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області було розглянуто адвокатський запит Ю.Цуга. За результатами опрацювання запиту було надано наступну інформацію: відповідно до затверджених графіків чергувань ГРПП час виконання службових обов`язків нарядів СРПП складає 24 години, тобто несення служби на території обслуговування наряду СРПП розпочався з 08.00 год. 08.11.2023 по 08.00 год. 09.11.2023, при цьому до несення служби в мобільному наряді були залучені: інспектор СРПП В.Гавран та поліцейський СРПП ОСОБА_6 , разом з нарядом ГРПП-2 у відповідності до посадових інструкцій начальника СРПП розділ II здійснював патрулювання і начальник СРПП ВП №2 Ужгородського РУП Р.Ярчич. Інформація (докази чи копія доказів), які беззастережно підтверджують факт порушення ПДР гр. ОСОБА_1 були додані до адміністративних матеріалів за ст.130 КУпАП відносно вищевказаного громадянина та скеровані на розгляд до Великоберезнянського районного суду. Разом з цим адвоката було повідомлено, що надати інформацію (докази чи копії таких), які були зазначені у запиті п.3-п.10 ВП № 2 Ужгородського РУП не в змозі, оскільки такі матеріали були долучені до адміністративних матеріалів за ст. 130 КУпАП.

14 жовтня 2024 року через канцелярію суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких він зазначає, що не визнає своєї вини, оскільки не вчиняв правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Пояснює, що 08.11.2023 о 13:45 год. в с.Волосянка керував т/з VOLKSWAGEN PASSAT, н/з НОМЕР_1 , де його зупинили працівники поліції за те, що він нібито був не пристебнутим ременем безпеки. Після ознайомлення з відеозаписом, який є в матеріалах справи, ним з`ясовано, що працівники поліції не мали доказів, що він був не пристебнутим ременем безпеки.

Вказує, що відносно нього винесено постанову, яка є в матеріалах справи, яку він не оскаржив, оскільки було надано лише квитанцію про сплату штрафу, який він оплатив. Розуміє, що постанова не ґрунтувалась на доказах, і слід було таку оскаржити, але він не бачив відеозапису, який є в матеріалах справи №298/2356/23.

Посилається, що з протоколом серія ААД №127354 від 08.11.2023 ознайомився в свого захисника після того, як той отримав його в суді з матеріалів справи №298/2356/23. Протокол складено без його участі, поліцейський не роз`яснював прав, не повідомляв де буде розглядатись справа, не вручив копію протоколу. Він не відмовлявся отримувати протокол, йому його навіть не показали.

Відмітки в протоколі, що він нібито відмовився надавати пояснення, не відповідають дійсності, йому не пропонували надавати пояснення. Відеозапис не містить інформації про процедуру складання протоколу взагалі.

ОСОБА_1 зазначає, що поліцейський не пропонував йому пройти огляд на стан сп`яніння чи освідування на місці або в медичному закладі, була лише пропозиції пройти освідчення, однак закон не зобов`язує його проходити освідчення, й відсутня відповідальність в ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо відмови водія пройти освідчення на стан сп`яніння, тобто він не відмовлявся пройти огляд на стан сп`яніння.

Вказує про те, що йому ніхто не зачитував та не вручав направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів не складався.Поліцейський не роз`яснив йому порядку проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, однак і підстав проходити такий огляд не було, оскільки поліцейський не виявив в нього ознак алкогольного сп`яніння, які містяться у відповідній Інструкції. Зазначає, що КУпАП не передбачає можливість складання протоколу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

14 жовтня 2024 року надійшло клопотання захисника – адвоката Цуги Ю.Ю., в якому він просить долучити до матеріалів справи висновок експертного дослідження від 14.10.2024, як доказ по справі. До клопотання додав копію висновку експертного дослідження про здійснення лінгвістичної соціально-комунікаційної експертизи щодо тлумачення лінгвістичних аспектів та семантики окремих слів у процесі комунікаційного акту між громадянином ОСОБА_1 та працівниками поліції.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху України передбачена ст. 130 КУпАП.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Незважаючи на заперечення стороною захисту доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, факт скоєння адміністративного правопорушення та винуватість ОСОБА_1 у вчиненні такого, повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні доказів.

У судовому засіданні достовірно встановлено, що 8 листопада 2023 року о 13.45 год. в селі Волосянка, вул.Центральна, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLКSWAGEN PASSAT, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Факт скоєння адміністративного правопорушення та винуватість ОСОБА_1 у вчиненні проступку, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №127354 від 08.11.2023, складеним начальником СРПП ВП №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Ярчич Р.В.,зафіксовано обставини вчинення правопорушення. На переконання суду, в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 відображені необхідні й передбачені нормою  ст.256 КУпАП  відомості. Протокол оформлений компетентною уповноваженою особою в межах повноважень, наданих особі, яка його склала, в протоколі викладено суть правопорушення.

Так, в протоколі зазначено відомості щодо транспортного засобу VOLКSWAGEN PASSAT, його номерного знаку НОМЕР_1 , належності такого ОСОБА_1 , а також зазначено те, що ОСОБА_1 керував вищевказаним транспортним засобом.

Також у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №127354 від 8 листопада 2023 року зазначено: дату і місце його складення; посаду, прізвище, ім`я та по батькові працівника поліції, який склав протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; а також зазначено, що ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, в тому числі і про розгляд справи у Великоберезнянському районному суді Закарпатської області, міститься відмітка про те, що останній відмовився від надання пояснень та від підписання протоколу.

Під час розгляду справи судом не здобуто будь-яких даних, які б давали підстави вважати, що начальник СРПП ВП №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Ярчич Р.В. був упереджений при складанні протоколу щодо ОСОБА_1 , і що в нього були підстави фальсифікувати такий.

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 8 листопада 2023 року, виданого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно даних направлення огляд не проводився;

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №8101527 від 8 листопада 2023 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121 КУпАП за обставин, що мали місце 8 листопада 2023 року в с. Волосянка, по вул. Центральна;

- рапортом начальника СРПП ВП №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Романа Ярчич від 8 листопада 2023 року, яким останній доповідає що під час патрулювання 08.11.2023 близько 13:45 год. в с. Волосянка по вул. Головна, було зупинено автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT», д.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканця АДРЕСА_3 , який порушив правила дорожнього руху, а саме не був пристебнутий ременем безпеки. Під час перевірки документів у водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, у зв`язку з чим останньому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «DRAGER» на місці зупинки транспортного засобу, на що водій гр. ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі;

- довідкою до адміністративного протоколу серії ААД №127354 №8636/106/25-3-2023, виданою начальником СРПП ВП №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Ярчич Р., за відомостями якої згідно бази ІПНП громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , видавалось посвідчення серії НОМЕР_2 від 07.02.2007;

- фотокопіями документів, а саме: свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 ; паспорта громадянина України, виданого на ім`я ОСОБА_1 ; актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 08.11.2023; заявою ОСОБА_1 від 09.11.2024, якою він просить повернути йому автомобіль; квитанцією про оплату штрафу; заявою ОСОБА_1 від 09.11.2023, в якій він зазначив, що отримав належний йому автомобіль;

- даними відеозаписів, на яких зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, зупинки такого працівниками поліції та відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, останній відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та відмовився проїхати в заклад охорони здоров`я.

З досліджених судом відеозаписів встановлено, що ОСОБА_3 керував транспортним засобом, будучи попередньо в день події відстроненим працівниками поліції від керування транспортним засобом у зв`язку з складенням щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. При зупинці транспортного засобу працівниками поліції роз`яснено ОСОБА_3 неприпустимість керування ним транспортним засобом, про наявність в нього ознак алкогольного сп`яніння, запропоновано пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу "Драгер" або в медичному закладі, на що ОСОБА_3 відмовився, почав пропонувати працівникам поліції вирішити питання, не складати щодо нього протокол, відпустити його, а в подальшому надав грошові кошти. Працівником поліції неодноразово запропоновано ОСОБА_3 пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння, неодноразово зазначено про те, що у випадку відмови на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, неодноразово попереджено про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди.

З переглянутих судом відеозаписів прослідковується послідовність подій, які відбувались 8 листопада 2023 року, які беззаперечно підтверджують відомості, викладені в протоколі та вину правопорушника.

Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність вищевказаних відеозаписів ОСОБА_1 та його захисником Цугою Ю.Ю. не надано, хоча останні не були обмежені в цьому, не встановлено таких обставин і під час розгляду справи.

З цих підстав, зазначені в клопотанні доводи захисника ОСОБА_7 щодо неналежності як доказів, зазначених відеозаписів суд вважає необгрунтованими і такими, що не заслуговують на увагу. Так, при дослідженні в судовому засіданні оптичних дисків, судом встановлено, що такі не є не пошкодженим та на них містяться декілька відеофайлів, які доступні до перегляду.

Суд відхиляє доводи ОСОБА_1 щодо відсутності підстав для зупинки транспортного засобу під його керуванням та неповідомлення про причини зупинки працівниками поліції ОСОБА_1 , оскільки причини та обставини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , обставини того, чи порушував ОСОБА_1 . Правила дорожнього руху України під час керування транспортним засобом, що стало наслідком його зупинки працівниками поліції, не підлягають встановленню, оскільки предметом доказування в межах даної справи є саме фактичні дані щодо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, та ці відомості не впливають на висновок про винуватість цієї особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Разом з цим, відеозаписом підтверджено, що при зупинці керованого ОСОБА_3 автомобіля працівником поліції повідомлено останньому про причину зупинки, порушення ОСОБА_3 ПДР України, а також наголошено на тому, що останній є вже відстороненим від керування автомобілем, проте незважаючи на це, останній повторно сів за кермо, з чим беззаперечно погодився ОСОБА_3 .

Доводи сторони захисту про те, що матеріали справи не містять будь-яких доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування автомобілем, суд відхиляє як такі, що спростовуються даними відеозапису, з якого вбачається, що працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про неможливість продовжувати керування транспортним засобом, його відсторонення від керування та поміщення транспортний засобу на спецмайданчик відділу поліції.

Також не заслуговують на увагу покликання захисника про те, що працівниками поліції було допущено істотні порушення нормативно-правових актів щодо під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , оскільки матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Що стосується доводів захисника про те, що рапорт працівника поліції є неналежним доказом у даній справі, суддя вважає за необхідне зазначити, що рапорт, складений уповноваженою службовою особою і її дії, в порядку передбаченому чинним законодавством ОСОБА_1 не оскаржувалися. ОСОБА_1 не звертався зі скаргою на дії працівників поліції до їх керівництва, хоча мав для цього достатньо часу, що унеможливлює врахування його доводів з приводу незгоди з відомостями рапорту, а тому, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що відображені у рапорті.

Що стосується наданої захисником копії висновку експертного дослідження про здійснення лінгвістичної соціально-комунікаційної експертизи щодо тлумачення лінгвістичних аспектів та семантики окремих слів у процесі комунікаційного акту між громадянином ОСОБА_1 та працівниками поліції, за відомостями якого таке проведено доктором наук із соціальних комунікацій, професором, деканом філологічного факультету, професором кафедри журналістики ДВНЗ «Ужгородський національний університет» Ю.Бідзіля, то такий жодним чином не спростовує додані до протоколу докази та встановлені судом обставини справи, не спростовує висновків суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 . Крім цього, висновок не містить даних про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Що стосується письмових пояснень ОСОБА_1 , то такі на переконання суду спрямовані на уникнення особою адміністративної відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.

Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не був обізнаний про складенння щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення спростовуються матеріалами справи, зокрема, даними відеозапису, згідно яких працівник поліції повідомив йому про складання протоколу, для цього просив надати документи, що посвідчують особу ОСОБА_1 , також зафіксовано як працівник поліції, сидячи в службовому авто, складає протокол.

Захисник вказує на те, що ОСОБА_1 не було роз"яснено прав, передбачених ст.268 КУпАП, однак яким чином ця обставина впливає на доведеність вини ОСОБА_1 не зазначає, відсутній причинно-наслідковий зв`язок цих обставин з неможливістю реалізації ОСОБА_1 своїх прав, зокрема, якими саме правами він через необізнаність не зміг скористатися під час складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Разом з тим, даними відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 під час зупинки та пропозиції йому пройти огляд на стан сп`яніння не виявляв бажання скористатись правовою допомогою, впродовж часу складання протоколу комусь телефонував, що працівниками поліції не перешкоджалось.

Стороною захисту не надано належних, допустимих та достатніх доказів того, що працівниками поліції не було надано водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги. За такого відсутні підстави вважати, що працівниками поліції було обмежено ОСОБА_1 у процесуальних правах, в тому числі й у праві на захист.

Доводи сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію слід розцінювати, як намагання уникнути установленої законом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.

Інші доводи сторони захисту судом не приймаються до уваги, оскільки наявними в матеріалах провадження доказами не підтверджуються, мають формальний характер та не впливають на висновки суду.

Додані до протоколу докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Відповідно до ч. 1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На підставі ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності вбачається, що вони узгоджуються між собою та доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП «поза розумним сумнівом», оскільки зміст та суть наявних доказів виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду.

Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому такі суддя вважає належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.

Таким чином, факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується зібраними у справі доказами, які повністю узгоджуються між собою.

Дослідженими доказами встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; а тому в діях останнього вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Вимоги захисника про повернення матеріалів справи на дооформлення з підстав, зазначених ним у клопотанні, на переконання суду, не підлягають задоволенню, оскільки визначені для цього ст.ст.256, 278 КУпАП підстави відсутні, відсутні обставини, які унеможливлюють розгляд вказаної справи про адміністративне правопорушення по суті.

Що стосується клопотання захисника про виклик в якості свідків ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , то таке суд відхиляє у зв`язку з необґрунтованістю. Вказані особи свідками в протоколі не зазначені, належного обгрунтування необхідності допиту цих осіб захисником не наведено.

Відомостей про притягнення протягом року ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності матеріали справи не містять.

Обставин, що виключають адміністративну відповідальність, визначених ст.17 КУпАП, у даній справі не встановлено.

Застосовуючи вид адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, те, що допущене ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху є грубим, пов`язане з безпекою руху транспорту та вживанням алкогольних напоїв, що за своїм характером є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків даного проступку.

Суддя враховує, що в рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

При визначенні розміру штрафу, а також строку позбавлення спеціального права суддя враховує наступне.

Санкція ч.1 ст.130 КУпАП, що передбачає відповідальність за вказане правопорушення, передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Згідно Правил дорожнього руху водій - особа, яка керує транспортним засобом і має при собі посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

В ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 має посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 07.02.2007.

Враховуючи вказані обставини, суд приходить висновку, що ОСОБА_1 згідно Правил дорожнього руху є водієм, останньому надавалось право на керування транспортними засобами, тому до нього може бути застосовано позбавлення права керування транспортними засобами.

При накладенні адміністративного стягнення суддею взято до уваги, що ОСОБА_1 за віком та станом здоров`я є працездатним, а тому зважаючи на те, що санкція ч.1 ст.130 КУпАП є безальтернативною, суддя вбачає фактичні та правові підстави для застосування адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що буде необхідним і достатнім для виховання ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Саме така міра покарання, на переконання судді, відповідає вчиненому правопорушенню, і є такою, що відповідає меті адміністративного стягнення, встановленого ст. 23 КУпАП.

Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, з ОСОБА_1 в доход держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.

Керуючись ст.ст. 40-1, 124, 130, 283, 284, 287-289 КУпАП , суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, на рахунок №UА538999980313030149000007001, отримувач коштів код за ЄДРПОУ 37975895, отримувач Закарпатська область, м.Ужгород, призначення платежу 21081300,з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Згідно з ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу - 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок на рахунок №UА908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету – 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Зизич В.В.