Справа № 932/8234/24

Провадження № 3/932/3882/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року                                                                         м. Дніпро

Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Юдіна Н.М. розглянувши матеріали, що надійшли від Головного Управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , керівника ТОВ “ВОРДАРТ” за частиною 1 статтею 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 09.09.2024 № 58534/04-36-24-12/2684017723 посадова особа ОСОБА_1 , керівник ТОВ «ВОРДАРТ» вчинила правопорушення з питання несвоєчасного подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (форма № 4ДФ) за 2 квартал 2024 року, термін подання встановлений діючим законодавством до 09.08.2024. Фактично розрахунок надано 31.05.2024 р., відповідно до акту перевірки № 44699/04-36-24-12/45318045 від 20.08.2024 р., чим порушено п. 51.1 ст. 51, пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, пп.70.16.1 п.70.16. ст. 70 та пп. «б» п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями), пп.2.1 п. 2 Порядку заповнення та подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2020 року № 773) п. 6 ст. 128 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. №436-ІV (із змінами та доповненнями), чим порушено вимоги ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

У поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява № 50966/99 від 14.10.2003).

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.

Статтею 277 КУпАП визначені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, відповідно до яких вказана справа про адміністративне правопорушення, розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Згідно з одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.

Крім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади, а не понесення відповідальності за скоєне правопорушення дискредитує державу та руйнує моральні цінності суспільства.

Отже, суд виконав всі можливі заходи для виклику ОСОБА_1 у судове засідання, враховуючи, що остання не з`явилась за судовою повісткою та вимоги ст. 268 КУпАП, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 163-4 КУпАП неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, -

тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб`єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При прийнятті остаточного рішення суд досліджує докази, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення складений відносно ОСОБА_1 від 09.09.2024; акт про результати камеральної перевірки ТОВ «ВОРДАРТ» від 20.08.2024; корінець повідомлення про виклик ОСОБА_1 для складання протоколу про адміністративне правопорушення на 09.09.2024; акт про неявку посадової особи від 09.09.2024; квитанція № 2 із відомостями щодо посадових осіб ТОВ «ВОРДАРТ».

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд визнає докази належними, допустимими, достовірними та достатніми у своїй сукупності для встановлення судом усіх обставин, що підлягають з`ясуванню.

Суду не надано доказів та не наведено доводів, які б викликали сумніви або вказували на суперечності в обставинах встановлених судом.

Відповідно до ст. 34 КУпАП обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлені.

Відповідно до ст. 35 КУпАП обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.

При призначенні адміністративного стягнення суд виходить із змісту статті 33 КУпАП і враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, а також особу яка притягається до адміністративної відповідальності, її майновий стан, те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 163-4 КУпАП України.

Окрім цього, відповідно до вимог статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України "Про судовий збір", з правопорушника необхідно стягнути судовий збір в розмірі, встановленому цим законом.

Керуючись статями 34, 35, 163-4, 284, 285 КУпАП, а також іншими наведеними положеннями законодавства, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, та накласти на останню адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 34 (тридцять чотири) гривні 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605 грн 60 коп.

Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП України роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ч. 1 ст. 308 роз`яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Суддя Н.М. Юдіна