Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

04 листопада 2024 р.                                                                                   Справа № 520/29849/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Пасечнік О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону (вул. В`ячеслава Чорновола, 21,м. Краматорськ,Краматорський р-н, Донецька обл.,84333) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду  з  позовом до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, в якому просить суд:

1. визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону по непроведению індексації перерахованого грошового забезпечення та спричинення моральної шкоди;

2. зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Східного регіону (код ЄДРПОУ 39969443) провести (розрахувати) індексацію перерахованого грошового забезпечення за період з лютого 2018 року по вересень 2024 року включно і стягнути зазначену суму на користь позивача;

3. стягнути з Держави Україна (державного бюджету України) на користь позивача моральну шкоду в розмірі 50 000 грн;

4. стягнути на користь позивача судові витрати по справі.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями  160, 161, 172 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статті  161 КАС України.

Частиною 3 статті 161 КАС України встановлено, що  до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року - 3028,00 гривень.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Як вбачається з позовних вимог, предметом позову у даній справі є, зокрема, вимога про стягнення моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн, за яку позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не надав до суду докази сплати судового збору.

Крім того, відповідно до пункту 3 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що заявляючи вимогу про відшкодування відповідачем моральної шкоди в сумі 50 000,00 гривен, позивач не навів обґрунтований розрахунок цієї суми, про яку заявлено у позовних вимогах, що не відповідає пункту 3 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно зі статтею 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Фактично, позивач як на підставу для стягнення моральної шкоди послався лише  на непроведення відповідачем йому індексації перерахованого грошового забезпечення.

Суд звертає увагу на те, що заявлений позивачем до відшкодування розмір моральної шкоди в розмірі 50 000 грн взагалі не містить обґрунтування обставинами та доведення доказами.

Натомість, суд зауважує, що одними з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами (ч.3 ст.2 КАС України).

Верховний Суд у численних рішеннях виклав правовий висновок про необхідність надання позивачами обґрунтованого розрахунку шкоди, заявленої до відшкодування (у тому числі моральної), та залишення позовних заяв без руху у випадку невиконання позивачами такого обов`язку.

Зокрема, такий висновок викладено:

- в ухвалі Верховного Суду від 28.10.2021 у справі №140/10792/21;

- в ухвалі Верховного Суду від 18.10.2021 у справі №420/15949/21;

- в ухвалі Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №9901/360/20, правомірність якого підтверджено постановою Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2021;

- в ухвалі Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №9901/352/20;

- в ухвалі Верховного Суду від 03.11.2020 у справі №9901/345/20;

- в ухвалі Верховного Суду від 27.10.2020 у справі №9901/189/20;

- в ухвалі Верховного Суду від 26.10.2020 у справі №9901/313/20.

У пунктах 28, 29 постанови від 03.03.2021 у справі №640/6853/19 Верховний Суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що ненадання позивачем обґрунтованого розрахунку заявленої до відшкодування моральної шкоди свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (зокрема, пункту 3 частини п`ятої цієї статті), що є підставою для залишення позовної заяви без руху, а неусунення відповідного недоліку тягне за собою правовий наслідок у вигляді повернення позовної заяви позивачу.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.05.2021 у справі №9901/360/20.

З урахуванням вказаного вище, з метою усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду обґрунтований розрахунок суми моральної шкоди, заявленої до відшкодування.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст. 8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд ураховує судову практику Європейського суду з прав людини.

"...Суд уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів" (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі Дія-97 проти України (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).

Тобто, встановлені процесуальним кодексом вимоги щодо змісту та форми позовної заяви обов`язкові до виконання усіма учасниками процесу та їх дотримання перевіряється судом.

Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у постанові від 25.06.2020 по справі №0240/2226/18-а.

Разом з тим, згідно з ч. 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Суд зауважує, що адміністративний позов завжди має індивідуальний характер і спрямований на захист конкретних прав, свобод чи інтересів особи в її особистих правовідносинах з певним суб`єктом владних повноважень.

Тому позовна заява має містити конкретизовані відомості про суб`єкта владних повноважень, який порушив права позивача, вказувати на суб`єктивне право, що підлягає захисту та яке порушив відповідач, обставини чи факти (події життя), з якими позивач пов`язує порушення свого суб`єктивного права та які утворюють привід для звернення до суду, а також містити конкретні вимоги до відповідача, які суд має застосувати з метою захисту порушеного права.

Так, позивач просить суд, зокрема, зобов`язати відповідача провести (розрахувати) індексацію перерахованого грошового забезпечення за період з лютого 2018 року по вересень 2024 року включно і стягнути зазначену суму на його користь.

При цьому,  позивач звільнений з військової служби та з посади з 28.01.2020.

Суд звертає увагу, що відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України судовому захисту підлягає лише порушене право, а не спосіб відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. При цьому, наявність вказівки у законі на можливість оскарження рішення до суду не є безумовною підставою для задоволення позову.

Відсутність предмету захисту у суді, без визначення права, свободи чи інтересу, які мають бути захищені (поновлені) у судовому порядку, фактично вказує на безпредметність позову.

Отже, за наведених обставин, в контексті заявлених вимог та наявних обґрунтувань позову, позивачеві слід надати пояснення щодо наявності порушеного права саме по вересень 2024 року безпосередньо відповідачем по справі.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

          В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду:

- оригінал документу про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн за подання до адміністративного суду адміністративного позову, який подано фізичною особою, за наступними реквізитами:  отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA678999980313141206084020661; код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - "*;101; (код платника); судовий збір за позовом (ім`я/назва платника), Харківський окружний адміністративний суд" або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

- обґрунтований розрахунок суми моральної шкоди, заявленої до відшкодування;

- пояснення щодо наявності порушеного права саме по вересень 2024 року безпосередньо відповідачем по справі.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону (вул. В`ячеслава Чорновола, 21,м. Краматорськ,Краматорський р-н, Донецька обл.,84333) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк п`ять календарних днів для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.  

Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

Копію ухвали направити позивачу (представнику позивача).

Роз`яснити, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя                                                                                          О.В. Пасечнік