Справа № 545/3439/23

Провадження № 1-кп/545/468/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

       04.11.2024 Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,                                        

при секретарі – ОСОБА_2 ,                                                

за участю прокурора – ОСОБА_3 ,

потерпілої - ОСОБА_4 ,                                        

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

захисника – ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Полтавського районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

Від прокурора надійшло клопотання про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу, обраного останньому під час судового розгляду у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України не відпали і не змінилися, він може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, у кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення.

Потерпіла клопотання підтримала, прохала задовольнити.

Обвинувачений та його захисник проти задоволення клопотання не заперечували. В той же час, захисник зазначив, що прокурором не обгрунтовані ризики, передбачені ст.177 КПК України

Заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Так, відносно ОСОБА_5 ухвалою суду від 11.09.2024 року було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 09.11.2024 року, однак судове провадження по даному провадженню не закінчено і потребує часу для розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 60 діб.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Взяття під варту відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має задовольняти вимогу пропорційності, що викладено у рішенні ЄСПЛ від 18.03.2008 р. у справі « Ладент проти Польщі » ( Ladent v. Poland), а тому тримання обвинувачених під вартою є необхідним для забезпечення їх присутності в суді, та інші, менш суворі заходи, не є достатніми для досягнення цієї цілі.

Застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого виправдано наявністю конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011), а альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого.

Згідно ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суддя повинен врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України та обставин, передбачених ст.178 КПК України.

Згідно ст. 178 КПК України, судом при вирішенні клопотання враховуються, дані про особу обвинуваченого, його репутація, відомості щодо наявності у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків за місцем мешкання, вік та стан його здоров`я, відсутність відомостей про наявність постійного місця роботи та джерел доходу, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.

З урахуванням особи ОСОБА_5 який на даний час обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, неодружений, на утриманні неповнолітніх чи малолітніх дітей не маючого, не має міцних соціальних зв`язків, ніде не працює, тобто не має легальних джерел доходу, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, у суду є обґрунтовані підстави вважати, що знаходячись на волі останній може незаконно впливати на потерпілого, свідків, продовжувати злочинну діяльність, переховуватися від суду, а тому ризики передбачені ст. 177 КПК України не відпали та не змінилися.

Будь-яких доказів, які б свідчили про існування об`єктивних даних щодо можливості застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів суду не надано.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину, який вчинено із застосування насильства або погрозою його застосування.

При цьому, беручи до уваги вимоги п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, пов`язаного із застосуванням насильства, що спричинило смерть особи, то одночасно із продовженням строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд не визначає йому запобіжний захід у вигляді застави та її розмір, враховуючи встановлені підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України.

За таких обставин, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто по 02.01.2025 року включно без визначення розміру застави.

Керуючись ст.ст.177,178,183,194-197,331,392 КПК України, суд, -        

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Полтава, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів без визначення розміру застави до 02.01.2025 року включно.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, направити начальнику ДУ «Полтавська установа виконання покарань № 23».                

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення.

  Суддя                                                                         ОСОБА_1