Справа № 358/1509/24 Провадження № 2/358/774/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області у складі головуючого судді Романенко К.С., за участю секретаря судового засідання Шпак К.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в м.Богуславі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

11 вересня 2024 року ТОВ «ФК «ЕЙС» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 534317855 від 05.07.2022 в розмірі 48583 грн 00 коп., а також судовий збір в сумі 2422 грн 40 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 6000 грн 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 05.07.2022 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 534317855 у формі електронного документу з використанням електронного підпису.

Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV95NP6. Зокрема, 05.07.2022 відповідач ввела ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснула кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору.

Відразу після вчинених дій відповідача, 05.07.2022 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 10000,00 грн. на її банківську карту № НОМЕР_1 що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняла пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень

ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в розмірі 10000 грн 00 коп. Разом з тим, відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів належним чином не виконав, внаслідок чого за договором утворилась заборгованість в сумі 48583 грн 00 коп.

Позивач у позові зазначає, що 28.11.2018 між первісним кредитором ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 534317855.

28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін.

31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та №28/1118-01.

31.12.2021 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.

Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №193 від 06.09.2022 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 22 359,00 грн.

Таким чином, договір № 28/1118-01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 28.11.2018-31.12.2022.

Відповідно, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «Таліон Плюс», оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.

Тобто, право вимоги за кредитним № 534317855 від 05.07.2022 перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» - 06.09.2022, відповідно до підписання Сторонами реєстру прав вимоги № 193.

Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.

Зокрема, на підтвердження переходу права вимоги позивачем долучено довідку видану ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», що підтверджує перехід права вимоги за кредитним договором № 534317855 від 05.07.2022 до ТОВ «Таліон Плюс». Реєстр прав вимог №193 від 06.09.2022 підписаний вже після укладення кредитного договору між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем 05.07.2022.

23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 23/0224-01, строк дії якого закінчується 31 грудня 2024 року.

Предметом даного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому в відповідному Додатку договору.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 23.02.2024 до Договору факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 48583,00 грн.

17.07.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу №17/07/2024 відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до п.1.2. перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.

Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 17/07/2024 від 17.07.2024 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 48583,00 грн. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 17/07/2024 від 17.07.2024.

В ході передачі прав вимоги за факторинговими договорами, право вимоги за кредитним договором № 534317855 від 05.07.2022 перейшло до позивача, що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до відповідача в розмірі 48583,00 грн.

Позивач вказує, що є законним правонаступником первісного стягувача за вказаним кредитним договором, а тому з огляду на неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань та наявністю заборгованості, позивач вимушений звернутись до суду із даним позовом, та просить стягнути із відповідача на користь позивача зазначену суму заборгованості в примусовому порядку.

Ухвалою судді Богуславського районного суду Київської області від 16 вересня 2024 року провадження у вищевказаній цивільній справі відкрито та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, яку сторони отримали в установлений законом строк.

Представник позивача після відкриття провадження у справі з будь-якими клопотаннями/заявами до суду не звертався.

Відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву не подала.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити за наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.07.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 534317855 у формі електронного документу з використанням електронного підпису.

Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора MNV95NP6, який було направлено позичальнику 05.07.2022 року на номер мобільного телефону вказаний нею в заявці на отримання грошових коштів та який було введено позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та натиснула кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору.

28.11.2018 між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, та позивач вказує, що до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №534317855 від 05.07.2022.

23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 23/0224-01, та позивач вказує, що відповідно до умов реєстру прав вимоги до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором 534317855 від 05.07.2022 р.

В подальшому, 17.07.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та позивачем ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 17/07/2024.

Відповідно до Реєстру Боржників та акту прийому-передачі Реєстру боржників за вказаним договором факторингу № 17/07/24, позивач вказує, що до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 48583 грн 00 коп.

На підставі досліджених вище доказів суд дійшов висновку, що на момент укладення договору факторингу в 2018 році ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та боржником ОСОБА_1 , тобто у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов`язанням, яке він міг би передати ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу від 28.11.2018.

Суд вважає за необхідне вказати на те, що оскільки ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги відносно боржника ОСОБА_1 у зобов`язанні не набуло, а тому таке право не могло бути в подальшому передане цим товариством на підставі договору факторингу від 23.02.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», яке, в свою чергу, не могло передати таке право позивачу ТОВ «ФК «Ейс» за договором факторингу від 17.07.2024.

З урахуванням наведеного, суд вважає що позивач ТОВ «ФК «Ейс» є неналежним позивачем у спірних правовідносинах, оскільки товариство не набуло права вимагати від боржника ОСОБА_1 сплати заборгованості за кредитним договором, укладеним 05.07.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .

За приписами статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої і третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (частини перша-третя, п`ята, шоста статті 203 ЦК України).

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу (правова позиція, викладена Верховним Судом України у постанові від 05.07.2017 року у справі № 752/8842/14-ц).

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами цього договору.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року № 231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Так, з матеріалів справи вбачається, що кредитний договір був укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 05.07.2022, натомість, договір факторингу № 28/1118-01, за яким ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» відступило право вимоги ТОВ «Таліон Плюс», був укладений 28.11.2018, тобто, на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором та боржником ОСОБА_1 , і у первісного кредитора не виникло право вимоги за неіснуючим зобов`язанням, яке він міг би передати ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу від 28.11.2018.

Оскільки ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги відносно відповідача, як боржника у зобов`язанні, не набуло, таке право не могло бути передане цим товариством на підставі договору факторингу від 17.07.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», яке, у свою чергу, не могло передати таке право в подальшому на підставі договору факторингу від 17.07.2024 ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», яке за вищенаведених обставин не має права вимагати від відповідача сплати заборгованості за кредитним договором № 534317855, укладеним 05.07.2022 між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога».

Враховуючи викладені обставини, зважаючи на те, що договір факторингу укладений між первісним кредитором ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» 28.11.2018, до моменту виникнення у первісного кредитора права вимоги до відповідача за кредитним договором, укладеним 05.07.2022, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованості за кредитним договором № 534317855, укладеним 05.07.2022 між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомог», оскільки на момент відступлення права вимоги шляхом укладення договору факторингу вимога до боржника ОСОБА_1 не була дійсною і не належала первісному кредитору на момент її відступлення.

Доводи сторони позивача про те, що договір факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, на підставі якого ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» було передано ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до відповідача за кредитним договором № 534317855, був чинний на момент укладення позивачем договору факторингу, що викладені у позові, суд вважає необґрунтованими, оскільки додатковими угодами лише продовжувався строк дії договору факторингу, який укладений між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», при цьому, обсяг прав та обов`язків сторін по договору факторингу від 28.11.2018 додатковою угодою не змінений, по своїй суті вона не є новим договором факторингу, і не свідчить жодним чином про перехід до ТОВ «Таліон Плюс» від первісного кредитора ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» права вимоги до відповідача у даній справі за кредитним договором, який було укладено 05.07.2022.

Суд відмічає, що інші наведені позивачем доводи в обґрунтування своїх позовних вимог не спростовують наведених висновків суду.

Як зазначає Європейський суд з прав людини в своїй усталеній практиці, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що обґрунтування позовних вимог не знайшли свого об`єктивного підтвердження в ході розгляду справи, позивачем не доведено достатніми доказами те, що він є законним правонаступником стягувача за кредитним договором, та, відповідно, належним позивачем у даному спорі, а відтак підстави для стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором відсутні, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Окрім того, суд приймає до уваги відсутність доказів щодо надання та отримання відповідачем кредитних коштів, а також розрахунку заборгованості, який підтверджує період нарахування відсотків, розмір нарахувань за кожен місяць прострочення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати слід залишити за позивачем по фактично понесеним.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 274, 279, 354 - 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» по фактично понесеним.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін у справі:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ЄДРПОУ 42986956, адреса місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Харківське шосе, 19, офіс 2005;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий: суддя К. С. Романенко