Справа № 191/2282/23

Провадження № 1-кп/191/176/23

У Х В А Л А

іменем України

30 жовтня 2024 року                                м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1

                        за участю секретаря – ОСОБА_2

прокурорів – ОСОБА_3

захисника – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1, ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 122 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

       В судовому засіданні прокурор – ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжкого злочину, раніше неодноразово судимий, не має офіційного місця роботи,тобто не має постійних засобів для існування, що в своїй сукупності є достатніми вважати, що він може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків шляхом залякування для того, щоб вони змінили свої свідчення на його користь або вчинити інше кримінальне правопорушення. Отже вважає, що єдиним запобіжним заходом, який може забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов`язків є тримання під вартою.

       Обвинувачений в судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора.

       Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив розглянути питання щодо обрання обвинуваченому менш суворого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

       Потерпілий в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора.

       Суд, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, потерпілого, дійшов наступного висновку.

       Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду від 04.09.2024 року обвинуваченому ОСОБА_5 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, тобто до 02.11.2024 року включно. Крім того, даною ухвалою встановлений ухвалою слідчого судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.04.2024 року альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у вигляді 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151 400 грн. 00 коп. та покладені на  ОСОБА_5 за результатами внесення такої застави обов`язки продовжено до 02.11.2024 року включно.

       Відповідно до частини 1 ст.197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою не повинен перевищувати шістдесяти днів.

       Відповідно до п.1 ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

       Згідно з п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

       Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

       Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, також суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою, при цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.        

       У рішенні ЄСПЛ по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 року зазначено, що наявність вагомих підстав обвинуваченого затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. Особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. У рішенні ЄСПЛ по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року зазначено, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. Згідно з рішенням ЄСПЛ від 30.08.1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальні правопорушення. Рішення ЄСПЛ «Харченко проти України» визначає, що таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи. Крім того, згідно рішення ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід – необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи. У справі «Феррарі-Браво проти Італії» ЄСПЛ зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.

       При вирішенні заявленого прокурором клопотання відносно обвинуваченого, суд враховує встановлені судом підстави обрання останньому міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також, що наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ним кримінального правопорушення, підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування, останній обвинувачується у вчиненні злочинів, два з яких відповідно до ст.12 КК України є тяжкими злочинами, раніше неодноразово засуджений за умисні злочини, має не зняті та непогашені у встановленому законом порядку судимості, ризики, які слугували обранню обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на сьогоднішній день не зменшилися та продовжують існувати, не має офіційного місця роботи та стійких соціальних зв`язків, у зв`язку з чим, вказані вище обставини в своїй сукупності свідчать про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, переховуватися від суду; впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

       З урахуванням того, що у даному кримінальному провадженні наявні наведені ризики та обставини, що є підставою для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає необхідним продовжити запобіжний захід обвинуваченому у виді тримання під вартою терміном на 60 днів і тільки такий вид і міра запобіжного заходу зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та досягнення дієвості цього провадження. За таких обставин підстав для обрання обвинуваченому менш суворого запобіжного заходу судом не встановлено. Наявність у обвинуваченого малолітньої дитини – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не може бути підставою для зміни запобіжного заходу, оскільки ухвалою Синельниківського міськрайонного суду від 23.04.2024 року перед Службою у справах дітей Іларіонівської селищної ради Синельниківського району було порушено питання про необхідність влаштування малолітнього ОСОБА_6 , який залишається без нагляду або встановлення над ними опіки та піклування.

       Крім того, частиною 3 ст.183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

       Згідно ч.2 п.2 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

       Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України суд визначає підозрюваному розмір застави у межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб , що буде достатньо для забезпечення виконання обвинуваченим, покладених судом на нього обов`язків.

       На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197, 314, 315 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

       Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, а саме, до 28 грудня 2024 року включно.

Встановлений ухвалою слідчого судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.04.2024 року альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у вигляді 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151 400 грн. 00 коп. та покладені на  ОСОБА_5 за результатами внесення такої застави обов`язки продовжити до 28 грудня 2024 року включно.

       На ухвалу може бути подана апеляція протягом п`яти днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду.     

       Повний текст ухвали складено 04.11.2024 року.

Суддя                                         ОСОБА_1