ВИРОК                                        справа №1-33/11

       ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

30 травня  2011 р.                                                                                       м. Городок

          Городоцький районний суд Хмельницької області в складі головуючого: судді Шинкоренко С.В., судді –Сакенова Ю.К., народних засідателів Котелби Л.О., Чагарина В.В., Бабій О.Й.,  при секретарі –Васільєвій І.П., за участю прокурора –Туранської А.В., захисників –ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_4, потерпілого –ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Городку кримінальну справу по обвинуваченню          

          ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Стара Гута, Дунаєвецького району, Хмельницької області,  жителя АДРЕСА_1,  громадянина України, українця, не одруженого, освіта незакінчена вища, не працюючого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, раніше не судимого ,

          за  ч.3 ст.185, ч.2 ст. 146, ч.2 ст.15, ч.2 п.12 ст. 115 КК України,

          ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя АДРЕСА_1,  громадянина України, українця, не одруженого, освіта повна середня, не працюючого, на утриманні неповнолітніх дітей немає,  раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

          за  ч.2 ст.146, ч.2 ст.15, ч.2 п.12 ст. 115  КК України,

          ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, одруженого, освіта повна середня, не на утриманні неповнолітніх дітей немає, раніше не судимого ,

          за  ч.3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

          21.04.2010 р. близько 22.00 год. в с. Зеленче, Дунаєвецького району, Хмельницької області, підсудні ОСОБА_8  та ОСОБА_6, за попередньою змовою , умисно, таємно, шляхом вільного доступу,  з корисливих мотивів з території автозаправочної станції СВК "Зеленченський", у спосіб відкопування, викрали 8 чугунних стовпчиків огорожі , чим завдали підприємству матеріальної шкоди на загальну суму  - 1450 грн. В подальшому на автомобілі ВАЗ д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_8 підсудні завезли дані стовпчики на домогосподарство ОСОБА_9, якому їх продали за  суму  660 грн.

          Крім того, 18.08.2010 р. близько 23.30 год. в с. Балин, Дунаєвецького району, Хмельницької області, підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_7, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння поблизу домоволодіння по АДРЕСА_2, умисно, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, побачивши ОСОБА_5, який проходив повз них, зупинивши останнього, безпричинно, використовуючи нікчемний привід, почали наносити йому удари руками та ногами по різних частинах тіла. Продовжуючі свої злочинні дії підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 завели потерпілого ОСОБА_5 на подвір"я будинковолодіння по АДРЕСА_2, що належить їх брату –ОСОБА_8, де продовжили періодично наносити удари по різних частинах тіла потерпілому руками та ногами близько однієї години часу. Коли підсудні відволіклись від потерпілого, останній втік з території даного будинковолодіння у напрямку річки "Мукши", що протікає поруч із будинком.

          Своїми протиправними діями підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 спричинили потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження легкої категорії з короткочасним розладом здоров"я, зокрема: синяки в області повік обох очей;  синяки по зовнішній поверхні лівого плеча, правого плечового суглобу (задній його частині), в поперековій області справа та зліва, в проекції правої лопатки, в підлопаточній області справа, по задній поверхні правого та лівого ліктевих суглобів, в підключичній області зліва в проекції тіла грудини, в підсосковій області зліва та справа, по передньо-підпахвинній області зліва в проекції 6-7 ребер, по передній поверхні живота, по зовнішній поверхні лівого та правого плеча, по зовнішній поверхні правого та передній поверхні лівого передпліччя, в лопаточній області справа, по задній поверхні правого і лівого плеча; ссадин по задній поверхні ліктевих суглобів та лівого передпліччя, в поперековій області справа та зліва.

          Винність підсудних в скоєні злочинів підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів.

          Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_8 свою вину в скоєному злочині визнав повністю,  пояснивши суду, що дійсно 21.04.2010 р. у вечірній час попередньо домовившись зі своїм братом ОСОБА_6, взявши із собою лопати, на автомобілі ВАЗ  поїхали в с. Зеленче, Дунаєвецького району, Хмельницької області, де відкопавши, викрали чавунні стовпчики огорожі  з метою їх подальшої реалізації. Додатково підсудний пояснив, що свідок ОСОБА_10 , який в той вечір перебував з ними у автомобілі участі у крадіжці не приймав.

          Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою вину в скоєному злочині визнав частково, підтвердив факт своєї участі в епізоді викрадення чавунних стовпчиків в кількості 8 штук в с. Зеленче, Дунаєвецького району, Хмельницької області з огорожі СВК "Зеленченський". Також підсудний визнав, що наніс декілька ударів потерпілому ОСОБА_5 разом із своїм братом –підсдуним ОСОБА_7, однак заперечив факт побиття потерпілого у будинку по АДРЕСА_2, в с. Балин, Дунаєвецького району, Хмельницької області,  факт кидання потерпілого у річку "Мукшу", що протікає поблизу даного будинку, а також факт спричинення потерпілому ОСОБА_7 порізу підборіддя з використанням ножа .

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 свою вину у вчиненому злочині визнав частково. Підсудний дав покази суду про те, що дійсно разом із своїм братом ОСОБА_6, побили потерпілого ОСОБА_5 поблизу будинку  37 по вул. Ватутіна в с. Балин, Дунаєвецького району, Хмельницької області та підтвердив, що він наносив більшу кількість ударів руками та ногами по різних частинах тіла потерпілого , що тривало близько 30 хв., однак у будинок вони потерпілого не заводили, в річку його не кидали і ножем він йому жодних різаних ран не спричиняв.

Вина підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по епізоду від 18.08.2010 р. підтверджується також наступними доказами.

Показами потерпілого ОСОБА_5 даними суду про те, що  в серпні 2010 р., у вечірній час, коли він вертався додому, проходячи повз будинковолодіння  по АДРЕСА_2 в с. Балин, Дунаєвецького району, Хмельницької області, його зустріли підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які будучи в стані алкогольного сп"яніння почали до нього безпричинно чіплятись і наносити удари. Після цього вони завели його до будинку АДРЕСА_3 , де продовжили побиття впродовж декількох годин. Коли він лежав на підлозі, захищаючись від нанесення ударів, ОСОБА_6 наступив йому ногою на горло, і потерпілий вирішивши , що його намагаються задушити прикинувся мертвим. Після цього підсудний ОСОБА_7 вийшов до іншої кімнати, де взявши ніж та повернувшись до потерпілого здійснив йому надріз в області підборіддя. Тоді підсудні ОСОБА_7 та ОСОБА_11 взяли підсудного за руки та ноги, винесли з будинку та кинули в річку "Мукшу", що протікає біля будинку і приложили камінням.

Також потерпілий зазначив, що він лежачи у річці час від часу піднімав голову, щоб дихати. Через 10-15 хвилин, він повільно, спершись руками та ногами на дно річки, враховуючи її невелику глибину (20-40 см.), почав пересуватись по течії та через 10-15 метрів вийшов на беріг та побіг до будинку ОСОБА_12 Потерпілий вказав, що його наздоганяв хтось з підсудних, однак не наздогнав. Потерпілий додатково пояснив, що він не знає чи мали підсудні реальний намір його вбити.          

          Показами свідка ОСОБА_12, даних суду про те, що до нього вночі 19.08.2010 р. прийшов ОСОБА_5, який був мокрий, з підборіддя у нього текла кров і просив допомоги та щоб його пустилии у будинок, однак що саме з ним сталося не пояснював.

          Показами свідка ОСОБА_13, даних суду про те, що вночі 19.08.2010 р. вона вийшла на подвір"я вслід за своїм чоловіком, оскільки почула, що щось сталося, де побачила ОСОБА_5, який був мокрий та з підборіддя у нього текла кров. ОСОБА_5 був схвильований та просив допомоги, однак коли почив її вислів про те, що вона викличе міліцію, одразу пішов у невідомому напрямку.

          Показами свідка ОСОБА_14, про те, що близько 08.00 год. 18.08.2010 р. вона бачила потерпілого ОСОБА_5, оскільки той приходив до її чоловіка, однак не застав його вдома. Будь-яких тілесних ушкоджень на ньому в цей час не було. А наступного дня , на краю берега річки, виганяючи корову пастись, вона бачила якусь брудну ганчірку червоного кольору ( як  виявилось в подальшому, це була футболка ОСОБА_5), однак  не звернула на це значної уваги.

          Показами свідка ОСОБА_15, будинок якого розташований по сусідству з будинком ОСОБА_8, по АДРЕСА_2 в с. Балин, Дунаєвецького району, Хмельницької області, про те, що в ніч з 18 на 19.08.2010 р., він декілька раз виходив у нічний час з будинку (близько 01.00 год. та близько 02.00 год.) оскільки постійно лаяли собаки.

          Показами свідка ОСОБА_16, який є зведеним братом потерпілого, про те, що підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 неодноразово до цього наносили побої як йому, так і ОСОБА_5, однак з цього приводу в правоохоронні органи він не звертався.

          Показами свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_18 (батьків потерпілого), які підтвердили, що дійсно вранці 19.08.2010 р. повернувся додому з численними побоями, порізом підборіддя, ссадинами та слідами крові і вказав, що його побили підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Крім того, свідок ОСОБА_17 додав, що вважає такі дії підсудних особистою помстою через неприязні відносини, що існують між ним та ОСОБА_7

Показами свідка ОСОБА_10, в яких він підтвердив той факт, що вранці 19.08.2010 р., зайшовши до сусіда –ОСОБА_19 попросити сигарет, побачив там побитого, у крові, ОСОБА_5  

Показами свідка ОСОБА_19, який підтвердив той факт, що вночі 19.08.2010 р. близько 3.00 год.- 3.30 год. до нього прийшов ОСОБА_5, який був сильно наляканий, побитий, з раною на підборідді та просив його приховати. Також ОСОБА_5 повідомив йому, що його побили ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Свідок також вказав, що телефонував у міліцію близько 3-ох разів, однак на дзвінок ніхто не відповів.

Вина підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_8 по епізоду від 21.04.2010 р.  підтверджується також наступними доказами.

Показами свідка ОСОБА_10, про те, що він дійсно 21.04.2010 р. їздив разом із підсудними в с. Зеленче, Дунаєвецького району, Хмельницької області, де останні здійснили крадіжку чавунних стовпчиків огорожі автозаправочної станції СВК "Зеленченський", про те свідок вказав, що участі у крадіжці не брав і про її вчинення йому підсудні нічого не розповідали. Також свідок повідомив суду, що наступного дня , у вечірній час, також бачив, як ОСОБА_6 та ОСОБА_8 у такий самий спосіб, з використанням автомобіля ВАЗ, який перебуває у користуванні ОСОБА_6, везли через село аналогічні стовпчики, які вони викрадали 21.04.2010 р.

Показами свідків ОСОБА_9, ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_22, які підтвердили факт придбання у ОСОБА_8 чавунних труб 21.04.2010 р. близько 23.00 год. ОСОБА_9 за 600-700 грн. Про походження даних труб свідкам нічого відомо не було.

Показами свідків ОСОБА_23 та ОСОБА_24 (головного бухгалтера та голови правління СВК "Зеленченський"), які підтвердили факт вчинення крадіжки чавунних стовпчиків огорожі підприємства. Крім того зазначили і про те, що зникло значна більша кількість стовпчиків а також сітка огорожі. Свідок ОСОБА_24 повідомив, що саме він виявив крадіжку стовпчиків огорожі, а також і те, що територія даного підприємства охороняється самими працівниками підприємства , згідно затвердженого графіка (1 чоловік на зміну). Загальна ж територія, яку охороняє кожен працівник за зміну (близько 12 год.) –становить біля 20 га.

Вина підсудних у вчиненому також доводиться : протоколом огляду місця події з фототаблицями (т.1 а.с.5-9), згідно якого підтверджується факт викрадення стовпчиків огорожі СВК "Зеленченський", шляхом їх викопування; протоколом огляду з фото таблицями домогосподарства ОСОБА_9, де були виявлені викрадені стовпчики (т.1 а.с.30-33); протоколом огляду та зважування викрадених чавунних стовпчиків, згідно якого визначена їх  –70 кг. кожної з труб (т.1 а.с.47); протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю свідка ОСОБА_10 з фототаблицями, де останній вказав на місце вчинення злочину та місце розташування транспортного засобу на момент його вчинення (т.1 а.с. 91-95); висновком експерта про вартість викраденого, згідно якого визначена вартість викрадених стовпчиків у суму –1450 грн. (т.1 а.с.103-128); протоколом очної ставки із застосуванням відеозапису за участі свідка ОСОБА_10 та підсудного ОСОБА_6, де свідок вказує на вчинення даного злочину даним підсудними ОСОБА_6 та ОСОБА_8; протоколом огляду місця події з фототаблицями, в ході якого на березі річки "Мукша" було виявлено футболку потерпілого ОСОБА_5 (т.2 а.с.7-11); актом судово-медичного обстеження та даним на його основі експертним судово-медичним висновком №339 про характер, локалізацію та ступінь тяжкості отриманих тілесних ушкоджень потерпілим (т.2 а.с.15-16, 26-27); протоколом огляду виявленої на березі річки "Мукша" футболки потерпілого (т.2 а.с.38-40); протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_5 та підсудним ОСОБА_6, згідно якого потерпілий прямо вказує на вчинення щодо нього злочинних дій підсудними ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (т.2 а.с.63-65); протоколом обшуку домогосподарства ОСОБА_4 в ході якого вилучено автомобіль ВАЗ 2101 д/н “-НОМЕР_1, на якому здійснювалась крадіжка стовпчиків огорожі СВК "Зеленченський" (т.2 а.с.1880191); протоколом відтворення обставин та обстановки події по епізоду від 18.08.2010 р. за участю потерпілого ОСОБА_5, згідно якого останній зазначив місця де відбувались протизаконні дії підсудних  щодо нього (т.3 а.с.21-32); протоколом очної ставки за участю потерпілого ОСОБА_5 та підсудного ОСОБА_7, в ході якого останній визнав частково свою вину у вчиненому злочині (т.3 а.с.97-99); актом амбулаторної судово-психіатричної експертизи потерпілого ОСОБА_5, згідно якої в нього встановлено психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності з судомами та легкими змінами, а також  і те, що потерпілий міг та може усвідомлювати реальний зміст власних дій, в повній мірі свідомо керувати ними, правильно сприймати обставини і давати про них покази, встановлено відсутність у потерпілого схильності до фантазування (т.3 а.с. 109-111); актами амбулаторної судово-психіатричної експертизи №363 та №362, згідно яких встановлено, що підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є осудними  (т.3 , а.с. 166-167, 203-204).

          Також вина підсудних у вчинених злочинах доводиться і речовими доказами, які досліджені судом.

          Проте суд не вбачає у діях підсудних ОСОБА_8 та ОСОБА_6 ознак складу злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням в сховище і вважає таку кваліфікацію  дій підсудних органами досудового слідства помилковою.

          Судом було встановлено, що підсудні здійснили крадіжку чавунних стовпчиків з території СВК "Зеленченський" шляхом їх викопування і їх умисел був спрямований не на проникнення на територію даного підприємства, а саме на викрадення даного майна, що розташоване на межі території підприємства та території загального користування. Крім того, за даних обставин, аналізуючи досліджені по справі докази, суд приходить до висновку про неможливість вважати дану територію "сховищем".

          Так, згідно абз. 7, 8 п.22 Постанови Пленуму ВСУ №12 від 06.11.2009 р. "Про судову практику у справах про злочини проти власності", визначено, що : Під сховищем  слід  розуміти  певне   місце   чи   територію, відведені  для  постійного  чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей,  які мають засоби охорони від доступу до них сторонніх осіб  (огорожа,  наявність охоронця,  сигналізація тощо), а також залізничні цистерни,  контейнери,  рефрижератори,  подібні сховища тощо.

             Не може  визнаватися  сховищем  неогороджена  і  така,  що не охороняється,  площа або територія,  на яку вхід сторонніх осіб  є вільним,  а  також  та,  що була відведена та використовується для вирощування продукції чи випасу тварин (сад,  город,  ставок, поле тощо).

          В свою чергу, показаннями свідків ОСОБА_23 та ОСОБА_24 (головного бухгалтера та голови правління СВК "Зеленченський") встановлено, що на території підприємства в нічну зміну, почергово, чергують працівники даного підприємства, а територія даного підприємства становить близько 20 га., тоді як в кожну зміну чергування даної території здійснює один працівник, який у більшості випадків не забезпечений жодним транспортом навіть для того, щоб зробити один раз за зміну обхід, об"їзд тощо… даної території. Також, з показань свідків встановлено, що факт крадіжки, що мала місце 21.04.2010 р. виявив свідок ОСОБА_24 через декілька днів після її вчинення, оскільки заява про вчинення злочини в правоохоронні органи від нього надійшла 27.04.2010 р., в який останній посилався на вчинення даного злочину у період часу з 10.04.2010 р. по 27.04.2010 р., що саме вже свідчить про те, що принаймні у даний період часу фактична та реальна охорона території даного підприємства не здійснювалась.

          За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність перекваліфікації дій підсудних ОСОБА_8 та ОСОБА_6 з ч.3 ст. 185 КК України, які слід кваліфікувати за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

          Також, суд не вбачає у діях підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ознак складу злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 п.12 ст. 115 КК України, як закінченого замаху на вбивство, тобто умисне, протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та вважає, що така кваліфікація дій підсудних органами досудового слідства не знайшла свого доказового підтвердження у судовому засіданні.

          Органами досудового слідства суду не було надано, а також в ході розгляду справи судом не було здобуто жодних переконливих доказів, які б свідчили про існування умислу у підсудних на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_5, а тим більше і попередньої змови між підсудними про це. Не свідчать про спрямованість умислу  підсудних на позбавлення життя ОСОБА_5 характер, механізм спричинення, локалізація та ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, заподіяних потерпілому. Так, згідно судово-медичного висновку експерта №339  встановлено наявність у потерпілого ОСОБА_5 легких тілесних ушкоджень, з короткочасним розладом здоров"я. Більшість з даних ушкоджень (садна, синяки тощо…) розміщені на руках, суглобах, плечах, що свідчить про те, що удари, які завдавались потерпілому, не наносились у життєво важливі органи, а також і про те, що сила даних ударів була відносно невеликою, оскільки жоден із них не призвів до утворення важких травм, зокрема і переломів.

Не надано суду належних та допустимих доказів і про примусове утримання потерпілого у будинку по АДРЕСА_2, в с. Балин, Дунаєвецького району, Хмельницької області підсудними та нанесення у ньому ушкоджень, зокрема, і заподіяння підсудним ОСОБА_7 різаної рани підборіддя, як про те вказує потерпілий . Так, зокрема, згідно протоколу огляду даного будинку ( т.2 а.с. 203-210) в даному будинку не було виявлено жодних слідів злочину, які б свідчили про факт перебування у ньому потерпілого чи факт завдання йому тілесних ушкоджень. Суд критично сприймає покази ОСОБА_5 про те, що саме у будинку ОСОБА_7 завдав йому різану рану підборіддя, від чого він втратив багато крові, оскільки дані покази не підтверджуються дослідженими доказами по справі. Крім того, органами дізнання та досудового слідства не було вилучено і знаряддя злочину – ніж, яким, як зазначає потерпілий, йому було завдано тілесні ушкодження.

Суд бере до уваги і висновок експерта №339 з приводу встановлення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень потерпілого ОСОБА_5, де зазначено, що рана в підборідочній області утворилась від удару твердим предметом із загостреною поверхнею, що відповідно, могло мати місце і в результаті падіння потерпілого, тощо.

Згідно ч.2 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

          Тому, суд приходить до висновку, що за даних обставин, дії підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7, що були кваліфіковані органами досудового слідства  за ч.2 ст.15, ч.2 п.12 ст. 115 КК України , підлягають кваліфікації за ч.2 ст. 296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів  явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

          Органами досудового слідства підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються у тому, що 18.08.2010 р. близько 23.30 год. в АДРЕСА_3, підсудні, перебуваючи в стані алкогольного сп"ягніння, помітивши ОСОБА_5, умисно, з метою позбавити волі, застосувавши фізичне насильство у вигляді нанесення одного удару в область обличчя, схопили ОСОБА_5 за руки та завели в житловий будинок ОСОБА_8, що розміщений по АДРЕСА_2, Хмельницької області, де утримували тривалий час, на протязі двох годин, позбавляючи таким чином ОСОБА_5 волі. При цьому підсудні супроводжували свої дії заподіянням потерпілому ударів руками та ногами, чим спричинили йому тілесні ушкодження, зокрема : рану в підборідочній області; синяки в області повік обох очей;  синяки по зовнішній поверхні лівого плеча, правого плечового суглобу (задній його частині), в поперековій області справа та зліва, в проекції правої лопатки, в підлопаточній області справа, по задній поверхні правого та лівого ліктевих суглобів, в підключичній області зліва в проекції тіла грудини, в підсосковій області зліва та справа, по передньо-підпахвинній області зліва в проекції 6-7 ребер, по передній поверхні живота, по зовнішній поверхні лівого та правого плеча, по зовнішній поверхні правого та передній поверхні лівого передпліччя, в лопаточній області справа, по задній поверхні правого і лівого плеча; ссадин по задній поверхні ліктевих суглобів та лівого передпліччя, в поперековій області справа та зліва, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров"я, що спричиняло потерпілому фізичні страждання протягом тривалого часу.

          Таким чином в вину підсудним ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ставиться незаконне позбавлення волі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалось заподіянням потерпілому фізичних страждань, здійснене протягом тривалого часу, що передбачено ч.2 ст. 146 КК України.

          Суд не вбачає у діях підсудних ознак складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України з наступних підстав.

          За даних обставин дії підсудних, які безпричинно, а саме, використовуючи нікчемний привід, застосували до потерпілого, якого зустріли на вулиці, насильство, із завданням побоїв та заподіянням тілесних ушкоджень, свідчать про наявність в їх діяннях особливої зухвалості, тобто однієї з обов"язкових ознак складу злочину, передбаченого ст. 296 КК України, та наявність у них умислу, мотивів та цілей спрямованих саме на порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства.

          Проте досудовим слідством, так і в ході судового розгляду даної справи, не встановлено умислу підсудних, спрямованого на позбавлення волі потерпілого, слідством не доведено і самого факту перебування потерпілого у даному будинку, оскільки відсутні будь-які докази, що свідчили б про це. Покази потерпілого в цій частині суд сприймає критично, враховуючи емоційний стан ОСОБА_5 на момент вчинення злочину, а також і те, що потерпілий  страждає на психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності з судомами та легкими змінами. Згідно акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи №12 , проведеної відносно ОСОБА_5, визначено, що потерпілий неодноразово перебував на лікуванні у Хмельницькій обласній психіатричній лікарні №1 з приводу алкоголізму, з 1998 р. зловживає алкоголем, пияцтво постійне, має разову толерантність 200 мл. горілки, добову –700 мл., в проміжки сп"яніння амнезує; при повторному поступленні на лікування в ХОПЛ №1 14.06.2010 р. до реанімаційного відділення мав розлади поведінки, зорові та слухові галюцинації.

А тому, з врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що в діях підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7. відсутній склад злочину, передбачений ч.2 ст. 146 КК України і в цій частині обвинувачення їх слід виправдати.

          При призначенні покарання підсудним, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи винних та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

          Так, щодо підсудного ОСОБА_8 обставин, що пом’якшують чи обтяжують покарання –судом не виявлено.

Вивченням особистості підсудного ОСОБА_8 встановлено, що він на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психоневропатолога не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, злочин вчинив вперше. По місцю проживання характеризується позитивно, має на  утриманні вагітну дружину.

          Щодо підсудного ОСОБА_6, обставин, що пом’якшують покарання судом встановлено не було.

          Обставиною, що обтяжує покарання є вчинення злочину в стані алкогольного сп"яніння.

Вивченням особистості підсудного ОСОБА_6 встановлено, що він на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психоневропатолога не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, злочин вчинив вперше. По місцю проживання характеризується позитивно.

          Щодо підсудного ОСОБА_7 обставин, що пом’якшують покарання судом встановлено не було.

          Обставиною, що обтяжує покарання є вчинення злочину в стані алкогольного сп"яніння.

Вивченням особистості підсудного ОСОБА_7 встановлено, що він на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психоневропатолога не перебуває, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України. По місцю проживання характеризується посередньо.

          За таких обставин по справі, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудних можливе в умовах без ізоляції від суспільства, а тому їм слід призначити покарання в межах санкції відповідної статті, від відбування якого звільнити з випробуванням .

          Судові витрати по справі - відсутні.

          Цивільний позов ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Потерпілим на досудовому слідстві було заявлено цивільний позов на відшкодування 200 грн. матеріальної шкоди та 10000 грн. моральної шкоди. В подальшому вимоги щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим були збільшені в суді до 50000 грн. В частині підтвердження понесених матеріальних збитків потерпілим, до матеріалів справи було долучено квитанції на придбання ліків на загальну суму 47 грн. 05 коп. Підсудні в судовому засіданні заявлений цивільний позов визнали частково, а саме на суму 3000 грн.

          Згідно п.1, ч.1 ч.2 ст.23 ЦК України, особа, має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров"я.

          Відповідно до ч.1 ст.1195 ЦК України, фізична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров"я, зобов"язана відшкодувати потерпілому завдану шкоду, в т.ч… і витрати на придбання ліків.

          З врахуванням викладених обставин, а також беручи до уваги факт частково визнання цивільного позову підсудними, суд вважає за можливе задовольнити даний позов частково та стягнути з підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь потерпілого - 5047 грн. 05 коп. завданої  матеріальної та моральної шкоди.

          Речові докази по справі : чоловічу футболку –повернути потерпілому ОСОБА_5; автомобіль ВАЗ-2101 д/н НОМЕР_1 та ключі до нього в кількості трьох штук слід повернути власнику –ОСОБА_25; 8 чавунних стовпчиків –слід повернути власнику  СВК "Зеленченський"; касету "Панасонік" із записом слідчих дій -  залишити при матеріалах справи.  

          Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

          Визнати винним ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.296 КК України та призначити йому покарання :

-          за ч.2 ст. 185 КК України –у вигляді двох років обмеження волі;

-          за ч.2 ст. 296 КК України –у вигляді трьох років обмеження волі;

Керуючись ч. 1, 2 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань визначити остаточне покарання ОСОБА_6 у вигляді обмеження волі строком на три роки і шість місяців.

          На підставі ст.75 КК України - звільнити ОСОБА_6 від відбуття покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном в два роки.

В порядку п.п. 2, 3, 4 ст.76 КК України зобов"язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання ; періодично з"являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

За ч.2 ст. 146 КК України ОСОБА_6 - виправдати  за відсутністю в його діях складу злочину.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти в залі суду негайно.

Визнати винним ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України та призначити йому покарання  у вигляді трьох років шести місяців обмеження волі.

          На підставі ст.75 КК України - звільнити ОСОБА_7 від відбуття покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном в два роки.

В порядку п.п. 2, 3, 4 ст.76 КК України зобов"язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання ; періодично з"являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

За ч.2 ст. 146 КК України ОСОБА_7 - виправдати  за відсутністю в його діях складу злочину.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти в залі суду негайно.

Визнати винним ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання  у вигляді двох років обмеження волі.

          На підставі ст.75 КК України - звільнити ОСОБА_8 від відбуття покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном в один рік.

В порядку п.п. 2, 3, 4 ст.76 КК України зобов"язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання ; періодично з"являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу, залишити засудженому попередню - підписку про невиїзд.

          Цивільний позов ОСОБА_5 задовольнити частково. Стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 - 5047 грн. 05 коп. завданої  матеріальної та моральної шкоди.

          В решті позову - відмовити.

Речові докази по справі : чоловічу футболку –повернути потерпілому ОСОБА_5; автомобіль ВАЗ-2101 д/н НОМЕР_1 та ключі до нього в кількості трьох штук повернути власнику – ОСОБА_25; 8 чавунних стовпчиків – повернути власнику  СВК "Зеленченський"; касету "Панасонік" із записом слідчих дій -  залишити при матеріалах справи.  

На вирок суду може бути подана апеляція протягом 15 діб до Апеляційного суду Хмельницької області через Городоцький районний суд Хмельницької області.

          Судді:                                                                                Народні засідателі: