Справа №  697/2433/24

Провадження №    1-кп/697/260/2024

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2024                                                м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1 2024 25 534 0000166 від 21.10.2024 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ліпляве, Канівського району, Черкаської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, тимчасово непрацюючого, неодруженого, не маючого на утриманні дітей, особою з інвалідністю не являється, раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

ОСОБА_3 , 27.09.2024 близько 10 год. 00 хв., перебуваючи біля магазину «Квіточка», що знаходиться по АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою завдання фізичного болю потерпілому ОСОБА_4 , який в той час знаходився біля вищевказаного магазину, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій підійшов до потерпілого зі спини та схопивши за одяг повалив останнього на підлогу, після чого наніс ОСОБА_4 шість ударів лівою ногою в область його тулубу і таким чином завдав потерпілому побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили при цьому тілесних ушкоджень.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 126 КК України, тобто умисне завдання побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Формулювання статті (частин статті) КК, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений

Частина 1 статті 126 КК України – умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Частиною 2 ст. 12 КК України встановлено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Отже, враховуючи, що санкцією ч. 1 ст. 126 КК України передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до одного року, то кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КК є кримінальним проступком.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

В обвинувальному акті прокурором в порядку ч. 1 ст. 302 КПК України зазначене клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта додана письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , яка складена в присутності захисника ОСОБА_5 , в якій обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість та письмова заява потерпілого ОСОБА_4 , якими вони погодилися із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлені з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та надали згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 382 КПК України, суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок. А відповідно до другого речення ч. 2 ст. 382 КПК, у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи, що учасники судового провадження не оспорюють встановлені під час дізнання обставини і згодні з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні (без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження), про що свідчать відповідні їх письмові клопотання та заяви, суд, вивчивши обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 та додані до нього матеріали, які містять належні, допустимі, достовірні та достатні докази, оцінені судом відповідно до ст.94 КПК України, дійшов висновку про відсутність необхідності призначати розгляд у судовому засіданні обвинувального акта, викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, та про наявність підстав для ухвалення вироку відносно ОСОБА_3 у спрощеному провадженні (без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження).

Оцінені судом додані до обвинувального акта матеріали також дають підстави для висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , про винуватість останнього в його вчиненні, про наявність фактичних підстав для визнання ним винуватості та про відповідність встановлених органом досудового розслідування обставин наявним матеріалам досудового розслідування та формулюванню обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 126 КК України, тобто умисно завдав побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень ОСОБА_4 ..

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відносить щире каяття.

До обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених статтею 65 КК України, суд призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При цьому, суд також враховує, що відповідно до статті 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та відповідно до частини 2 статті 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до кримінальних проступків; особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не має на утриманні дітей, за місцем проживання характеризується позитивно, відповідно до довідки КНП «Канівська багатопрофільна лікарня» №1597/01-03 від 22.10.2024 ОСОБА_3 перебуває на замісній підтримувальній терапії з 20,09.2023 і по теперішній час. За медичною допомогою до лікаря-психіатра не звертався.З матеріалів кримінального провадження також вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 не належить до осіб з інвалідністю.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, одночасно враховуючи зазначені обставини, з урахуванням особи винного, суд приходить до висновку про доцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 126 КК України у виді штрафу.

Суд вважає, що призначене покарання ОСОБА_3 відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Заходи забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувалися і обранню не підлягають.

Витрати на залучення експертів відсутні.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.

Питання речових доказів у справі підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

З цих підстав та керуючись статтями 368, 370-371, 373-376, 381,382 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.126 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти ) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На підставі ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий ОСОБА_1