Справа № 283/2952/23

Провадження №2/283/169/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

  21 жовтня 2024 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого – судді Тимошенка А.О.,

за участю:

секретаря Левченко О.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання чоловіка і жінки однією сім?єю без реєстрації шлюбу та поділ майна,-

встановив:

        ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 в якому просить (а.с. 4-8):

1. Встановити факт її проживання з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 однією сім?єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу за період з 04.10.2005 року по 04.10.2023 року.

2. Поділити автомобіль Skoda Octavia, 2008 року виробництва, державний номерний знак НОМЕР_1 , належний позивачу та відповідачу а праві спільної сумісної власності наступним чином:

- виділити ОСОБА_3 у власність автомобіль Skoda Octavia, 2008 року виробництва, державний номерний знак НОМЕР_1 ;

- стягнути з відповідача на користь позивача 105000 гривень компенсації замість частки позивача у справі спільної сумісної власності на автомобіль Skoda Octavia, 2008 року виробництва, державний номерний знак НОМЕР_1 .

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з 04.10.2005 року вона та відповідач почали проживати однією сім?єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу. У 2020 році вирішили придбати в інтересах сім?ї автомобіль. З цією метою 09.09.2010 року ОСОБА_3 уклав угоду № 0324694 з ТОВ «Авто просто» на купівлю автомобіля марки «ЗАЗ Lanos». 09.09.2014 року між ТОВ «Авто просто» та позивачем був укладений договір поруки, за яким позивач зобов?язувалась відповідати перед ТОВ «Авто просто» за невиконання ОСОБА_3 угоди № 0324694.

За період з 08.10.2010 року по 23.06.2020 року за вищевказаною угодою були сплачені послуги в сумі 73073 гривні 39 копійок. У 2020 року запис про обтяження автомобіля марки «ЗАЗ Lanos» був виключений з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

У 2020 році позивач та відповідач продали автомобіль «ЗАЗ Lanos» та придбали автомобіль Skoda Octavia, 2008 року виробництва, державний номерний знак НОМЕР_1 , який зареєстрували на ім?я відповідача.

За 18 років спільного життя між у позивача з відповідачем склались відносини, які притаманні подружжю: сторони постійно проживали разом у квартирі позивача, вели спільний бюджет та домашнє господарство, разом придбавали майно та дбали один про одного.

Однак у 2023 році позивач дізналась, що відповідач зраджує їй з іншою жінкою, а тому прийняла рішення про припинення спільного з ним проживання. Відповідач залишив позивача та відмовився діли їх спільне майно, а саме автомобіль Skoda Octavia, 2008 року виробництва, державний номерний знак НОМЕР_1 , хоча, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Вартість вищевказаного автомобіля на даний час становить 210000 гривень, а половина вартості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 105000 гривень.

За таких обставин просить позов задовольнити.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву в якій зазначив, що відповідач дійсно періодично проживав з позивачем з 2006 року по 2023 рік, але такі відносини не носили характеру сімейних відносин, які притаманні подружжю. Відповідач за власні кошти придбав автомобіль «ЗАЗ Lanos», а в подальшому і автомобіль Skoda Octavia. У зв?язку з цим автомобіль Skoda Octavia не є спільною сумісною власністю сторін, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримала з підстав, які вказані в позовній заяві.

Представник відповідача не визнав позов та пояснив, що докази, які надані позивачем, не свідчать про те, що між сторонами склались відносини, які притаманні подружжю.

Суд, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та дослідивши надані докази, вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно копії паспорта позивач ОСОБА_1  з 19.01.2006 року була зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 , а з 02.08.2007 року у квартирі АДРЕСА_2 (а.с. 9-10). Відповідно до свідоцтва № НОМЕР_2 про право власності на житло, яке видане 11.09.2007 року, квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с. 15).

Згідно довідки Малинської міської ради № 2039 від 12.12.2023 року ОСОБА_1 з 2005 року до 2023 року проживала разом з ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_2 та вела з ним спільне господарство (а.с. 14). Однак дана довідка не є допустимим доказом, оскільки вона видана на підставі показань свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які повинні бути допитані безпосередньо судом в судовому засіданні відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України. Крім того довідка Малинської міської ради № 2039 від 12.12.2023 року суперечить копії паспорта позивача з якого вбачається, що сама позивач зареєстрована в квартирі АДРЕСА_2 лише з 02.08.2007 року, а не з 2005 року.

Зі свідоцтв про розірвання шлюбів вбачається, що позивач розірвала шлюб із своїм чоловіком 28.07.2005 року, а відповідач розірвав шлюб зі своєю дружиною 18.12.2003 року (а.с. 12-13).

09.09.2010 року ОСОБА_3 уклав угоду № 0324694 з ТОВ «Авто просто» за якою ТОВ «Авто просто» зобов?язувалось надавати ОСОБА_3 послуги з придбання автомобіля «ЗАЗ Lanos» у групі, а ОСОБА_3 зобов?язувався оплачувати надані послуги (а.с. 20-24).

Згідно листа ТОВ «Авто просто» № 45 від 30.11.2023 року 09.09.2014 року між ТОВ «Авто просто» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки, за яким остання зобов?язувалась відповідати перед ТОВ «Авто просто» за виконання ОСОБА_3 своїх зобов?язань за угодою № 0324694. Зобов?язання за угодою ОСОБА_3 виконані в повному обсязі 24.06.2020 року і ТОВ «Авто просто» не зверталось до ОСОБА_1 з вимогою про виконання зобов?язань за угодою та договором поруки.

Зі змісту угоди № 0324694, яка укладена між з ТОВ «Авто просто» та ОСОБА_3 , зокрема з додатку № 1, вбачається, що своїм місцем проживання відповідач вказав квартиру АДРЕСА_3 , а адресу для листування вказав квартиру АДРЕСА_4 (а.с. 24).

Такі ж адреси відповідач вказав і при підписанні з ТОВ «Авто просто» акту виконаних робіт від 13.07.2020 року (а.с. 25).

Згідно листа ТОВ «Авто просто» № 324694 від 28.07.2020 року за угодою № 0324694, яка укладена ОСОБА_3 з ТОВ «Авто просто», відповідач набув у власність автомобіль марки «ЗАЗ Lanos» реєстраційний номер НОМЕР_3 (а.с. 26).

Також згідно витягу з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих автомобілів 21.10.2020 року за ОСОБА_3 був зареєстрований автомобіль Skoda Octavia, 2008 року виробництва (а.с. 27).

Свідок ОСОБА_5 показала, що сторони проживали разом з 2005 року. Відповідач обіцяв позивачу укласти з нею шлюб, але так цього й не зробив. Під час спільного проживання вони вели спільний сімейний бюджет та за спільні кошти придбали автомобіль. В той же час свідок показала, що відповідач працювала неофіційно.

Свідок ОСОБА_7 показав, що його мати ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_3 близько 20 років. Вони жили як сім?я і разом збирали гроші. Зі слів матері вона та відповідач придбали за спільні кошти автомобіль.

В той же час з довідки про доходи відповідача, яка надана ПрАТ «Вайдманн-МПФ» вбачається, що відповідач працював на підприємстві ПрАТ «Вайдманн-МПФ» і його дохід за період з 01.01.2013 року по 31.12.2023 року становить 1744455 гривень 51 копійка (а.с. 77).

Згідно ст. 74 Сімейного кодексу України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Як вказав Верховний суд у своїй постанові від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц (провадження № 61-11607св18) у аналогічних справах суди мають навести, якими доказами підтверджено, що в період спільного проживання сторони мали спільний бюджет, вели спільне господарство, були пов`язані виконанням взаємних прав і обов`язків та спільним побутом, тобто між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

З вищевказаних доказів не вбачається, що позивач та відповідач з 2005 року по 2023 рік проживали спільно як чоловік та дружина, мали спільний бюджет, вели спільне господарство, були пов`язані виконанням взаємних прав і обов`язків та спільним побутом.

Лише з декларації про вибір лікаря, яка підписана відповідачем 24.06.2019 року вбачається, що місцем фактичного проживання він зазначив квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 28). Однак і вона не підтверджує вищевказані обставини.

Крім того позивачем надані фотокартки з яких вбачається, що позивач а відповідач проводили разом свій вільний час та свята (а.с. 29-43). Однак сам по собі періодичний спільний відпочинок не є достатнім для визнання факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу у розумінні статті 74 СК України, без наявності інших ознак сім`ї. 

За таких обставин суд повністю відмовляє в задоволенні позову.

Суд не відшкодовує позивачу судові витрати, оскільки позивачу в задоволенні позову відмовлено повністю.

Керуючись ст. ст. 217-269 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі ст. 74 Сімейного кодексу України,-

ухвалив:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

       Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення суду складене 31.10.2024 року.

Суддя: А. О. Тимошенко