Справа № 157/1506/23

                                       Провадження № 1-кп/162/31/2024

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04 листопада 2024 року  селище Любешів

Любешівський районний суд Волинської області у складі

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

представника потерпілої – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

захисника – ОСОБА_6 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 12.05.2023 року за №12023030530000360 обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.152 Кримінального кодексу України (далі – КК України)

ОСОБА_5 ,   ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України, з професійно-технічною освітою, розлученому, офіційно не працевлаштованому, раніше не судимому

ВСТАНОВИВ:

Через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС 04.11.2024 року від прокурора надійшло клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 .

Клопотання вмотивовано тим, що строк запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 закінчується 10.11.2024 року, останній обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність останнього. Обвинувачений ОСОБА_5 на утриманні нікого не має, не працює та не навчається, підозрюється у вчиненні злочину у стані алкогольного сп`яніння, в умовах воєнного стану в Україні, під час комендантської години, відносно неповнолітньої особи. Відтак, вищевказане свідчить про вперте небажання ОСОБА_5 дотримуватись правил та норм поведінки в суспільстві, відсутність моральних якостей та психологічних установок на дотримання вимог діючого правопорядку, впевненість у безкарності своїх дій та про наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків. Окрім цього, до суду скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 18.06.2024 року за №12024030530000437 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.393 КК України. З огляду на вказане, більш м`які, запобіжні заходи не будуть достатніми для запобігання вищезазначених ризиків та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого. На підставі викладеного просить продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Прокурор та представник потерпілої, кожна зокрема, у судовому засіданні підтримали вказане клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_5 просив змінити запобіжний захід з метою проходження військової служби.

Захисник ОСОБА_6 проти задоволення клопотання прокурора заперечив, оскільки існує великий сумнів щодо обґрунтованості підозри.

Захисник ОСОБА_7 у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Обвинувачений не заперечив щодо розгляду справи у відсутності адвоката ОСОБА_7 .

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає до задоволення з огляду на такі обставини.

Ухвалою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 12.05.2023 року щодо обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжувався останній раз ухвалою Любешівського районного суду Волинської області від 12.09.2024 року до 10.11.2024 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Частина 3 ст.152 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років.

При вирішенні клопотання прокурора суд враховує, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для застосування суворих запобіжних заходів, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не обравши до особи запобіжні заходи, а саме тримання під вартою. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Зважаючи на тяжкість злочину, який інкримінується обвинуваченому ОСОБА_5 , покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, дані про особу обвинуваченого, та те, що судовий розгляд кримінального провадження триває, суд установив наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор в обґрунтування клопотання про продовження строку тримання під вартою. Разом з тим слід констатувати, що вказані ризики посилились у зв`язку з військовою агресією росії проти України, що обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, тому очевидно, що у ОСОБА_5 збільшуються можливості для ухилення від суду.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу в судовому засіданні не встановлено.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що тримання під вартою в даному випадку є виправданим, оскільки цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи конкретно в цьому кримінальному провадженні.

Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Оцінюючи потреби судового провадження по даному кримінальному провадженню у контексті засад верховенства права, беручи до уваги гарантії невідворотності кримінальної відповідальності за вчинення злочину, з огляду на обставини інкримінованого злочину та ступінь обґрунтованості інкримінованого обвинувачення, суд дійшов до висновку, що тримання під вартою ОСОБА_5 відповідає засадам розумності і пропорційності застосування запобіжного заходу, а також забезпечує справедливу рівновагу між публічним інтересом демократичного суспільства та необхідністю поважати право на свободу.

На підставі викладеного суд не вбачає підстав для визначення розміру застави.

З огляду на вказане, клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 177, 183, 197, 199, 331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора – задовольнити.

Застосований щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити строком на 60 днів до 02 січня 2025 року.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - з моменту отримання її копії.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Любешівського районного суду Волинської області ОСОБА_8