Справа № 129/1052/21

Провадження по справі № 1-кп/129/175/2024

У Х В А Л А

04.11.2024 року Гайсинський районний суд Вінницької області

у складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

його захисника ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Гайсині кримінальне провадження № 62020000000000618 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 368, ч.3 ст. 369-2 КК України, -

                                                      установив:    

 У провадженні Гайсинського районного суду перебуває кримінальне провадження № 62020000000000618 про обвинувачення  ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 368, ч.3 ст. 369-2 КК України.

04.11.2024 р під час судового розгляду кримінального провадження ОСОБА_4 подала до суду письмове клопотання про скасування арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20.10.2020, що було вилучено в ході проведення обшуку 16.10.2020 автомобіля Volkswagen Golf АВ 1111 IE у ОСОБА_6 , зокрема, на грошові кошти в сумі 15380 гривень та 10 доларів США, а саме купюри номіналом 500 (п`ятсот) гривень в кількості 29 штук, загальною сумою 14500 гривень, купюри номіналом 200 (двісті) гривень в кількості 3 штук, загальною сумою 600 гривень, купюри номіналом 100 (сто) гривень в кількості 2 штук, загальною сумою 200 гривень, купюра номіналом 50 (п`ятдесят) гривень в кількості 1 штука, купюра номіналом 20 (двадцять) гривень в кількості 1 штука, купюра номіналом 10 (десять) гривень, купюра номіналом 10(десять) доларів США. Клопотання обґрунтовано тим, що автомобіль Volkswagen Golf АВ 1111 IE, який на момент проведення обшуку належав ОСОБА_4 на праві приватної власності, ним на той час користувався її чоловік ОСОБА_6 , кошти в сумі 15380 гривень та 10 доларів США теж належать ій, набуті нею під час здійснення підприємницької діяльності, про належність ій зазначених коштів ОСОБА_6 повідомив слідчого під час проведення обшуку, що зазначено у протоколі обшуку від 16.10.2020, зазначені кошти не є речовими доказами в кримінальній справі, в обвинувальному акті вони не фігурують, жодних доказів здобуття цих коштів внаслідок протиправної діяльності, не здобуто. За таких обставин просить скасувати арешт на зазначене майно і повернути його ОСОБА_4 .

В судовому засіданні ОСОБА_4 своє клопотання підтримала, просила його задовільнити.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечила, оскільки зазначене майно є речовим доказом в цьому кримінальному провадженні, є майном, що належить обвинуваченому, а стаття, за якою він обвинувачується, передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна, крім того, долю речових доказів суд має вирішити під час ухвалення остаточного судового рішення по цій справі.

Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_6 клопотання підтримали.

Суд з`ясував позиції сторін, дослідив наявні у справі докази в межах розгляду клопотання, з урахуванням вимог закону прийшов до висновку, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити з огляду на таке.

В ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №62020000000000618 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 15.10.2020 16.10.2020 р. було проведено обшук автомобіля Volkswagen Golf АВ 1111 IE, який ОСОБА_7 та перебуває у користуванні ОСОБА_6 (арк.4 т.4) Під час обшуку в салоні автомобіля Volkswagen Golf АВ 1111 IE було виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 15380 гривень, зокрема, купюри номіналом 500 (п`ятсот) гривень в кількості 29 штук, загальною сумою 14500 гривень, купюри номіналом 200 (двісті) гривень в кількості 3 штук, загальною сумою 600 гривень, купюри номіналом 100 (сто) гривень в кількості 2 штук, загальною сумою 200 гривень, купюра номіналом 50 (п`ятдесят) гривень в кількості 1 штука, купюра номіналом 20 (двадцять) гривень в кількості 1 штука, купюра номіналом 10 (десять) гривень, купюра номіналом 10(десять) доларів США в кількості 1 штука, які поміщено до спеціалізованого пакету № S2043200 (арк. 7-13 т.4).Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 20.10.2020 накладено арешт на майно, яке було вилучено в ході проведення обшуку 16.10.2020 автомобіля Volkswagen Golf АВ 1111 IE у ОСОБА_6 , зокрема, на грошові кошти в сумі 15380 гривень та 10 доларів США, - з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (арк. 156-158 т.4). Постановою слідчого від 16.10.2020 р. визнано речовими доказами в кримінальному провадженні №62020000000000618 вилучені під час проведення обшуків 16.10.2020 р. речі та документи, зокрема, купюри номіналом 500 (п`ятсот) гривень в кількості 29 штук, загальною сумою 14500 гривень, купюри номіналом 200 (двісті) гривень в кількості 3 штук, загальною сумою 600 гривень, купюри номіналом 100 (сто) гривень в кількості 2 штук, загальною сумою 200 гривень, купюра номіналом 50 (п`ятдесят) гривень в кількості 1 штука, купюра номіналом 20 (двадцять) гривень в кількості 1 штука, купюра номіналом 10 (десять) гривень, купюра номіналом 10(десять) доларів США в кількості 1 штука, виявлені та вилучені в автомобілі Volkswagen Golf АВ 1111 IE (а.с.145-150 т.4) Постановою слідчого від 24.02.2021 року передано на зберігання до AT «Укрексімбанк» (МФО 322313) шляхом зарахування на депозитний рахунок Державного бюро розслідувань (ЄДРПОУ 41760289) № НОМЕР_1 , відкритий в AT «Укрексімбанк» (МФО 322313, ЄДРПОУ 00032112), грошові кошти в сумі 20 110 (двадцять тисяч сто десять) гривень та 10 доларів США, вилучені 16.10.2020 під час проведення особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_6 та в ході обшуку автомобіля «Volkswagen Golf АВ 1111 ІЕ». (а.с. 177-179 т.3).

Арешт було накладено відповідно до п.3 ч.2 ст. 170 КПК України з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання в межах кримінального провадження № 62020000000000618.

Відповідно до ч. ч. 1, 2. ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано.

Відповідно до абз. 3 п. 1 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна", за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1) ч.6 ст. 100 КПК України речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1) ч.6 ст. 100 КПК України речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Із досліджених судом процесуальних документів вбачається, що до майна, щодо якого заявлено вимоги про скасування арешту, вжито захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна обвинуваченого, під час застосування якого слідчим суддею перевірялись і встановлено наявність ризиків (можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження), передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, а також того, що вказаний перелік майна, є майном щодо якого існує сукупність підстав та розумних підозр визначених ст. 170 КПК України вважати, що воно є речовим доказом та це майно підлягає конфіскації у разі визнання обвинуваченого ОСОБА_6 винуватим у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, санкція цієї статті передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Оскільки, на даний час не встановлено, що в подальшому застосуванні вжитого заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна обвинуваченого відпала потреба, а також того, що арешт накладено необґрунтовано, то в задоволенні клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту на майно обвинуваченого необхідно відмовити на підставі ч.1 ч.4 ст. 174 КПК України.

Керуючись ст.ст. 170, 174, 376 КПК України, -

постановив:

У задоволенні клопотання  ОСОБА_4 про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя: