ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49,  fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2024р. Справа № 904/4058/24

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» м. Київ в особі Дніпропетровської філії, м. Дніпро

До: Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради,                    м. Жовті Води  

Про :  стягнення 1 360 998,70грн.

Суддя  Васильєв О.Ю.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпропетровської філії (позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до КП «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міськради (відповідач) про стягнення 1 360 998,70грн. (в т.ч. 1 323 253,44грн. - основна заборгованість, 33 840,58грн. - пеня, 3 904,68грн. - 3% річних) за договором №09420NHXR3AT016 розподілу природного газу від 17.10.23р., укладеного між сторонами.

Ухвалою суду від 23.09.24р. відкрите провадження у справі №904/4058/24 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.

КП «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міськради (відповідач) не заперечував проти наявності заборгованості , зазначеної у позовній заяві, та клопотав про зменшення розміру пені до 10% від заявленої суми . Клопотання обґрунтовано посиланням на наступні обставини: відповідач є єдиним постачальником та виробником теплової енергії для забезпечення потреб споживачів м. Жовті Води ; він не має права нараховувати пеню категорії споживачів «населення» за отримані комунальні послуги з централізованого опалення при несвоєчасній оплаті; зазнає постійних збитків та втрат, зумовлених впровадженням мораторію на підвищення категорії споживачів «населення» тарифів на теплову енергію; збитки та втрати відповідача повинні бути компенсовані за рахунок субвенцій з державного бюджету, однак не були компенсовані. Відповідачем вживаються усі можливі  заходи, які спрямовані  на покращення фінансово-економічного стану підприємства .  Стягнення неустойки в повному обсязі значно погіршить господарську діяльність КП «Жовтоводськтепломережа» ЖМР та в цілому поставить під загрозу проведення опалювального сезону 2024 - 2025 років, та як наслідок, залишення м. Жовті Води без опалення. Відповідач є збитковим підприємством, перебуває в скрутному майновому стані, що викликаний незалежними від нього економічними обставинами - несвоєчасними та неповними розрахунками населення міста за послуги з теплопостачання та несвоєчасним відшкодуванням державою різниці в тарифах та низьку платоспроможність значної кількості споживачів теплової енергії у важких умовах економічної ситуації, що спричинено пандемією короно вірусу та світовою економічною кризою а також військовими діями на території України; тощо.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпропетровської філії (оператор ГРМ) та КП «Жовтоводськтепломережа» ЖМР (споживач) укладено типовий договір розподілу природного газу шляхом підписання споживачем заяви - приєднання №09420NHXR3AT016 від 17.10.23р. до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим). Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.(п.1.3) Оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (п.2.1) Оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем (п.6.1) Величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності(п.6.3) Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (пункт 6.4) Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.(п.6.6) Споживач зобов`язуються  здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.(п.7.4) Цей договір укладається на невизначений строк.(п.12.1)

Звертаючись з позовними вимогами, позивач вказує на те, що ним надано послуги з  розподілу природного газу у липні 2024 на загальну суму 1  323  253,44грн., що підтверджується підписаним сторонами актом про надані послуги з розподілу природного газу №17922 від 31.07.24р.  Однак, відповідачем належним чином не виконані зобов`язання та не здійснено оплату за надані послуги з розподілу природного газу у липні 2024, у зв`язку з чим заборгованість за липень 2024р. складає 1  323  253,44грн.

Крім основної заборгованості у розмірі 1  323  253,44грн. позивачем здійснено нарахування на підставі п.8.2 договору пені за період з 12.08.24р. по 16.09.24р. у розмірі 33  840,58грн. та 3% річних за період з 12.08.24р. по 16.09.24р. у розмірі 3  904,68грн.       

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пунктом 2 глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільних систем (надалі - Кодекс ГРМ) доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 року № 2494 (далі – типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

Відповідно до пункту 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Пунктом 4 глави 1 розділу 1 Кодексу ГРМ визначено, що газовий рік - період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року.

Відповідно до пунктів 1-4 глави 6 розділу 6 Кодексу ГРМ розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Відповідно до пункту 6.6 типового договору, оплата вартості послуги з розподілу природного газу здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунку Оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Враховуючи вищевикладене та  норми ст. 254 Цивільного кодексу України, строк оплати за надані послуги з розподілу природного газу за липень 2024р. по акту про надані послуги з розподілу природного газу №17922 від 31.07.24р. у розмірі 1  323  253,44грн. є таким, що настав 12.08.24р.  Доказів сплати відповідачем вказаної заборгованості суду не надано.

Позивачем надано розрахунок пені за період з 12.08.24р. по 16.09.24р. у розмірі 33  840,258грн.

Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку пені  та встановлено, що розрахунок здійснено без урахуванням п.6.6 типового договору та норми ст. 254 Цивільного кодексу України. Таким чином, судом здійснено перерахунок пені за період з 13.08.24р. по 16.09.24р., розмір якої  становить 32  900,56грн.

Щодо клопотання відповідача про зменшення суми пені, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, неустойка, виходячи з приписів статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України одними із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

За змістом частин 1-3 статті 13 цього Кодексу цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Отже, цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності. Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18.

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 ГПК України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги причини неналежного виконання зобов`язання відповідачем, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси сторін, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача про зменшення розміру пені до 10 %. Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 3 290,56грн.

Крім того, відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем надано розрахунок 3% річних за період з 12.08.24р. по 16.09.24р. у розмірі 3  904,68грн.

Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних та встановлено, що розрахунок здійснено без урахуванням п.6.6 типового договору та норми ст. 254 Цивільного кодексу України.  За підрахунками суду 3% річних за період з 13.08.24р. по 16.09.24р. складають 3  796,22грн.     

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України,  господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з відповідача – Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа»  Жовтоводської міської ради (52204, м. Жовті Води, вул.  Березнева, буд. 42, код ЄДРПОУ 23645975) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код ЄДРПОУ 44907200) в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, 2,  код ЄДРПОУ 45261177): 1 323 253,44грн. – основної заборгованості, 3  290,56грн. – пені, 3 796,22грн. - 3% річних та  15  964,09грн. – витрат на сплату  судового збору.  

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

3.В іншій частині позовних вимог   відмовити.

Відповідно до ч.4 ст. 240 ГПК України рішення складено та підписано без його проголошення  04.11.24р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України  апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів  з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до  вимог ст. 257 ГПК України  апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                                                                             Васильєв О.Ю.