ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2011 р.                                                            Справа № 5023/2097/11

вх. № 2097/11

Суддя господарського суду Сальнікова Г.І.

при секретарі судового засідання Тімарєва Т.М.

за участю представників сторін:

прокурора - не з'явився

позивача - ОСОБА_1, дов. № 38-1868 від 28.05.2010 року

 відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом  Прокурора Фрунзенського району м. Харкова  в особі позивача 1. Харківської міської ради, м. Харків

позивача 2. КП "Харківські теплові мережі", м. Харків       

до  МП "Аста, ЛТД", м. Харків  

про стягнення 6750,04 грн., за договором про постачання теплової енергії №513 від 01.03.2002 року

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Малого підприємства "Аста, ЛТД" на користь КП "Харківські теплові мережі" заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 513 про постачання теплової енергії, укладеним між КП "Харківські теплові мережі" та МП "Аста, ЛТД"  01.03.2002 року. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 6750,04 грн., яка утворилась за період з квітня 2010 р. по лютий 2011 р. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання передбачені договором щодо внесення платежів за теплову енергію у повному обсязі. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Другий позивач в судовому засіданні підтримує позовні вимоги прокурора, просить позов задовольнити їх повністю.

Прокурор у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином

Представники першого позивача у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином

Відповідача у судове засідання свого повноважного представника не направив, витребувані судом документи не надав, про причини неявки у судове засідання не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлені за юридичною адресою зазначеній у позовній заяві.

До суду повернулись ухвали про відкладення розгляду справи від 26.04.2011 року та 16.05.2011 року, що були направлені відповідачеві за його юридичною адресою рекомендованим листом, з відміткою відділення зв'язку "за зазначеною адресою не значиться".

У відповідності до ст. 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом, та місцезнаходження юридичної особи вказується у його установчих документах. Також  місцезнаходження юридичної особи, як адресу органу або особи, які  відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають  від її імені (далі - виконавчий орган), визначається,  ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”.

У випадку зміни свого місцезнаходження, у відповідності до ч. 1 ст. 19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, виконавчий орган юридичної особи або уповноважена ним особа зобов’язаний подати  (надіслати  рекомендованим  листом) державному реєстратору за місцезнаходженням  реєстраційної  справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу,  які містяться в Єдиному державному реєстрі. У разі, якщо подається (надсилається) реєстраційна картка про  внесення  змін  до  відомостей про місцезнаходження юридичної особи,   до   неї  додається  свідоцтво  про  державну  реєстрацію юридичної особи. Згідно ч.6 ст.19 вищевказаного Закону, державний реєстратор за відсутності підстав для  залишення  без  розгляду реєстраційної картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу,  які містяться в Єдиному  державному  реєстрі, зобов'язаний   не  пізніше  наступного  робочого  дня  з  дати  її надходження  внести  до Єдиного державного реєстру запис про внесення змін до відомостей про юридичну особу.

Згідно наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, копія якого залучена до матеріалів справи, місцезнаходження відповідача зазначено за адресою: 61091, м. Харків, Фрунзенський район, вул. Танкопія, буд. 31/3, тобто адресою, за якою судом були направлені ухвали про відкладення розгляду справи. Ніяких записів про зміну місцезнаходження юридичної особи з моменту її державної реєстрації витяг не містить. Тобто суд вважає, що відповідач не виконав обов’язок, покладений на нього Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, та не повідомив державного реєстратора про зміну свого місцезнаходження.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу  України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Суд, дослідивши матеріали справи та подані докази, вислухавши пояснення прокурора та другого позивача, встановив наступне.

01.03.2002 року між КП "Харківські теплові мережі" (Енергопостачальна організація) та Малим підприємством "Аста, ЛТД" (споживач), було укладено договір № 513 про постачання теплової енергії.

Відповідно до п. 1.1. договору Енергопостачальна організація (позивач по справі) бере на себе зобов'язання постачати споживачеві (відповідач по справі) теплову енергію в гарячої воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно п. 6.4. договору, якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку: - при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлену та сплачену до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця; - у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.  

Позивач свої зобов’язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору у період з квітня 2010 по лютий 2011 року здійснив відпуск теплової енергії відповідачу та направив  на його  адресу  рахунки на оплату спожитої теплової енергії за вищевказаний період, що підтверджується матеріалами справи. Факт користування тепловою енергією у приміщенні в якому знаходився відповідач в спірний період за адресою: м. Харків, вул. Танкопія, 31/3, підтверджується актами про включення та виключення опалення.

Проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов спірного договору, лише частково оплатив спожиту теплову енергію, у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем, на час звернення до суду з позовом, виникла заборгованість за період з квітня 2010 по лютий 2011 року в розмірі 6750,04 грн.

Згідно  ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, відповідач порушив вимоги договору та вимоги ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення де зазначено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного  кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких підстав суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 6750,04 гривень основного боргу обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, не спростованою відповідачем та  такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст.ст 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд      

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аста, ЛТД" (61091, м. Харків, вул. Танкопія, буд. 31/3; ідентифікаційний код 19463642) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 11, розрахунковий рахунок 26003301968 у Першій філії Публічного АТ "АКБ "Базис", МФО 351599, код ЄДРПОУ 31557119) 6750,04 грн. заборгованості.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аста, ЛТД" (61091, м. Харків, вул. Танкопія, буд. 31/3; ідентифікаційний код 19463642) на користь державного бюджету України (одержувач коштів: УДК в м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувач - Головне управління державного казначейства України в Харківській області, МФО 851011) 102,00 грн.  державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аста, ЛТД" (61091, м. Харків, вул. Танкопія, буд. 31/3; ідентифікаційний код 19463642) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління Державного Казначейства у  м. Харкові, код 24134490, рахунок 31219264700002, банк одержувача - Головне Управління Державного Казначейства України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264) 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                              Сальнікова Г.І.

Повний текст судового рішення підписано 24.05.2011 року.