Справа № 2-а-33/2008
Постанова
Іменем України
22 січня 2008 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області, в складі головуючого - судді Волошиної Н.Л., при секретарі Доненко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Світловодську адміністративну справу за позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України у м. Світловодськ, Кабінету Міністрів України про визнання протиправною бездіяльність, перерахунок пенсії та відшкодування моральної шкоди, -
Встановив:
Позивачі звернулися до суду з вищезазначеним позовом до Управління Пенсійного Фонду України у м. Світловодську, Кабінету Міністрів України і в обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що вони, як діти війни, у відповідності до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” мають право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком. П. 12 ст. 71 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік” у 2007 році було зупинено дію ст.. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” , однак рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 дані обмеження було визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними). Позивачі вважають, що з моменту набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України, а саме з 09 липня 2007 року відповідачі повинні були вжити заходи щодо забезпечення перерахунку їх пенсії та приведення її розміру у відповідність до положень ст.. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” , проте Управління Пенсійного Фонду України у м. Світловодськ відмовило їм у реалізації права, встановленого Законом. В зв”язку з цим позивачі просять суд ухвалити рішення, яким визнати протиправною бездіяльність відповідачів, зобов”язати Управління Пенсійного Фонду України у м. Світловодськ, Кабінет Міністрів України здійснити перерахунок їх пенсії та забезпечити її виплату, а також відшкодувати за рахунок винних осіб моральну шкоду, завдану бездіяльністю органів державної влади у сумі 1 грн., кожному.
В судовому засіданні позивачі та представник позовні вимоги підтримали, просять позов задовольнити.
Представник відповідача Управління Пенсійного Фонду України у м. Світловодськ в судовому засіданні з позовними вимогами не погодилась, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що на даний час відсутній механізм реалізації положень ст.. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, так як різними нормативними документами встановлено різні розміри мінімальної пенсії за віком, як то Постановою Кабінету Міністрів України № 544 від 15 квітня 2003 року - у розмірі 50 грн, Постановою Кабінету Міністрів № 1 від 03 лютого 2002 року - у розмірі 19 грн 91 коп, Законом України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” - у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Вважає, що позивачам було правомірно відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії, в зв”язку з чим просить відмовити в задоволені заявлених позовних вимог.
Представник відповідача Кабінету Міністрів України позовні вимоги не визнала з тих підстав, що позивачами жодним чином не обґрунтовано, в чому саме полягає бездіяльність Кабінету Міністрів, вважає, що Кабінет Міністрів України не є розпорядником бюджетних коштів і не може виступати відповідачем за даним позовом.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
У відповідності до ст.. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення ( 02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносяться до даної категорії осіб, що підтверджується документально (а.с.4, 10).
Ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” ( в редакції, чинній до 01 січня 2008 року) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
П. 12 ст. 71 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік” на 2007 рік було зупинено дію ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням ст.. 111 цього Закону.
Разом з тим, Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (неконституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” (справа про соціальні гарантії громадян) від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 , п. 12 ст. 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” , яким зупинено на 2007 рік дію ст.. 6 закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням ст.. 111 цього Закону, було визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним). Положення статей, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв”язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Ч. 2, 3 ст. 22 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. У відповідності з положеннями п.п.1, 6 ч. 1ст. 92 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов”язки громадянина, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Статтею 17 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії “ мінімальний розмір пенсії за віком включено до числа основних державних соціальних гарантій , а ч. 2 вказаної норми Закону стверджується, що основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом. У відповідності до ст. 19 вказаного Закону, мінімальний розмір пенсії за віком визначається виключно законами України. Зважаючи на викладене, обґрунтування правової позиції представника Управління Пенсійного Фонду України у м. Світловодськ посиланням на відсутність механізму визначення мінімальної пенсії за віком для обчислення підвищення до пенсії відповідно до ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” суд вважає безпідставним, а відмову у проведенні позивачам перерахунку пенсії зі збільшенням у відповідності до вказаної норми закону такою, що направлена на порушення прав позивачів на отримання державних соціальних гарантій.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів щодо визнання протиправною бездіяльності управління Пенсійного Фонду України у м. Світловодськ, зобов”язання управління Пенсійного Фонду України у м. Світловодськ здійснити перерахунок пенсії , з підвищенням її розміру на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, у відповідності до положень ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та забезпечити її виплату є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При цьому перерахунку підлягає пенсія за період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, так як Законом України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено зміни до ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, у відповідності до яких дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Разом з тим, звернення позивачами вимог щодо визнання неправомірною бездіяльності та зобов”язання проведення перерахунку пенсії до Кабінету Міністрів України суд вважає безпідставним, оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивачі до Кабінету Міністрів України з зазначеного питання не зверталися, відтак ніякої бездіяльності відносно позивачів Кабінетом Міністрів України допущено не було, а призначення , перерахунок та виплата пенсій є завданням та прерогативою органів Пенсійного Фонду України.
Згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди” № 4 від 31 березня 1995 року, відповідно до загальних підстав цивільно - правової відповідальності обов”язковому з”ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв”язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Доказуванню підлягає, зокрема , факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань. При цьому в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт отримання моральної шкоди позивачами, вони не обґрунтували суду, в чому полягає така шкода та якими доказами це підтверджується. За таких обставин в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди належить відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 92 Конституції України, Законом України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії “, Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, ст. 10, 11, 159-163, 167, 186 КАС України, суд, -
Постановив:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України у м. Світловодськ щодо нездійснення перерахунку пенсій ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Зобов”язати Управління Пенсійного Фонду України у м. Світловодськ здійснити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перерахунок пенсії, з підвищенням її розміру на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та забезпечити її виплату.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі та наступного подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження .
Суддя Н.Л.Волошина.