ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" травня 2011 р. Справа № 5015/352/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Демидової А.М.,
суддів:Воліка І.М.,
Коваленко С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Українська енергетична група" (позивач)
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.05.2011 р.
(скасовано частково рішення господарського суду Львівської області від 24.02.2011 р.)
у справі№ 5015/352/11 господарського суду Львівської області
за позовомЗакритого акціонерного товариства "Українська енергетична група"
до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Портал-Інвест-Груп" (відповідач-1);
2. Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Відділення "Львівська регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (відповідач-2)
провизнання недійсними іпотечних договорів, скасування заборон на відчуження нерухомого майна та скасування реєстрацій іпотек нерухомого майна
за участю представників:
від позивача Воронцов В.В., Суворов Д.О.
від відповідача-1 не з'явились
від відповідача-2Тітаренко О.О.
ВСТАНОВИВ:
У січні 2011 року Закрите акціонерне товариство "Українська енергетична група" (ЗАТ "Українська енергетична група") звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Портал-Інвест-Груп" (далі –ТОВ "Портал-Інвест-Груп") та Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банку (далі –ВАТ ВТБ Банк) в особі Відділення "Львівська регіональна дирекція" ВАТ ВТБ Банку та з урахуванням письмових доповнень до позовної заяви просило суд: визнати недійсними іпотечні договори від 13.08.2007 р. та від 27.03.2008 р., укладені між ВАТ ВТБ Банком та ТОВ "Портал-Інвест-Груп", в частині передачі в іпотеку нежитлових приміщень площею 2 380,2 кв.м в будинку № 7 по вул. Науковій у м. Києві; скасувати (зняти) заборону на відчуження нежитлових приміщень площею 2 380,2 кв.м в будинку № 7 по вул. Науковій у м. Києві, що накладено відповідно до вказаних іпотечних договорів; скасувати державні реєстрації іпотеки нежитлових приміщень площею 2 380,2 кв.м в будинку № 7 по вул. Науковій у м. Києві, що здійснено відповідно до зазначених іпотечних договорів.
Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, тим, що постановами Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2010 р. у справі № 3/138 та від 22.12.2010 р. у справі № 31/136 визнано недійсними договір купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Наукова, 7, від 15.03.2003 р., укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Форум плюс", а також договір купівлі-продажу за реєстровим № Д-391 від 30.03.2007 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Форум плюс" та відповідачем-1, в частині продажу нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Наукова, 7, а отже відповідач-1 не набув право власності на вказане нерухоме майно, та, відповідно, не мав права розпоряджатись вказаним майном, у тому числі передавати його в іпотеку.
Рішенням господарського суду Львівської області від 24.02.2011 р. у справі № 5015/352/11 (суддя Матвіїв Р.І.) замінено відповідача-2 –ВАТ ВТБ Банк в особі Відділення "Львівська регіональна дирекція" ВАТ ВТБ Банк на процесуального правонаступника –Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" (далі –ПАТ "ВТБ Банк") в особі Відділення "Львівська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк"; позов задоволено частково; визнано недійсним іпотечний договір від 13.08.2007 р., укладений між ТОВ "Портал-Інвест-Груп" та ВАТ ВТБ Банком, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Нововсад О.П. та зареєстрований в реєстрі за № 5006, в частині передачі в іпотеку нежитлових приміщень площею 2 380,2 кв.м в будинку № 7 по вул. Науковій у м. Львові; визнано недійсним іпотечний договір від 27.03.2008 р., укладений між ТОВ "Портал-Інвест-Груп" та ВАТ ВТБ Банком, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрований в реєстрі за № 1603, в частині передачі в іпотеку нежитлових приміщень площею 2 380,2 кв.м в будинку № 7 по вул. Науковій у м. Львові; в задоволенні решти позовних вимог, а саме: про скасування (зняття) заборон на відчуження нежитлових приміщень площею 2 380,2 кв.м в будинку № 7 по вул. Науковій у м. Львові, що накладені відповідно до іпотечного договору від 13.08.2007 р. і, відповідно, до іпотечного договору від 27.03.2008 р., та про скасування державних реєстрацій іпотек нежитлових приміщень площею 2 380,2 кв.м в будинку № 7 по вул. Науковій у м. Львові, здійснені відповідно до іпотечного договору від 13.08.2007 р. та, відповідно, до іпотечного договору від 27.03.2008 р. відмовлено; стягнуто з відповідачів на користь позивача судові витрати. Крім того, вказаним рішенням вирішено скасувати з моменту набрання зазначеним рішенням законної сили заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 26.01.2011 р.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.05.2011 р. (колегія суддів у складі: Юрченка Я.О. –головуючого, Зварич О.В., Якімець Г.Г.) скасовано рішення господарського суду Львівської області від 24.02.2011 р. у справі № 5015/352/11 в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним іпотечного договору від 13.08.2007 р., укладеного між ТОВ "Портал-Інвест-Груп" та ВАТ ВТБ Банком, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрованого в реєстрі за № 5006, в частині передачі в іпотеку нежитлових приміщень площею 2 380,2 кв.м в будинку № 7 по вул. Науковій у м. Львові та визнання недійсним іпотечного договору від 27.03.2008 р., укладеного між ТОВ "Портал-Інвест-Груп" та ВАТ ВТБ Банком, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрованого в реєстрі за № 1603, в частині передачі в іпотеку нежитлових приміщень площею 2 380,2 кв.м в будинку № 7 по вул. Науковій у м. Львові та в частині стягнення з відповідачів на корись позивача судових витрат; в позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.05.2011 р., ЗАТ "Українська енергетична група" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати вказану постанову повністю, а рішення господарського суду Львівської області від 24.02.2011 р. залишити в силі.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник зазначає, що при прийнятті вказаної постанови апеляційним господарським судом були порушені норми матеріального права (ст.ст. 215, 216 ЦК України) та процесуального права (ст.ст. 101, 104, 112 ГПК України).
Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.05.2011 р. колегією суддів у складі: Демидової А.М. –головуючого, Воліка І.М., Коваленко С.С. прийнято касаційну скаргу ЗАТ "Українська енергетична група" до касаційного провадження та призначено розгляд скарги у судовому засіданні на 31.05.2011 р. о 10 год. 10 хв.
27.05.2011 р. до Вищого господарського суду України від ЗАТ "Українська енергетична група" надійшли доповнення № 1 до касаційної скарги.
31.05.2011 р., до початку судового засідання, через канцелярію Вищого господарського суду України надійшло клопотання ПАТ "ВТБ Банк" про відкладення розгляду справи. Зазначене клопотання вмотивоване тим, що інтереси у даній справі представляються представниками Відділення "Львівська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк", на адресу якого ухвала про прийняття касаційної скарги до провадження надійшла увечері 30.05.2011 р., а отже, на думку відповідача-2, представники банку були повідомлені про дату та час розгляду справи неналежним чином і не мають можливості з'явитись у судове засідання. Крім того, відповідач-2 у клопотанні зазначає, що ПАТ "ВТБ Банк" не було отримано копії касаційної скарги і, в даному випадку, належним чином підготувати та подати до суду відзив на касаційну скаргу.
Сторони, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач-1 не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією.
Розглянувши клопотання ПАТ "ВТБ Банк" про відкладення розгляду справи, вислухавши представників ПАТ "ВТБ Банк" та ЗАТ "Українська енергетична група", присутніх у судовому засіданні, враховуючи те, що, як вбачається з матеріалів справи, до касаційної скарги ЗАТ "Українська енергетична група" додано докази надсилання копій касаційної скарги іншим сторонам у справі, а також те, що сторони були належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги ухвалою Вищого господарського суду України від 23.05.2011 р., а отже сторони не були позбавлені можливості ознайомитись з матеріалами справи, зокрема, з касаційною скаргою, а також зважаючи на те, що ухвалою суду від 23.05.2011 р. явка представників сторін обов'язковою не визнавалася, додаткові документи від них не витребовувались, зважаючи на особливості розгляду скарги судом касаційної інстанції, передбачені ст. 1117 ГПК України, колегія суддів дійшла до висновку, що клопотання відповідача-2 про відкладення розгляду справи підлягає відхиленню.
Заслухавши представників позивача та відповідача-2, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 15.03.2003 р. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Форум плюс" (далі –ТОВ "Форум плюс") було укладено договір купівлі-продажу приміщення, відповідно до умов якого ТОВ "Форум плюс" придбало нежитлові приміщення площею 2 295,9 кв.м в будинку № 7 у м. Львові по вул. Науковій.
30.03.2007 р. між ТОВ "Форум плюс" та відповідачем-1 було укладено договір купівлі-продажу приміщення за реєстровим № Д-391, який посвідчений нотаріально та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів 30.03.2007 р. за № 2001254, згідно з умовами якого відповідач-1 придбав нежитлові приміщення площею 2 380,2 кв.м в будинку № 7 у м. Львові по вул. Науковій. Площа нежитлових приміщень змінилась (збільшилась) внаслідок здійсненої реконструкції, що встановлено постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.12.2010 р. у справі № 31/136.
13.08.2007 р. відповідач-1 та відповідач-2 уклали іпотечний договір, відповідно до умов якого відповідач-1 передав в іпотеку відповідачеві-2 нежитлові приміщення площею 2 380,2 кв.м в будинку № 7 у м. Львові по вул. Науковій для забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1 перед відповідачем-2 за кредитним договором.
Також, 27.03.2008 р. між відповідачем-1 та відповідачем-2 було укладено іпотечний договір, згідно з яким відповідач-1 передав в іпотеку відповідачеві-2 нежитлові приміщення площею 2 380,2 кв.м в будинку № 7 у місті Львові по вул. Науковій для забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1 перед відповідачем-2 за кредитним договором.
Задовольняючи позовні вимоги щодо визнання іпотечних договорів від 13.08.2007 р. та від 27.03.2008 р. недійсними у частині передачі в іпотеку нежитлових приміщень площею 2 380,2 кв.м в будинку № 7 по вул. Науковій у м. Львові, місцевий господарський суд виходив з того, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2010 р. у справі № 3/138 визнано недійсним договір купівлі-продажу приміщення від 15.03.2003 р., відповідно до якого ТОВ "Форум плюс" придбало у позивача нежитлові приміщення площею 2 295,9 кв.м в будинку № 7 у м. Львові по вул. Науковій, та зобов'язано відповідача-1 повернути позивачеві приміщення площею 2 295,9 кв.м в будинку № 7 у м. Львові по вул. Науковій, а постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.12.2010 р. у справі № 31/136 визнано недійсним договір купівлі-продажу приміщення від 30.03.2008 р. реєстровий № Д-391, який посвідчено нотаріально та зареєстровано в Державному реєстрі правочинів 30.03.2007 р. за номером 2001254, в частині продажу приміщення площею 2 380,2 кв.м в будинку № 7 у м. Львові по вул. Науковій та вирішено витребувати у відповідача-1 та повернути позивачеві приміщення площею 2 380,2 кв.м в будинку № 7 у м. Львові по вул. Науковій. Також, господарським судом першої інстанції було встановлено, що згідно з довідкою Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" від 23.11.2010 р. № 1/825 на виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2010 р. у справі № 3/138 було скасовано реєстрацію договору купівлі-продажу приміщення від 15.03.2003 р., скасовано реєстрацію договору купівлі-продажу приміщення від 30.03.2008 р., реєстровий № Д-391, а відповідно до витягу про державну реєстрацію права власності на приміщення загальною площею 2 295,9 кв.м від 15.12.2010 р. № 28362987 власником приміщення загальною площею 2 295,9 кв.м в будинку № 7 у м. Львові по вул. Науковій є позивач.
Врахувавши положення ст. 317 ЦК України, відповідно до якої власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, ст. 583 ЦК України, згідно з якою заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави, ч. 3 ст. 11 Закону України "Про заставу", де визначено, що заставодавцем при заставі майна може бути його власник, який має право відчужувати заставлене майно на підставах, передбачених законом, а також особа, якій власник у встановленому порядку передав майно і право застави на це майно, ст. 5 Закону України "Про іпотеку", якою встановлено, що предметом іпотеки може бути нерухоме майно, яке належить іпотекодавцеві на праві власності, а отже лише власник наділений правом на передачу в іпотеку належного йому нерухомого майна, та ст. 35 ГПК України, згідно з якою факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони, а також те, що постановами Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2010 р. у справі № 3/138 та від 22.12.2010 р. у справі № 31/136 визнано недійсними договори купівлі-продажу нерухомого майна (що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Наукова, 7) від 15.03.2003 р. та від 30.03.2008 р., і ці договори є недійсними з моменту їх укладення, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про відсутність повноважень у відповідача-1 на укладення спірних іпотечних договорів в момент їх укладення, оскільки право на укладення таких договорів могло належати лише позивачеві як власнику нерухомого майна.
Водночас, врахувавши положення ст. 215 ЦК України, відповідно до якої підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, приписи ч. 1 ст. 203 ЦК України, згідно з якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, та ч. 1 ст. 236 ЦК України, якою встановлено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення, а також те, що власник нерухомого майна в будинку № 7 у м. Львові по вул. Науковій, позивач, позбавлений повного змісту права власності, зокрема, права розпоряджання майном у зв'язку з обтяженням належного йому нерухомого майна іпотекою, яке було здійснено поза його (власника) волею особою, яка не була наділена такими повноваженнями, місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов до висновку про необхідність захисту порушеного цивільного права власності позивача на нежитлові приміщення в будинку № 7 у м. Львові по вул. Науковій та правомірно визнав недійсними спірні іпотечні договори в частині передачі в іпотеку нежитлових приміщень площею 2 380,2 кв.м в будинку № 7 по вул. Науковій у м. Львові.
Щодо позовних вимог про скасування (зняття) заборон на відчуження нежитлових приміщень площею 2 380,2 кв.м в будинку № 7 по вул. Науковій у м. Львові, що накладені відповідно до вказаних іпотечних договорів, та скасування державних реєстрацій іпотек нежитлових приміщень площею 2 380,2 кв. м. в будинку № 7 по вул. Науковій у м. Львові, здійснених відповідно до цих іпотечних договорів, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що господарський суд першої інстанції, враховуючи положення ст.ст. 17, 34 Закону України "Про іпотеку", Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 р. № 410, а також Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 р. № 31/5, дійшов до вірних висновків про те, що у випадку набрання рішенням у даній справі законної сили, останнє підлягатиме обов'язковому виконанню добровільно чи примусово у порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень, тоді як на момент прийняття рішення у даній справі як підстава для зняття заборон на відчуження та скасування реєстрації іпотек вказане рішення не набрало законної сили, а матеріалами справи не підтверджується порушення відповідними реєстраторами законних прав та інтересів позивача, з огляду на що правомірно відмовив у задоволенні вказаних позовних вимог.
У свою чергу, апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог про визнання недійсними спірних іпотечних договорів у частині передачі в іпотеку нежитлових приміщень площею 2 380,2 кв.м в будинку № 7 по вул. Науковій у м. Львові та відмовляючи у позові, виходив з того, що постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2011 р. постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.12.2010 р. у справі № 31/136 скасовано, а рішення господарського суду Львівської області від 26.08.2010 р., яким відмовлено в позові ЗАТ "Українська енергетична група" до ТОВ "Форум плюс" та ТОВ "Портал-Інвест-Груп" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна за адресою: м. Львів, вул. Наукова, 7 у м. Львові, від 30.03.2007 р. та повернення майна залишено без змін. При цьому, постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2011 р. у справі № 31/136 підтверджено правомірність володіння ТОВ "Портал-Інвест-Груп" спірним нерухомим майном. З огляду на викладене, апеляційний господарський суд, врахувавши положення ст. 35 ГПК України, ст.ст. 317, 583 ЦК України, ч. 3 ст. 11 Закону України "Про заставу", ст. 5 Закону України "Про іпотеку", дійшов до висновків про те, що ТОВ "Портал-Інвест-Груп" мало право надати спірне нерухоме майно в іпотеку, а отже, про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Разом з тим, з огляду на положення ГПК України, апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до положень п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 14 рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми.
Згідно зі ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Втім, апеляційним господарським судом при перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку не встановлено підстав, визначених ст. 104 ГПК України, для скасування чи зміни вказаного рішення.
Водночас, враховуючи, що постанову Вищого господарського суду України у справі № 31/136 було прийнято лише 15.03.2011 р., тобто після прийняття господарським судом Львівської області рішення від 24.02.2011 р. у справі № 5015/352/11, який при ухваленні вказаного рішення виходив з обставин, що існували на момент прийняття рішення, а судом апеляційної інстанції не встановлено обставин, які були б підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, колегія суддів касаційної інстанції дійшла до висновку про відсутність таких підстав.
Враховуючи встановлені обставини, місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та правомірно задовольнив позов частково.
У свою чергу, апеляційний господарський суд дійшов неправомірно скасував рішення господарського суду першої інстанції.
Відповідно до п. 6 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.
З огляду на викладене, рішення місцевого господарського суду відповідає нормам закону, вказаним у ньому, зважаючи на що зазначене судове рішення підлягає залишенню в силі.
Постанову апеляційного господарського суду не можна визнати такою, що постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому вона підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Українська енергетична група" задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.05.2011 р. у справі № 5015/352/11 скасувати.
Рішення господарського суду Львівської області від 24.02.2011 р. у справі № 5015/352/11 залишити в силі.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді І.М. Волік
С.С. Коваленко