Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючої –судді Корніюк А.П.,
суддів: П»єнти І.В., Талалай О.І.,
з участю секретаря: Джафарової Т.Б.,
представника позивача ОСОБА_2
діючи відповідно до Закону України "Про внесення змін до розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами", розглянула справу № 22а-2406 за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі на рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 17 серпня 2010 року за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої надбавки до пенсії .
Заслухавши доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів,
в с т а н о в и л а :
У липні 2010 року позивач звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої надбавки до пенсії з 01.01.2008р. по 01.07.2010р. в сумі 3315,90грн. посилаючись на те, що він є дитиною війни і згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак відповідач дане підвищення в повному обсязі не виплачує.
Рішенням Чемеровецького районного суду від 17 серпня 2010 року позов задоволено частково. Визнано дії управління Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі щодо невиплати позивачу як дитині війни підвищення до пенсії з 01.01.2008р. по 01.07.2010р. неправомірними. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі провести перерахунок пенсії із врахуванням підвищення до пенсії ОСОБА_3 відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 01.01.2008р. по 01.07.2010р. включно.
В апеляційній скарзі відповідач не погоджується з рішенням суду, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що не визначено на законодавчому рівні в якому порядку мають виплачуватись надбавки до пенсії, з якого розміру мінімальної пенсії за віком обчислювати вказаний розмір підвищення. Задовольняючи позовні вимоги суд не вказав, з розрахунку якого саме розміру
_______________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Борсук В.О. Справа № 22а-2406
Доповідач: Корніюк А.П. Категорія № 10.3.1
мінімальної пенсії за віком здійснювати перерахунок пенсії. Судом не взято до уваги, що відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, а саме пенсії за віком, по інвалідності та по втраті годувальника, тобто тих виплат які фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду. Таким чином, мінімальний розмір пенсій за віком у розмірі прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, не застосовується для обчислення надбавок та підвищень до пенсії. Апелянт також зазначає, що розмір мінімальної пенсії також встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 544 від 15.04.2003р. Оскільки, Законом України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що фінансування виплат за цим Законом проводиться із державного бюджету, а не із бюджету Пенсійного фонду, в діях управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому будь-яких порушень законодавства немає.
Представник позивача в судовому засіданні просить рішення Чемеровецького районного суду залишити без змін , а апеляційну скаргу –без задоволення.
Представник управління Пенсійного Фонду в Чемеровецькому районі в суд не з»явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день і час слухання справи повідомлений належним чином.
Колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 п.3 та п.4 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Встановлено, що позивач відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
За ст. ст. 3 та 7 цього ж Закону державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пунктом 12 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року „Про Державний бюджет України на 2007 рік” дію статті 6 Закону № 2195 –IV зупинено на 2007 рік із урахуванням статті 111 цього Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 статті 71 та статті 111 Закону „Про Державний бюджет України на 2007 рік.”
Пунктом 41 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено зміни до Закону № 2195-IV і статтю 6 викладено в новій редакції.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року вказані зміни також визнані неконституційними, відновлена дія положення статті 6 Закону № 2195 –IV у попередній редакції.
Законами України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” та «Про Державний бюджет України на 2010рік» ці положення не змінювались.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність, отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач має право на отримання доплати до пенсії за період з 22 травня 2008 року по 01 липня 2010 року .
Разом з тим, управління Пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення та виплати пенсій і доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і здійснити позивачу відповідні нарахування за той період часу, коли дія цієї норми не була зупинена, а саме: 22 травня 2008 року по 01 липня 2010 року. Не виконуючи вимог даної норми, відповідач допустив протиправну бездіяльність.
Посилання апелянта на те, що відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, а саме пенсії за віком, по інвалідності та по втраті годувальника, є безпідставними.
Положення частини третьої статті 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а не в розмірі, що встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 544 від 15.04.2003 року, що є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами.
Інші підстави для скасування рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі задовольнити частково.
Рішення Чемеровецького районного суду від 17 серпня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі щодо невиплати ОСОБА_3 підвищення до пенсії як дитині війни з 22.05.2008р. по 01.07.2010р. неправомірними.
Зобов»язати управління Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі нарахувати та виплатити ОСОБА_3 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»за період з 22 травня 2008р. по 01 липня 2010 року включно з врахування виплачених ОСОБА_3 за вищевказаний період сум.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення постанови в повному обсязі .
Головуючий: підпис. Судді: підписи
З оригіналом згідно.
Суддя апеляційного суду А.П. Корніюк