Справа № 22а-2364/11
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючої –судді Корніюк А.П.,
суддів: П»єнти І.В., Талалай О.І.,
діючи відповідно до Закону України "Про внесення змін до розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами", розглянула в порядкуч.1ст. 41 КАС України справу № 22а- 2364 за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі на рішення Старокостянтинівського районного суду від 21 серпня 2010 року за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі про стягнення недоплаченої надбавки до пенсії як дитині війни.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів,
в с т а н о в и л а :
Позивач, звертаючись в суд з вказаним позовом зазначала, що має статус дитини війни, тому відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” вправі отримувати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яке їй відповідачем виплачувалось частково, а тому просила суд зобов»язати управління Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі здійснити щомісячну виплату підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2007рік.
Рішенням Старокостянтинівського районного суду від 21 серпня 2010 року позов задоволено частково. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 з врахуванням її права на підвищення пенсії яки дитині війни , в розмірі 30% мінімальної пенсії а віком відповідно до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09 липня по 31 грудня 2007р. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто із управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі на користь ОСОБА_2 37грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі просить рішення суду скасувати, та відмовити в задоволені позову, зазначаючи, що законами України про Державний бюджет на
відповідні роки не передбачалися видатки на виплату підвищення дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а Положенням про Пенсійний фонд
України визначений вичерпний перелік напрямів використання коштів, тому в діях управління не вбачається будь-яких порушень законодавства. Крім того, розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений ч.1 ст.28 Закону України "Про
_______________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Сагайдак І.М. Справа № 22а-2364
Доповідач: Корніюк А.П. Категорія № 10.3.1
загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до цього закону, тобто для перерахунків або підвищень пенсій він не застосовується, Разом тим, розмір мінімальної пенсії встановлений постановою Кабінету Міністрів України №544 від 15.04.2003р. „Про підвищення розмірів трудових пенсій» визначено конкретні розміри підвищень дітям війни, що не було взято до уваги судом першої інстанції.
Сторони до суду не з»явилися, однак про день і час слухання справи повідомлені належним чином. Відповідно до ч.1ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не проводиться.
Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних мотивів.
Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом вірно встановлено, що позивачка отримує пенсію за віком, відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус «дитина війни» і має право на доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком щомісячно, проте відповідачем така доплата до пенсії виплачувалася не в повному обсязі. Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до вимог ст. ст. 3 та 7 цього ж Закону державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пунктом 12 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»зупинено на 2007 рік із урахуванням статті 111 цього ж Закону. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року такі положення визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність, отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачка має право на отримання доплати до пенсії за період з 09 липня по 31 грудня 2007р.
Вирішуючи спір і задовільняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що управління Пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення та виплати пенсій і доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і здійснити позивачці відповідні нарахування за той період часу, коли дія цієї норми не була зупинена.
Доводи апеляційної скарги про те, що підвищення до пенсії повинно виплачуватись у розмірах, встановлених постановами Кабінету Міністрів України № 544 від15.05.2003р. та № 1 від 03.02.2002р. є необґрунтованими.
Обчислення підвищення до пенсії, виходячи з розміру, встановленого постановами Кабінету Міністрів України №544 від 15 квітня 2003р. та № 1 від 03.02.2002р. є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, а тому розрахунок такого підвищення повинен здійснюватись з розміру, встановленого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Посилання апелянта на те, що відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, а саме пенсії за віком, по інвалідності та по втраті годувальника, є безпідставними.
Положення частини третьої статті 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Таким чином при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно ч.2ст. 200 КАС України не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних підстав.
Рішення суду ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів –
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі залишити без задоволення.
Рішення Старокостянтинівського районного суду від 21 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуюча підпис. Суддя підпис. Суддя підпис.
З оригіналом згідно.
Суддя апеляційного суду А.П. Корніюк