Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого –судді Корніюк А.П.,
суддів: Талалай О.І., П’єнти І.В.,
діючи відповідно до Закону України "Про внесення змін до розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами" розглянула у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 22а-1487 за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Білогірському районі на рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 23 липня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Білогірському районі про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України у Білогірському районі про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.05.2010р. та зобов»язання відповідача провести перерахунок підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. І в обґрунтування своїх вимог вказував, що на підставі ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яке виплачувалось йому відповідачем не в повному обсязі.
Рішенням Білогірського районного суду від 23 липня 2010 року позов задоволено. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України у Білогірському районі здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 23 липня 2010 року з врахуванням підвищення дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком . Зобов»язано управління Пенсійного фонду України у Білогірському районі виплачувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України у Білогірському районі просить рішення скасувати, а апеляційну скаргу задовольнити та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що законодавством не визначено джерела фінансування
_________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Герасимчук Н.П. Справа № 22а-1487
Доповідач: Корніюк А.П. Категорія № 10.3.1
відповідних коштів, порядок їх нарахування та виплати, а реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених джерел і відповідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету Пенсійного фонду. Крім того, розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до цього закону, тобто для перерахунків або підвищень пенсій він не застосовується, а саме постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, де встановлені конкретні суми підвищення до пенсії дітям війни.
Сторони до суду не з»явилися, однак про день і час слухання справи повідомлені належним чином. Відповідно до ч.1ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не проводиться.
Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Білогірського районного суду від підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.1 п.3 та п.4 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Встановлено, що ОСОБА_1 15.07.2010р. направив до суду позовну заяву, відповідно якої просив суд зобов»язати УПФ в Білогірському районі провести перерахунок підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та стягнути із відповідача невиплачену суму підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.05.2010р. в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з врахуванням положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування». І на протязі розгляду справи позовні вимоги не змінював та не уточнював.
Відповідно до ст.11ч.1 ЦПК України, в провадженні якого була розглянута дана справа, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог… Аналогічна норма міститься в ст. 11 КАС України.
Однак, суд першої інстанції не звернув увагу на вищевказані норми закону і при розгляді даної цивільної справи вийшов за межі позовних вимог, зобов»язавши УПФ У в Білогірському районі здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії до 23 липня 2010р., хоча позивач просив стягнути із відповідача невиплачену суму підвищення до пенсії як дитині війни саме до 31 травня 2010р., також зобов»язав відповідача виплачувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, хоча даної позовної вимоги позивач не ставив.
Колегією суддів встановлено, що позивач ОСОБА_1 має статус „дитини війни” відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-VІ від 18.11.2004 р. На підставі вказаного Закону позивачка має право на доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком щомісяця. Проте управлінням Пенсійного фонду України у Білогірському районі позивачу підвищення до пенсії за період з 09.07.2010р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.05.2010р. виплачувалося не в повному обсязі .
Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.
Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
За ст. ст. 3 та 7 цього ж Закону державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пунктом 12 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року „Про Державний бюджет України на 2007 рік” дію статті 6 Закону № 2195 –IV зупинено на 2007 рік із урахуванням статті 111 цього Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 статті 71 та статті 111 Закону „Про Державний бюджет України на 2007 рік.”
Пунктом 41 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено зміни до Закону № 2195-IV і статтю 6 викладено в новій редакції.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року вказані зміни також визнані неконституційними, відновлена дія положення статті 6 Закону № 2195 –IV у попередній редакції.
Законами України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” та «Про Державний Бюджет україни на 2010 рік» ці положення не змінювались.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність, отже позивач має право на отримання доплати до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 травня 2010 року.
Доводи апеляційної скарги про те, що підвищення до пенсії повинно виплачуватись у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року є необґрунтованими.
Обчислення підвищення до пенсії, виходячи з розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, а тому розрахунок такого підвищення повинен здійснюватись з розміру, встановленого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Посилання апелянта на те, що відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, а саме пенсії за віком, по інвалідності та по втраті годувальника, є безпідставними.
Положення частини третьої статті 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Таким чином при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування".
Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 206 КАС України, колегія суддів –
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Білогірському районі задовольнити частково.
Рішення Білогірського районного суду від 23 липня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення .
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов»язати управління Пенсійного Фонду України у Білогірському районі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» врахуванням положень ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» за період з 09 липня 2007р. по 31 грудня 2007р. та з 22 травня 2008р. по 31 травня 2010р. включно з врахування виплачених ОСОБА_1 за вищевказаний період сум.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуюча підпис. Суддя підпис. Суддя підпис.
З оригіналом згідно.
Суддя апеляційного суду А.П. Корніюк