Справа № 22а-943/11р.
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого –судді Шершуна В.В.,
суддів: Корніюк А.П., Талалай О.І.,
діючи відповідно до Закону України "Про внесення змін до розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами", розглянула справу № 22а-943 за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в місті Хмельницькому на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 вересня 2010 року за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до управління Пенсійного фонду України в місті Хмельницькому про визнання дій неправомірними, зобов’язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії як дітям війни.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів,
в с т а н о в и л а :
У липні 2010 року позивачі звернулися в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому про визнання дій незаконними, зобов’язання здійснити нарахування та виплату недоплаченої частини підвищення до пенсії в сумі 6094,20 грн. кожному за період з 01.06.2006 року по 01.07.2010 року, а також зобов’язати здійснювати нарахування і виплату в розмірі, що встановлений Законом України „Про соціальний захист дітей війни” в повному розмірі в подальшому, посилались на те, що вони є дітьми війни і згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»мають право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак відповідач дане підвищення не виплачує.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 06 вересня 2010 року позов задоволено частково. Визнано дії управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому щодо невиплати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 підвищення до пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України„Про соціальний захист дітей війни” за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та з 22 травня 2008 року по 01 липня 2010 року неправомірними. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому провести нарахування та виплату ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 _
_______________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Навроцький В.А. Справа № 22а-943
Доповідач: Корніюк А.П. Категорія № 10.3.1
ОСОБА_6 підвищення до пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та з 22 травня 2008 року по 01 липня 2010 року, з врахуванням виплачених сум. Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 по 45,50 грн. судових витрат кожному, що були сплачені ними при подачі позовної заяви. Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому на користь ОСОБА_5 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, що були сплачені нею при подачі позовної заяви. Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому на користь держави судовий збір в сумі 08,50 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач не погоджується з рішенням суду, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити позивачам у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що не визначено на законодавчому рівні в якому порядку мають виплачуватись надбавки до пенсії, з якого розміру мінімальної пенсії за віком обчислювати вказаний розмір підвищення. Задовольняючи позовні вимоги суд не вказав, з розрахунку якого саме розміру мінімальної пенсії за віком здійснювати перерахунок пенсії. Розмір надбавок дітям війни на даний час визначений постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 р., і згідно якої позивачам здійснюється виплата підвищення до пенсії як «дитині війни». Суд не взяв до уваги, що відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, а саме пенсії за віком, по інвалідності та по втраті годувальника, тобто тих виплат які фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду. Таким чином, мінімальний розмір пенсій за віком у розмірі прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, не застосовується для обчислення надбавок та підвищень до пенсії. Оскільки, Законом України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що фінансування виплат за цим Законом проводиться із державного бюджету, а не із бюджету Пенсійного фонду, в діях управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому будь-яких порушень законодавства немає. А також, судом першої інстанції не було взято до уваги, що згідно п.34 ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито»Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації звільняються від сплати державного мита і в бюджеті ПФУ не затверджені витрати на інформаційно –технічне забезпечення судових процесів.
Сторони до суду не з»явилися, однак про день і час слухання справи повідомлені належним чином. Відповідно до ч.1ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не проводиться.
Колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 п.1 ст.198, ст.200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суд –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом вірно встановлено, що позивачі відносяться до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
За ст. ст. 3 та 7 цього ж Закону державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пунктом 12 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року „Про Державний бюджет України на 2007 рік” дію статті 6 Закону № 2195 –IV зупинено на 2007 рік із урахуванням статті 111 цього Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 статті 71 та статті 111 Закону „Про Державний бюджет України на 2007 рік.”
Пунктом 41 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено зміни до Закону № 2195-IV і статтю 6 викладено в новій редакції.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року вказані зміни також визнані неконституційними, відновлена дія положення статті 6 Закону № 2195 –IV у попередній редакції.
Законами України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” та «Про Державний бюджет України на 2010рік» ці положення не змінювались.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність, отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачі мають право на отримання доплати до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та з 22 травня 2008 року по 01 липня 2010 року .
Доводи апеляційної скарги про те, що підвищення до пенсії повинно виплачуватись у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року є необґрунтованими.
Обчислення підвищення до пенсії, виходячи з розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, а тому розрахунок такого підвищення повинен здійснюватись з розміру, встановленого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Посилання апелянта на те, що відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, а саме пенсії за віком, по інвалідності та по втраті годувальника, є безпідставними.
Положення частини третьої статті 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Таким чином при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування".
Згідно ч.2 ст. 200 КАС України не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних підстав.
Відповідно до правил ст. 88 ЦПК України, в провадженні якого розглянута справа, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 06.09.2010р. стягнуто із УПФ України в м. Хмельницькому на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 по 8,50грн. судового збору кожному. Також вказаним рішенням стягнуто з УПФ У в м. Хмельницькому на користь держави судовий збір в розмірі 8,50грн.
Так як, п.34 ст.4 Декрету КМУ «Про Державне мито»від 21.01.1993р. №7-93 Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації звільняються від сплати державного мита, а тому посилання в рішенні суду на стягнення судових витрат підлягає виключенню .
Разом з тим, доводи апеляційної скарги про те, що в бюджеті ПФУ не затверджені витрати на інформаційно –технічне забезпечення судових процесів не є підставою для звільнення Пенсійного Фонду України щодо оплати витрат, пов»язаних із розглядом справи, а тому рішення суду першої інстанції в частині стягнення на користь позивачів витрат на ІТЗ відповідає нормам ЦПК України, в провадженні якого розглянута справа.
Інші підстави для скасування рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому задовольнити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 06 вересня 2010 року залишити без змін. Виключити з даного рішення посилання на стягнення із управління Пенсійного Фонду України у м. Хмельницькому на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 по 8 грн.50коп. судового збору кожному та на стягнення із управління Пенсійного Фонду України у м. Хмельницькому на користь держави 8грн.50коп. судового збору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: (підпис) Судді: (підписи)
З оригіналом згідно.
Суддя апеляційного суду А.П. Корніюк