Христинівський районний суд Черкаської області

Справа №  1-48/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

28 лютого 2011 рокум.Христинівка

Христинівський районний суд  Черкаської області  в  складі :

         головуючого-судді:                Орендарчука М.П.

                         при секретарі:               Кулібабі Н.А.

         за участі прокурора:                      Гіндик А.М.

представника потерпілого:           ОСОБА_1              

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Христинівка кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, українець, освіта середня, не одружений, працюючий пекарем на пекарні ПП ОСОБА_3, уродженець с.Шукайвода Христинівського району Черкаської області раніше притягувався до кримінальної відповідальності:

19.04.2006 року Христинівським районним судом Черкаської області за ч.2 ст.307, ч.3 ст.185, ч.5 ст.27 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки в силу ст.89 КК України вважається не судимим     проживає АДРЕСА_1

за ч.3 ст.185  КК України,-

                                                         В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 21 листопада 2010 року близько 21 години 15 хвилин, в м. Христинівка Черкаської області,  діючи умисно,  з корисливих мотивів, з метою викрадення грошових коштів, шляхом виставлення двох шибок та відламу від основи металевих пластин міжвіконної захисної решітки вікна, проник до кабінету бухгалтерії пекарні приватного підприємця ОСОБА_3, яка розташована по АДРЕСА_2. Знаходячись у кабінеті бухгалтерії та достовірно знаючи місцезнаходження ключа від замка сейфа де зберігаються грошові кошти, відімкнув замок сейфа ключем, звідки таємно викрав гроші в сумі 92 000 гривень, чим спричинив приватному підприємцю ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану суму.   

Підсудний  ОСОБА_2 на стадії досудового та судового слідства свою вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся і пояснив, що у травні 2008 року він влаштувався на роботу на пекарню до приватного підприємця ОСОБА_3, яка знаходиться у м.Христинівка, де працює до теперішнього часу. Працював він на пекарні по змінах, тобто день-ніч-48 годин відпочинку. Заробітню плату він отримував постійно кожного місяця, яку робітникам пекарні видавали у бухгалтерії пекарні, яка знаходиться на другому поверсі будівлі пекарні. 21 листопада 2010 року він другий день був вдома, мав вийти на роботу вранці 22 листопада. У нього виник задум на здійснення крадіжки грошей із сейфа що у бухгалтерії пекарні, так як він одного разу бачив, коли отримував аванс, де кладе ключ від сейфа головний бухгалтер. Вирішив він здійснити крадіжку саме в ніч із 21 на 22 листопада. Так як він вже тривалий час працював на пекарні, то знав, що вікно кабінета бухгалтера виходить всередину території пекарні і до нього можна дістатись через дах першого поверху. На дах першого поверху можна дістатись за допомогою драбини, яка знаходиться сперта до даху. Також він знав, що вікно кабінета бухгалтера дерев’яне, між рамами має металеву решітку із металевих пластин, які можна буде за допомогою гвоздодьора відігнути. На тому він і вирішив, із дому він взяв гвоздодьор, викрутку, також взяв із собою матерчасті перчатки чорного кольору і 21 листопада близько 21 години він вийшов із дому і направився до пекарні ПП ОСОБА_3 здійснювати крадіжку грошей із сейфа у кабінеті бухгалтера. Близько через 15 хвилин він підійшов до території пекарні зі сторони будівлі ВОХР. Там же, зі сторони будівлі ВОХР він переліз через забор огорожі пекарні і таким чином опинився на території пекарні. Він остерігався того, що його може хтось побачити і діяв скритно та обережно, дивився, чи не має на території пекарні сторожа, який охороняє територію пекарні у нічний час. Сторожа на території він не бачив. Потім він пішов по території, підійшов до драбини, яка стояла зіперта до даху першого поверху. Він виліз по драбині і по даху пішов до вікна бухгалтерії. Підійшовши до вікна він викруткою витягнув штапіки нижньої шибки і склав їх на шифер даху, витягнув скло. Далі він таким же чином витягнув штапіки нижньої шибки внутрішньої рами, склав їх також на шифер даху, а скло відсунув всередину. Потім він за допомогою гвоздодьора від уголка решітки відламав металеві пластини та загнув їх догори, утворивши таким чином простір для того, щоб влізти всередину. На ці всі дії він витратив приблизно 30-40 хвилин. Робив він це тихо, щоб не було ніякого звуку. На тій території, яку йому було видно із даху, він нікого не бачив. Після цього він головою вперед заліз через зроблений ним отвір всередину кабінету бухгалтера. У кабінеті він нічим собі не присвітював, так як добре орієнтувався у даному кабінеті і від світла вуличних ліхтарів у кабінеті все що потрібно він бачив. Він відразу підійшов до сейфа, де зберігались гроші, на сейфі зверху у картонній коробці він знайшов ключ від сейфа і відкрив ним дверці сейфа. До речі, у сейфі були одні дверці. У сейфі було дві полиці і на верхній полиці у стопках лежали гроші, тобто скручені резинкою. Рукою підряд він брав із полиці гроші і складав їх на підвіконник. Так він взяв чотири рази, тобто кожний раз він брав у руку чи чотири чи п’ять пачок грошей. Гроші у пачках були купюрами по 10, по 20, по 50 та по 100 гривень. Чи забрав він всі гроші із сейфа чи ні він не бачив, так як не бачив, скільки грошей було у сейфі, гроші він намацував руками. Склавши таким чином на підвіконник гроші, він спочатку виліз сам вперед головою, стоячи вже на даху просовував руки всередину через вікно діставав із підвіконника гроші і складав їх собі за пазуху одежі. Пробув він у кабінеті приблизно 10 хвилин. Склав гроші, забрав із даху гвоздодьор та викрутку і пройшовши по даху підійшов до драбини, зліз по ній на землю, пройшов по території пекарні, через забор там же де і залазив виліз на вулицю і пішов додому. На початку 23 години він прийшов додому. Прийшовши додому він взяв поліетиленовий пакет, поклав туди викрадені ним гроші і заховав їх у сараї. Після чого зайшов до будинку, роздягнувся і ліг відпочивати.

Вранці 22 листопада близько 6 години 30 хвилин він прокинувся, вдягнувся і пішов у сарай порахувати скільки грошей він викрав. Всього грошей було 92 тисячі гривень, скільки пачок грошей всього було він не пам’ятає. Гроші були купюрами по 10, по 20, по 50 і по 100 гривень. У кожній пачці було по сто купюр вказаних номіналів. Після цього він пішов на роботу, так як була його денна зміна. Вже на роботі він дізнався, що хтось здійснив крадіжку грошей із сейфа у бухгалтерії. Потім приїхали працівники міліції, проводили опитування працівників пекарні і тому числі і його. У поясненні він повідомив, що був вдома і нікуди із дому ввечері та вночі не виходив. Про те, що він викрав гроші, він нікому не розповідав. Своїм рідним він також нічого про викрадення  не говорив, гроші витрачав поступово, великих сум не брав. В основному гроші він витрачав на власні потреби, а саме на продукти харчування а також на купівлю наркотичних засобів, так як він вживає наркотики шляхом ін’єкцій. Наркотики він купував у різних місцях, де саме він відмовляється повідомити.  25 грудня вранці він прийшов на пекарню і був запрошений працівниками міліції для проведення бесіди, в ході бесіди він зізнався, що крадіжку грошей із бухгалтерії пекарні 21 листопада здійснив він. Також повідомив, що у нього вдома залишились гроші в сумі 16 тисяч гривень, які він зберігав у веранді свого будинку. Разом із працівниками міліції він приїхав додому, за участю понятих він показав, де знаходяться решта грошей, тобто 16 тисяч гривень, які залишились із викрадених ним 92 тисяч гривень. Просить сурово не карати, зважити на щире каяття та активну допомогу у розкритті злочину. Позов визнає частко на 76 000 грн.  

                  Представник потерпілого ОСОБА_1, в судовому засіданні цивільний позов підтримує повністю.

Крім повного визнання вини підсудним ОСОБА_2 під час досудового та судового слідства, його вина у вчиненні злочину доведена доказами, добутими в установленому законом порядку в ході досудового слідства, які за заявою підсудного, крім показів самого підсудного,  постанови про порушення кримінальної справи, матеріалів справи, що характеризують особу підсудного, в судовому засіданні не досліджувались, оскільки фактичні обставини справи ніким  не оспорюються.

Суд, з’ясувавши, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин роз’яснює положення Закону про те, що у випадку розгляду справи у відповідності до ст. 299 КПК України вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

             Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, в результаті повного, всестороннього та об’єктивного дослідження їх в судовому засіданні, суд вважає пред’явлене ОСОБА_2 обвинувачення доведеним.        

Дії підсудного ОСОБА_2 суд  кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням в житло.   

               Призначаючи підсудному  покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу  винного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

              Обставинами, що пом’якшують призначення покарання підсудному суд вважає добровільне з»явлення із зізнанням,  щире каяття, активну допомогу у розкритті злочину.                         Обставин, що обтяжують призначення покарання підсудному судом не встановлено.

Зважаючи на обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання підсудному ОСОБА_2, який вчинив тяжкий злочин, він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, посередньо  характеризується за місцем проживання та роботи, не відшкодував завдані збитки, хоч і вважається відповідно до закону раніше не судимим але продовжує злочинну діяльність, про що свідчить систематичність здійснення злочину, підготовка до здійсненого злочину та категорію вчиненого злочину, а тому суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного неможливе без ізоляції від суспільства і находить за необхідне призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі. Призначення саме такого покарання ОСОБА_2 є необхідним і буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Суд, підстав для застосування відносно нього ст.69 КК України не вбачає.

Заявлений в ході досудового слідства цивільний позов на суму 92 000 гривень на відшкодування матеріальної шкоди підлягає до задоволення частково, а саме до задоволення підлягає сума 76 000 грн. матеріальної шкоди, оскільки органом досудового слідства та вироком суду буде повернуто потерпілому 16 000 грн. матеріальної шкоди.

Судові витрати за проведені експертизи підлягають стягненню з підсудного.

               Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

                  Підсудного ОСОБА_2 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.185  КК України.

Призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з поміщенням його до кримінально-виконавчої установи для відбуття покарання.

Речові докази, цвяховиймач та викрутку знищити, гроші в сумі 16 000 гривень повернути ОСОБА_3

Цивільний позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3  76 000 гривень у відшкодування матеріальної шкоди в решті позову відмовити.

                  Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області судові витрати, пов’язані із проведенням експертизи в сумі 371.52 грн.   

                 Міру запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу змінити з підписки про невиїзд на  тримання під вартою взявши його під варту в залі суду.

               Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до  апеляційного суду Черкаської області протягом 15 діб з дня його проголошення через Христинівський районний суд.

Суддя    М. П. Орендарчук