ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/2882/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Молодецького Р.І.,
при секретарі – Лазаренко У.І.,
за участю: позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Мегеря С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі Полтавської області про визнання протиправними та скасування вимоги та повідомлення-розрахунку, -
В С Т А Н О В И В:
07 квітня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі Полтавської області про визнання протиправними та скасування вимоги та повідомлення-розрахунку.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те що відповідачем протиправно здійснено перерахунок страхових внесків за жовтень - грудень 2010 року на підставі п.п. 4 п. 8 розділу ХV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який на час здійснення перерахунку був скасований Податковим кодексом України.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував. У наданих до суду письмових запереченнях посилався на те, що страховий стаж особам для призначення пенсії обчислюється в місяцях, а мінімальний розмір страхового внеску встановлюється на календарний місяць то сплата страхових внесків за липень - грудень 2010 року здійснюється у розмірі мінімального страхового внеску, отже позивач мав сплатити до 20 січня 2011 року страхові внески за жовтень - грудень 2010 року в сумі 884,34 грн. У зв'язку з несплатою страхових внесків у вказаний строк 02.02.2011 року сформовано вимогу про сплату страхових внесків на суму 884,34 грн.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до статей 14 та 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" фізична особа - підприємець ОСОБА_1 є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з підпунктом 4 пункту 8 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
З урахуванням розміру мінімальної заробітної плати встановленої на період з жовтня по листопад 2010 року та за грудень 2010 року розмір мінімального страхового внеску за період з жовтня по листопад 2010 року становить 301,12 грн. та за грудень 2010 року становить 306,10 грн.
Враховуючи викладене позивач за період з жовтня по грудень 2010 року мав сплатити страхові внески в розмірі 908,34 грн.
Частиною 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Отже страхові внески за період з жовтня по грудень 2010 року повинні бути сплачені до 20 січня 2011 року.
З урахуванням часткової сплати страхових внесків у складі єдиного фіксованого податку у розмірі 24,00 грн. за позивачем рахується заборгованість у розмірі 884,34 грн.
Відповідно до пункту 8.2 розділу 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків; б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.
На виконання вимоги вказаної Інструкції відповідачем сформовано та надіслано позивачу вимогу про сплату страхових внесків № 55 від 02.02.2011 року на суму 884,34 грн.
Суд критично ставиться до тверджень позивача щодо виключення п.п. 4 п. 8 розділу ХV Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" на час винесення вимоги враховуючи наступне.
Судом встановлено, що п. п. 4 п. 8 розділу ХV Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" виключено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" який набрав чинності з 01.01.2011 року. Тоді як сума заборгованості утворилась за період з жовтня по грудень 2010 року.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині скасування вимоги УПФУ у Семенівському районі № 55 від 02.02.2011 року.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог в частині скасування повідомлення-розрахунку від 29.03.2011 року на суму 884,34 грн., суд виходить з наступного.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних та юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.
Як вбачається із змісту позовної заяви позивач не згоден з повідомлення-розрахунком від 29.03.2011 року на суму 884,34 грн..
Дане повідомлення-розрахунок не є нормативно-правовим актом та правовим актом індивідуальної дії у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не впливає на права та обов’язки позивача та не є обов’язковим для виконання.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Отже, провадження по справі в частині позовних вимог про скасування повідомлення-розрахунку від 29.03.2011 року на суму 884,34 грн. підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України у Семенівському районі Полтавської області в частині визнання протиправним та скасування вимоги управління Пенсійного фонду України у Семенівському районі Полтавської від 02 лютого 2011 року № 55 - відмовити.
В частині інших позовних вимог провадження у справі - закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 21 червня 2011 року.
Суддя Р.І. Молодецький