Справа № 2-33/2008 рік.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2008 року.

          Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Карпенка О.Л.

при секретарі - Пономаренко Р.В.

розглянув у відкритому судомому засіданні в залі судових засідань в м. Новоукраїнка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” про відшкодування майнової і моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення 3949 грн. 55 коп. відшкодування майнової шкоди та 3000 грн. відшкодування моральної шкоди. Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 24 лютого 2006 року в м. Новоукраїнці з вини відповідача відбулася дорожньо-транспортна пригода в якій пошкоджено належний їй автомобіль ВАЗ-21091 НОМЕР_1. 18 травня 2006 року вона отримала 15809 грн. 76 коп. страхового відшкодування за завдану їй майнову шкоду. Однак, вартість відновлювального ремонту автомібіля  становила 19759 грн. 31 коп., а тому відповідач має відшкодувати їй різницю - 3949 грн. 55 коп. Крім того, в результаті пошкодження автомобіля було порушено нормальний режим її життя і завдано моральної шкоди у розмірі 3000 грн.

          Суд залучив до участі у справі в якості співвідповідачів ОСОБА_3 і ТДВ “Страхова компанія “Кредо”.

          Під час розгляду справи позивач змінювала свої позовні вимоги неоноразово, зокрема вона відмовилася від позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування завданої майнової шкоди, просила стягнути з відповідача ТДВ “Страхова компанія “Кредо” 2503 грн. 56 коп. відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн. відшкодування моральної шкоди, з відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 2000 грн. відшкодування завданої моральної шкоди.  Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 24 лютого 2006 року в результаті ДТП пошкоджено її автомобіль ВАЗ 21091 НОМЕР_1, яким керував її син. Відповідач ОСОБА_4, власник транспортного засобу ВАЗ 21099 - іншого учасника ДТП, застрахувала у страховика ТДВ “Страхова компанія “Кредо” цивільно - правову відповідальність за шкоду завдану третім особам під час експлуатації її наземного транспортного засобу. Ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну на одного потерпілого становить 25500 грн. Розмір завданої їй під час ДТП майнової шкоди становить 19759 грн. 31 коп., однак страховик відшкодував лише 17255 грн. 75 коп., а тому вона просить стягнути з страховика 2503 грн. 56 коп. відшодовання завданої майнової шкоди. Крім того, відповідач ТДВ “Страхова компанія “Кредо” порушує свої зобов”язання перед нею, протягом тривалого часу добровільно не сплачує в повному обсязі страхове відшкодуваня, затягує розгляд справи, тому вона відчуває моральне пригнічення, вимушена відволікатися від роботи та звичайного укладу життя, що завдає їй душевних і фізичних страждань, вимагає від неї додаткових зусиль для налагодження її приватного життя. Отже, неправомірними діями страховика їй завдано моральної шкоди. Після ДТП вона хвилювалася за здоров”я сина, який був учасником цієї ДТП, вона була невпевнена щодо можливості самостійно відновити автомобіль, а тому в результаті ДТП їй було завдано моральної шкоди, відповідальними за відшкодування якої являються відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3.

          В судовому засідані позивач та її представники ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 підтримали позовні вимоги повністю і надали додаткові пояснення про те, що згідно актів виконаних робіт ВАТ “Кіровоград - Авто”, яке проводило відновлювальний ремонт автомобіля після ДТП, позивачем витрачено на відновлювальний ремонт 19759 грн. 76 коп., однак страховик безпіставно зменшив суму страхового відшкодування до 17255 грн. 25 коп. Заперечення відповідача ТДВ “Страхова компанія “Кредо” є безпідставними так, як крила, які були раніше встановлені на автомобілі позивача на теперішній час не випускаються і тому їх вимушено було замінено на крила від автомобіля іншої моделі. Заміна панелі приладів автомобіля на панель приладів від автомобіля “Опель-Вектра” не суперечить ст. 32 Закону України “Про дорожній рух”, а тому її заміна не могла привести до збільшення розміру збитків завданих ДТП. 

          Відповідач ОСОБА_2, він же як представник відповідача ОСОБА_3, в судовому засіданні проти позову заперечив і надав пояснення про те, що з його вини відбулася ДТП 24 лютого 2006 року під час якої було пошкоджено автомобіль позивача. Власником керованого ним автомобіля являється ОСОБА_3., він керував її автомобілем на підставі довіреності. Цивільна відпоідальність ОСОБА_3 та його була застрахована ТДВ “Страхова компанія “Кредо”, яка повинна забезпечити відшкодування завданої позивучу майнової шкоди в межах встановленого договором страхування ліміту відповідальності страховика - 25500 грн. Він також сплатив позивачу 510 грн. обов”язкової франшизи. В частині відшкодування моральної шкоди, він вважає, що вона позивачем не доведена, але у випадку коли суд дійде іншого висновку, просив врахувати, що він фактично не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, сім”я утримується лише за рахунок заробітку дружини розмір якого становить близько 700 - 800 грн. на місяць.

          Відповідач ОСОБА_3 особисто в судове засідання не з”явилася.

          Відповідач ТДВ “Страхова компанія “Кредо” подала письмлві заперечення на позов в яких вказала, що 24 лютого 2006 року в м. Новоукраїнці на вул. Курчатова внаслідок ДТП пошкоджено автомобь позивача - ВАЗ - 21091 НОМЕР_1. Винуватцем цієї ДТП являється ОСОБА_2, який керував належним ОСОБА_3 автомобілем ВАЗ - 21099 НОМЕР_2. Цивільно-правову відповідальність ОСОБА_3 і ОСОБА_2 застраховано у ТДВ “Страхова компанія “Кредо”. На підставі страхового акту № 8919 від 16 травня 2006 року сума страхового відшкодування становить 15809 грн. 76 коп., яку виплачено позивачу 18 травня 2006 року. Відповідно до страхового акту № 9542 від 06 липня 2006 року позивачу відшкодовано 1455 грн. 99 коп. - вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту зносу. Тобто, страховик виконав свої зобов”язання належним чином і в повному обсязі, загальна сума відшкодування склала 17255 грн. 75 коп. Діючим законодавством та страховим полісом не передбачено відшкодування потерпілому моральної шкоди за вказаних ним підстав.

          В судовому засіданні представник відповідача ТДВ “Страхова компанія “Кредо” Харченко О.В. дав додаткові пояснення про те, що позивач безпідставно вимагає відшкодувати вартість заміни обох передніх крил автомобіля в той час коли пошкодженим було лише одне переднє крило, позивач не надав докази необхіності заміни крил крилами більш нової моделі. До ДТП в автомобілі позивача було проведено заміну панелі приладів автомобіля на панень приладів від автомобіля марки “Опель - Вектра”, що могло збільшити розмір завданої майнової шкоди.     

          Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив слідуючі обставини справи і визначив відповідно до них правовідносини.

          24 лютого 2006 року близько 19 год. в м. Новоукраїнка на вул. Курчатова ОСОБА_2, який керував автомобілем ВАЗ 21099 НОМЕР_2, під час виконання обгону порушив вимоги п. 2.9., 14.2 “в” Правил дорожнього руху України і допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 21091 НОМЕР_1, що рухався у зустрічному напрямку та з автомобілем ВАЗ 21099 НОМЕР_3, що рухався в попутному напрямку. Згідно постанови судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Осадчук В.П. від 09 березня 2006 року (а.с. 73) ОСОБА_2 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Згідно ст. 61 ч. 3 ЦПК України ці обставини не доказуються.

          Згідно відомостей свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 (а.с. 22) автомобіль ВАЗ 21091 НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_1 - позивачу по справі. Крім того, згідно відомостей вказаного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу право керування автомобілем належить також ОСОБА_7 і ОСОБА_6. На час ДТП автомобілем керував ОСОБА_7

          Внаслідок вказаної ДТП було завдано пошкоджень автомобілю ВАЗ 21091 НОМЕР_1. Згідно акту огляду транспортного засобу складеного 27 лютого 2006 року (а.с. 38) спеціалістом “Страхова компанія “Кредо” і підписаного без застережень учасниками ДТП було виявлено слідуючі пошкодження транспортного засобу: значне пошкодження лобового скла автомобіля, пошкоджено ліву сторону пластикового буфера автомобіля, розбито ліву блок-фару  та поворотник, повністю деформовано ліве переднє крило, деформація та пошкодження капоту, деформація лівих передніх дверей, кріплень та дверного замка, деформація задніх лівих дверей, пошкодження радіатора та акумуляторної батареї, деформація лівих передньої та середньої стійок кузова, деформація даху, пошкодження лівого переднього колеса та гумової шини, пошкодження КПП, пошкодження передньої ходової частини, пошкодження лівої передньої сторони порогу кузова, пошкодження панелі приладів від автомобіля “Опель Вектра”, при детальному огляді можливі приховані дефекти. Таким чином, позивачу було завдано майнової шкоди.

          Особою винною в заподіяні позивачу майнової шкоди являється відповідач ОСОБА_2, який на момент ДТП на підставі довіреності від 01 вересня 2005 року наданої йому ОСОБА_3 (а.с. 199), керував її автомобілем ВАЗ 21099 НОМЕР_2. Згідно відомостей свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_5 (а.с. 17) автомобіль ВАЗ 21099 НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_3 - відповідачу по справі.

          Згідно ст. 1187 ч. 2 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об”єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Згідно ст. 1188 ч.1 п. 1) ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.

          Таким чином, на підставі вказаних норм ЦК України, обов”язок по відшкодуванню завданої під час ДТП позивачу шкоди покладається на відповідача ОСОБА_2, який на підставі довіреності володів і користуався автомобілем ВАЗ 21099 НОМЕР_2 та який винен у зіткненні транспортних засобів.

          Однак, у відповідності до вимог Глави 67 ЦК України, Закону України “Про страхування” і Закону України “Про обов”язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2, яка настає в наслідок ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу ВАЗ 21099 НОМЕР_2, застрахована ТДВ “Страхова компанія “Кредо”, що підтверджується полісом № ВА/4949095 обов”язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 18). Згідно п. 2 поліса, ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну на одного потерпілого становить 25500 грн., франшиза - 510 грн.

          Ст. 22 ч. 1 Закону України “Про обов”язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров”ю, майну третьої особи.

          Так, як в даному випадку в результаті дорожньо-транспортної пигоди  було завдано шкоду майну позивача, тому саме ця шкода підлягає відшкодуванню страховиком.

          Згідно змісту ст. 29 Закону України “Про обов”язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у зв”язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов”язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та інші витрати вказані у даній статті.

          Таким чином, при визначенні розміру страхового відшкодування витрат пов”язаних з відновлювальним ремонтом пошкодженого у результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу має обов”язково враховуватися його знос.

          Згідно наданих позивачем на підтвердження позовних вимог актів виконаних робіт № ЗН-0002187 від 23 травня 2006 року (а.с. 5, 6), № ЗН-0006074 від 23 травня 2006 року (а.с. 7) та копії накладної № 121 від 29 травня 2006 року (а.с. 8) позивачем витрачено на відновлювальний ремонт належного їй автомобіля 19759 грн. 31 коп. При цьому позивачем не враховано коефіцієнт зносу її транспортного засобу.

          Як вбачається з витягу з висновку спеціаліста № 040 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню матеріального збитку (а.с. 101 - 105) вартість матеріального збитку, пошкодженого ДТЗ марки ВАЗ 21091 НОМЕР_1 з урахуванням зносу складових ДТЗ, що підлягають заміні станом на 26 лютого 2006 року може становити 17054 грн. 00 коп. Суд критично оцінює звіт № 415 про проведення незалежної оцінки вартості відновлювального ремонту дорожнього транспортного засобу від 26 червня 2006 року (а.с. 81 - 83) так, як до нього не додано документів на підтвердження наявності у ТОВ фірма «Онікс» статусу суб»єкта оціночної діяльності, крім того сам звіт не містить відомості про те які відновлювальні роботи та складові враховувалися при оцінці. Інших доказів на підтвердження розміру витрат пов»язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням його зносу сторонами не подано.

          Згідно відомостей поданих позивачем та відповідачем ТДВ «Страхова компанія «Кредо» позивачу сплачено 17255 грн. 75 коп. страхового відшкодування, без урахування франшизи, яка була сплачена в подальшому відповідачем ОСОБА_2 (а.с. 16). Суд дійшов висновку, що відповідач ТДВ «Страхова компанія «Кредо» свої зобов»язання перед позивачем виконала.

           Ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхових виплат (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов2язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

           Однак, позивач відмовилася від позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, а тому позов в частині відшкодування майнової шкоди є необгрунтованим і не підлягає задоволенню.

          Згідно ст. 22 п. 22.3 Закону України “Про обов”язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” на страховика покладено обов”язок по відшкодуванню завданої потерпілому від ДТП моральної шкоди, передбаченої п. 1, 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України.

          П.п. 1, 2 ч. 1 ст. 23 ЦК України визначають, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданях, яких фізична особа зазнала у зв”язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров”я, у душевних стражданях, яких фізична особа зазнала у зв”язку з протиправною поведінокю щодо неї самої, членів її сім”ї чи близьких родичів. Позивач не посилалася в обгрунтуваня  вимог по відшкодуванню завданої їй страховиком моральної шкоди на обставини вказані в п.п. 1, 2 с. 23 ЦК України.

          Твердження позивача про те, що їй було завдано моральної шкоди в результаті неналежного виконання відповідачем ТДВ “Страхова компанія “Кредо” своїх зобов”язань перед нею за договором страхування не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а тому позовні вимоги в частині стягнення з цього відповідача відшкодуванняя завданої моральної шкоди задоволенню не підлягають.    

          Згідно ст. 23 ч. 2 п. 3) ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв”язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

          Враховуючи, що факт пошкодження належного позиваачу автомобіля ВАЗ 21091 внаслідок виних дій відповідача ОСОБА_2 знайшов своє підтвердження під час розгляду справи а також те, що позивач була позбавлана тривалий час можливоті користуватися її автомобілем, докладала додаткових зусиль для його відновлення, а отже зазнала душевних страждань, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт заподіяння їй моральної шкоди.

          Згідно ст. 22 п. 22.3. абзац 2 Закону України “Про обов”язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену п. 3, 4 ст. 23 ЦК України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєні дорожньо-транспортної пригоди. Таким чином, обов”язок по відшкодуванню завданої позивачу моральної шкоди покладається на відповідача ОСОБА_2, як винну особу.

          При визначені розміру грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує характер правопорушення, глибину душевних страждань позивача, ступінь вини відповідача ОСОБА_2 Суд вважає, що позивачем обгрунтовано визначено розмір грошового відшкодування моральної шкоди у сумі 2000 грн. Однак, враховуючи ті обставини, що відповідач ОСОБА_2 самостійного доходу не має, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку (а.с. 136, 137,     ), керуючись ст. 1193 ч. 4 ЦК України, суд вважає за необхідне зменшити розмір відшкодуваня моральної шкоди до 1100 грн.                        

          Крім того, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню відшкодування документально підтверджених (а.с. 2, 3, 13) судових витрат по справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Керуючись ст. 23 ч. 2 п. 3, ст. 1167 ч. 1, ст. 1187 ч. 2, ст. 1183 ч. 1 п. 1), ст. 1193 ч. 4, ст. 1194 ЦК України, ст. 25 Закону України “Про страхування”, ст.ст. 22, 29 Закону України “Про обов”язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст. 88 ч. 1, ст. 209, 213, 214, 215 ЦПК україни, суд -

ВИРІШИВ:

          Відмовити частково в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про відшкодування завданої майнової і моральної шкоди. 

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1100 (одну тисячу сто) грн. 00 коп. відшкодування завданої моральної шкоди та 54 (п»ятдесят чотири) грн. 60 коп. відшкодування судових витрат, а всього 1154 ( одну тисячу сто п»ятдесят чотири) грн. 60 коп.

          Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 про відшкодування завданої моральної шкоди у зв»язку з їх необгрунтованністю.

          Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про відшкодування завданої майнової і моральної шкоди у зв»язку з їх необгрунтованністю.

          Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Новоукраїнський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та подачі апеляційної скарги протягом наступних двадцяти днів після подання заяви.

         Рішення суду набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий :                                                                   О. Л. Карпенко