ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" травня 2011 р. Справа № 12/28-НМ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоДунаєвської Н.Г.
суддів :Мележик Н.І.,
Подоляк О.А.,
розглянувши у відкритому судовому
засіданні касаційну скаргу ЗАТ "Спіка"
на постановуЖитомирського апеляційного
господарського від 30.11.2010 р.
та рішеннягосподарського суду
Житомирської області від 15.09.2010 р.
у справі№ 12/28-НМ
за позовом ЗАТ "Спіка"
до1) ПП Фірми "Каменяр";
2) Головного управління юстиції
в Житомирській області;
3) Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Спецсервіс" в особі Житомирської обласної філії
(надалі –ДП МВС України "Спецсервіс")
третя особа без самостійних вимог на
стороні відповідача АКБ "Росток Банк"
провизнання недійсними прилюдних торгів, відновлення права власності та зобов'язання вчинити певні дії
за участю представників:
від позивача- ОСОБА_1
від відповідача-1- Борисенко Т.Л.
від відповідача-2- не з'явились
від відповідача-3- не з'явились
від третьої особи - не з'явились
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 15.09.2010 р. (суддя Сікорська Н.А.), залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського від 30.11.2010 р. (судді: Горшкова Н.Ф. Майор Г.І. Філіпова Т.Л.), відмовлено в задоволенні позову про:
- визнання недійсним Звіту про оцінку пересувних дробарок СМД-186 та СМД-187, виконаного ПП "Україна-експерт-центр" 11.11.2004 р.;
- визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації пересувних дробильно-сортувальних установок (дробарок) СМД-186, СМД-187, що були проведені Житомирською обласною філією ДП МВС України "Спецсервіс" згідно протоколу № б/н проведення аукціону від 10.01.2005 р.;
- відновлення права власності ЗАТ "Спіка" на пересувну дробильно-сортувальну установку (дробарку - агрегат середнього подрібнення) СМД-186 та пересувну дробильно-сортувальну установку (дробарку - агрегат подрібнення) СМД-187 шляхом витребування майна з чужого незаконного володіння в порядку виконання наказу господарського суду міста Києва № 26/142-22/296 від 27.01.2006 р.;
- зобов'язання ПП Фірми "Каменяр" за рахунок власних коштів провести доставку вказаного вище майна ЗАТ "Спіка" за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с. Потіївка, вул. Радгоспна,8.
Рішення та постанова мотивовані необґрунтованістю позовних вимог.
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, ЗАТ "Спіка" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 21.06.2004 р. рішенням господарського суду міста Києва у справі № 26/142, з урахуванням ухвали господарського суду міста Києва від 02.07.2004 р. про виправлення описки, стягнуто з ЗАТ "Спіка" на користь АКБ "Росток Банк" 3 199 502,65 грн. заборгованості за кредитним договором № 1 від 01.02.1996 р., 3 775 913,43 грн. заборгованості за кредитним договором № 11 від 29.07.1996 р., 875 287,67 грн. заборгованості за кредитним договором № І-19/2001 від 21.03.2001 р. на загальну суму 7 850 703,75 грн. шляхом звернення стягнення на заставлене майно, а в разі його відсутності чи недостатності цього майна за рахунок іншого майна, належного ЗАТ "Спіка".
02.07.2004 р. господарським судом міста Києва видано наказ № 26/142.
03.08.2004 р. АКБ "Росток Банк" звернувся до ВДВС Житомирського обласного управління юстиції із заявою про відкриття виконавчого провадження.
19.08.2004 р. на виконання даного наказу за заявою АКБ "Росток Банк" Підрозділом примусового виконання рішень ВДВС Житомирського обласного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
19.08.2004 р. на адресу ЗАТ "Спіка", ліквідатору АКБ "Росток Банк" та господарському суду міста Києва направлено постанову про відкриття виконавчого провадження.
26.08.2004 р. державним виконавцем примусового виконання рішень ВДВС Житомирського обласного управління юстиції, за участю понятих, представника стягувача –АКБ "Росток Банк" Луцук К.В. та інженера Потіївського відділення ЗАТ "Спіка " ОСОБА_2 було складено акт та додаток до акта опису й арешту майна.
03.09.2004 р. державним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно, що належить ЗАТ "Спіка".
03.09.2004 р. ЗАТ "Спіка" надіслано до ВДВС Житомирського обласного управління юстиції лист про ознайомлення з постановою про відкриття та початок виконавчого провадження.
03.09.2004 р. представнику ЗАТ "Спіка" ОСОБА_1, який діяв на підставі довіреності від 02.09.2004 р., вручено лист, яким ВДВС Житомирського обласного управління юстиції зобов'язало його до 10.09.2004 р. надати інформацію про юридичну адресу ЗАТ "Спіка", розрахункові рахунки в банківських установах, наявне рухоме та нерухоме майно та пред'явити технічну документацію на наявне майно.
08.09.2004 р. ВДВС Житомирського обласного управління юстиції на адресу ЗАТ "Спіка", Державної нотаріальної контори Радомишльського району та Державної нотаріальної контори Володарсько-Волинського району Житомирської області направлено до відома та виконання постанову про арешт майна боржника –ЗАТ "Спіка" та оголошення заборони на його відчуження від 03.09.2004 р.
В порядку ст. 14, ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", 27.10.2004 р. залучено експерта ПП "Україна-Експерт-Центр" ОСОБА_3 для участі у виконавчому провадженні з метою визначення ринкової вартості описаного майна боржника. За результатами проведеної оцінки майна боржника складено Звіт про оцінку майна, зокрема, дробарок СМД 186, СМД 187.
12.11.2004 р. ВДВС Житомирського обласного управління юстиції на адресу ЗАТ "Спіка" та ліквідатора АКБ "Росток Банк" направлено копії резюме про оцінку майна.
19.11.2004 р. представник ЗАТ "Спіка" Лапіда O.A. ознайомився з матеріалами виконавчого провадження.
30.11.2004 р. проведено конкурс з метою визначення переможця з реалізації майна боржника, зокрема дробарок СМД-186, СМД-187, за результатами якого переможцем визначено Житомирську обласну філію ДП МВС України "Спецсервіс", про що складено протокол № 315.
На виконання п. 5.12.6 Інструкції про проведення виконавчих дій, 01.12.2004 р. Житомирським обласним управлінням юстиції направлено документи Житомирській обласній філії ДП МВС України "Спецсервіс" на реалізацію майна, які надійшли з підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Житомирського обласного управління юстиції, для подальшого укладення договору про надання послуг з реалізації арештованого майна, що належить боржнику –ЗАТ "Спіка".
08.12.2004 р. між ДП МВС України "Спецсервіс" та Підрозділом примусового виконання рішень ВДВС Житомирського обласного управління юстиції укладено договір про реалізацію транспортних засобів та майна, на які звернуто стягнення № 5.
За результатами аукціону, проведеного Житомирською обласною філією ДП МВС України "Спецсервіс", майно було продано за ціною 32 000 грн., а переможцем торгів стало ПП фірма "Каменяр", про що було складено протокол проведення аукціону від 10.01.2005 р.
01.12.2005 р. між Підрозділом примусового виконання рішень ВДВС Житомирського обласного управління юстиції та Житомирською обласною філією ДП МВС України "Спецсервіс" складено акт про виконання робіт, згідно договору № 5 від 08.12.2004 р.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" 30.06.2005 р. державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
В подальшому рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2004 р. у справі № 26/142 було оскаржено ЗАТ "Спіка" в касаційному порядку.
Постановою Вищого господарського суду від 21.07.2005 р. вищевказане рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2004 р. скасовано і справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суддів.
За результатами нового розгляду справи, рішенням господарського суду міста Києва від 17.10.2005 р. у справі №26/142-22/296 позов задоволено повністю.
Дане рішення було оскаржено ЗАТ "Спіка" в апеляційному порядку, а тому наказ на його виконання не видавався.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2005 р. рішення господарського суду міста Києва від 17.10.2005 р. скасовано, в позові відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 29.06.2006 р. вищевказана постанова залишена без змін.
27.01.2006 р. в поворот виконання рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2004 р. видано наказ, яким визначено стягнути з АКБ "Росток" на користь ЗАТ "Спіка" 4 821 407 грн. шляхом звернення стягнення на майно і надається перелік майна. Про повернення майна ТОВ "Спіка" в наказі не зазначено.
Звертаючись з позовом до суду позивач просив:
- визнати недійсним Звіт про оцінку пересувних дробарок СМД-186 та СМД-187;
- визнати недійсними прилюдні торги з їх реалізації;
- відновити право власності позивача на них шляхом витребування майна з чужого незаконного володіння в порядку виконання наказу господарського суду міста Києва № 26/142-22/296 від 27.01.2006 р.;
- зобов'язати ПП Фірма "Каменяр" за рахунок власних коштів провести доставку вказаного вище майна позивача.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач стверджував про порушення державним виконавцем при виконанні судового наказу господарського суду міста Києва № 26/142 від 02.07.2004 р. Закону України "Про виконавче провадження".
Також, позивач посилався на те, що був порушений порядок продажу майна на прилюдних торгах, а оціночна вартість майна (дробарок СМД -186 та СМД-187) виставленого на торги, була заниженою.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів згідно ч. 2 зазначеної статті можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Як спосіб захисту прав суб'єктів господарювання ч. 2 ст. 20 ГК України передбачено визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.
Суди попередніх інстанцій вірно вказали, що звіт про оцінку майна по своїй суті є лише результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача з визначених питань та не є актом державного чи іншого органу, який може бути предметом оскарження в суді з вимогою визнання його недійсним або незаконним та дійшли вірного висновку, що обраний позивачем спосіб захисту своїх прав, а саме визнання звіту про оцінку майна недійсним, не відповідає способам захисту, передбаченим чинним законодавством, про які зазначалось вище, а отже не підлягає задоволенню.
Відносно вимоги про визнання недійсними прилюдних торгів (аукціону), з реалізації спірного майна –дробарок СМД-186 та СМД-187 колегія суддів зазначає, що обґрунтування даної вимоги зводиться до оскарження дій державної виконавчої служби під час здійснення виконавчого провадження у справі господарського суду міста Києва № 26/142.
Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що оскарження виконавчих дій органів державної виконавчої служби здійснюється в межах провадження у справі на виконання рішення (ухвали), в якій вчиняються такі дії.
Щодо посилань позивача, як на підставу своїх вимог, на порушення ДП МВС України "Спецсервіс" в особі Житомирської обласної філії порядку продажу майна на прилюдних торгах, то суди першої та апеляційної інстанцій правомірно вказали на їх необґрунтованість та недоведеність, в порядку ст. ст. 32, 33, 34 ГПК України.
Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків щодо відмови в задоволенні вимоги позивача про визнання недійсними спірних прилюдних торгів.
З огляду на це, суди також правомірно відмовили в задоволенні позовних вимог про відновлення права власності позивача на спірне майно та зобов'язання ПП Фірма "Каменяр" доставити дане майно позивачу, оскільки вказані вимоги є похідними від попередньої.
Стосовно посилання судів першої та апеляційної інстанцій при прийняті оскаржуваних рішення та постанови на пропуск позивачем строку позовної давності, то колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що наслідки спливу позовної давності застосовуються судом при доведенні позивачем порушення його права, проте, позов про захист цього права ним подано після спливу строку позовної давності і суд не визнає причини пропуску даного строку поважними.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що оскаржуваний судовий акт прийнятий з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та ч. ч.1, 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги, з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових рішень колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119,11111 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ЗАТ "Спіка" залишити без задоволення.
Постанову Житомирського апеляційного господарського від 30.11.2010 р. та рішення господарського суду Житомирської області від 15.09.2010 р. у справі № 12/28-НМ залишити без змін.
Головуючий, суддя Н. Дунаєвська
Судді Н. Мележик
О. Подоляк