ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" травня 2011 р. Справа № 6/534
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого, суддіДемидової А.М.,
суддівЖукової Л.В., Коваленко С.С.(доповідач)
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1
напостанову Київського апеляційного господарського суду від 14.04.11р.
у справі№ 6/534 господарського суду м. Києва
за позовомОСОБА_1
доТОВ "Міжнародний авіаційний центр підготовки", ТОВ "Нью Ейдж Девелопмент"
провизнання недійсним договору про надання послуг від 01.12.08р.
За участю представників сторін
від позивача ОСОБА_2 дов.,
від відповідача не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до господарського суду м.Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний авіаційний центр підготовки»(далі по тексту-Відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Ейдж Девелопмент»(далі по тексту –Відповідач-2) про визнання недійсним договору про надання послуг від 01.12.2008 р.
Рішенням господарського суду м. Києва від 16.12.2010 року у справі № 6/534 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2011 року у справі № 6/534 (судді Тищенко А.І.. Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.) рішення господарського м. Києва від 16.12.2010 року залишено без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.12.2008 року між TOB «Міжнародний авіаційний центр підготовки»(замовником за договором) в особі директора Ігнат'єва В.М. та TOB "Нью Ейдж Девелопмент" було укладено договір про надання послуг, відповідно до умов якого замовник замовляє, а виконавець виконує комплексне замовлення, на умовах передбачених цим договором, з надання наступних послуг (робіт):
- пошук та підбір земельної ділянки, за вимогами замовника;
- технічний аудит - аналіз щодо технічних можливостей будівництва об`єктів нерухомості на земельній ділянці;
- юридичний аудит - аналіз та перевірка правовставнолювальних та інших документів правового характеру щодо законності набуття прав власності на земельну ділянку.
Відповідно до п. 5.1 укладеного договору сторони погодили, що вартість робіт (послуг) визначається у Євро за курсом, встановленим на Міжбанківському валютному ринку України у співвідношенні євро до гривні.
Згідно п. 5.3 Договору загальна вартість послуг (робіт) складає суму у гривнях еквівалентну 54760 Євро.
Станом на 01.12.2008 р. відповідно до курсу на Міжбанківському валютному ринку України 54760 Євро становить 503824,86 грн.
Згідно положень п.5.6.1 та п.5.6.2 укладеного договору відповідач-1 зобов`язався сплатити TOB «Нью Ейдж Девелопмент»протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання договору суму у гривнях, еквівалентну 15 950 Євро за технічний аудит та 7 940 Євро за юридичний аудит у якості авансу.
Матеріалами справи підтверджується, що відпоідач-1 сплатив на користь відпіодача-2 аванс відповідно до умов договору про надання послуг від 01.12.208р. у сумі 231 000 грн.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва про визнання недійсним укладеного договору про надання послуг від 01.12.2008 р. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що оскаржуваний договір укладено представником відповідача-1 (директором) з перевищенням повноважень, оскільки відповідно до статуту відповідача-1 до виключної компетенції зборів учасників товариства віднесені повноваження щодо затвердження угод на суму більшу, як 500000 грн. Сума договору становить 503824,86 грн. і збори учасників відповідача-1 не приймали рішення щодо її затвердження.
Звернувшись до суду з позовною заявою про визнання недійсним укладеного договору про надання послуг від 01.12.2008 р. позивач посилався на те, що оскаржуваний договір укладено представником відповідача-1 (директором) з перевищенням повноважень, оскільки відповідно до статуту відповідача-1 до виключної компетенції зборів учасників товариства віднесені повноваження щодо затвердження угод на суму більшу, як 500000 грн. Враховуючи, що сума договору становить 503824,86 грн. і збори учасників відповідача-1 не приймали рішення щодо її затвердження., вказані дії, на думку позивача, порушують його права як учасника відповідача-1 на управління товариством. Крім цього, позивач просив застосувати наслідки недійсності правочину та стягнути з TOB «Нью Ейдж Девелопмент»на користь TOB «Міжнародний авіаційний центр підготовки»суму сплаченого авансу в розмірі 231 000 грн.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 202 ЦК України). В розумінні даної статті, особою за правочином є той, для кого виникають права і обов'язки, а не представник, у якого з юридичною особою існують відносини представництва. В даному випадку, права і обов'язки набуваються саме юридичною особою, а не її директором, тому саме юридична особа повинна мати достатній обсяг цивільної дієздатності.
Частиною 1 статті 92 Цивільного кодексу України визначено, що Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Згідно п. 1.7 статуту Товариство має право укладати від свого імені угоди.
Таким чином, як вірно вказав суд апеляційної інстанції, відповідач-1 наділений достатнім обсягом цивільної дієздатності для того, щоб вчиняти правочини, зокрема, укладати договори.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Статтею 237 Цивільного кодексу України визначено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Згідно ст. 239 Цивільного кодексу України, правочин вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.
Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину(ст. 241 Цивільного кодексу України).
Відповідно до роз’яснення Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, яких не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.
Згідно п. «д»п. 7.6. Статуту Товариства до виключної компетенції загальних зборів належить затвердження угод на суму, більшу 500 000 грн.
З огляду на викладене, суди вірно дійшли висновку про те, що затвердження договору є наслідком вчинення правочину, а не передумовою його укладення, а тому відсутність відповідного рішення загальних зборів про затвердження спірного договору не є підставою для визнання договору про надання послуг від 01.12.2008р. недійсним, а може бути підставою для відповідальності директора товариства перед загальними зборами Учасників відповідно до п.7.18, п. 7.20. Статуту товариства.
Враховуючи все викладене, суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання договору недійсним та відмову у задоволенні позову.
Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, якою рішення місцевого господарського суду залишено без змін, відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не має.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117 , 1119 - 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.04.11р. по справі № 6/534 залишити без змін.
Головуючий, суддя А.М. Демидова
Суддя Л.В. Жукова
Суддя
С.С. Коваленко
- Номер:
- Опис: стягнення 81096,27 грн.
- Тип справи: Поновлення пропущеного строку для пред’явлення наказу до виконання (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 6/534
- Суд: Господарський суд м. Києва
- Суддя: Коваленко С.С.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 15.08.2016
- Дата етапу: 12.10.2016