Справа №  2-14/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2011 року,  Дунаєвецький районний суд Хмельницької області  в складі:

головуючого судді -  Кучерява А.  В. ;

при секретарі -  Бей І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дунаївці цивільну справу за позовом  ОСОБА_1

до ОСОБА_2

Дунаєвецької міськради,

про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та скасування

рішення міської Ради і державного акту на право власності на земельну

ділянку, встановлення земельного сервітуту,

та зустрічним позовом

ОСОБА_2

до ОСОБА_1 ОСОБА_2,

Дунаєвецької міської Ради,

3-я особа без самостійних вимог:

управління Держкомзему Дунаєвецького району,

про визнання недійсним рішення сесії міської Ради, державного акта на

право власності на землю, , -

ВСТАНОВИВ:

          Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2, Дунаєвецької міськради про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та скасування рішення міської Ради і державного акту на право власності на земельну ділянку, встановлення земельного сервітуту, а також ОСОБА_4 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1, Дунаєвецької міської Ради, 3-я особа без самостійних вимог Управління Держкомзему Дунаєвецького району про визнання недійсним рішення сесії міської Ради, державного акта на право власності на землю.

На підтвердження заявлених вимог позивач ОСОБА_1 та його представник пояснили, що у 2005 році він придбав жилий будинок по АДРЕСА_1, розташований на земельній ділянці 0.08 га, котру він приватизував. При видачі державного акта у всіх документах значиться, що з правого боку від будинковолодіння розміщений заїзд. Цим заїздом користувались всі попередні власники будинку для обслуговування септику на його земельній ділянці, оскільки іншої можливості ним користуватись не було і немає на даний час. Заїзд значиться загального користування і він безперешкодно ним користувався до 2008 року. У 2008 році відповідачем було приватизовано даний заїзд, чим позбавило його можливості обслуговувати септик при потребі, чим порушено його права, тому звернувся до суду.

Однак, з метою врегулювання спору уточнив свої вимоги і просить встановити постійний, безоплатний земельний сервітут у вигляді права проходу, проїзду на транспортному засобі по наявному шляху для обслуговування його будинковолодіння по наявному шляху, зобов'язуючись здійснювати таке користування лише за нагальних потреб. Дану вимогу обгрунтовує відмовою відповідача укласти договір про наміри, котрий був направлений представнику у встановленому порядку.

Представники відповідача з позовом не погодились, пояснивши, що користувались земельною ділянкою за зазначеною адресою, яку приватизовано у 2008 році. Земельну ділянку було надано у користування бувшим колгоспом ім. Шевченка в розмірі 0,15 га. заїздом вони користувалися завжди, оскільки в 1976-1977 роках частину земельної ділянки вони уступили ОСОБА_5, щоб цей заїзд залишився у них. Коли позивач одержував державний акт, то з ними не погоджувались межі і схема неправильна, де значиться загальний заїзд, а коли вони оформляли свою земельну ділянку, то позивач був згідний на приватизацію ними заїзду, адже не вважав, що це спільний заїзд. Добровільно узгодити спір неможливо, оскільки вони не бажають, щоб їх земельною ділянкою користувався позивач, в тому числі за умовами сервітуту, оскільки саме ці умови їх не влаштовують.

Просять відмовити в задоволенні позову, а інші позовні вимоги по встановленню сервітуту взагалі не можуть розглядатись з порушенням процесуальних норм, а від зустрічного позову вони відмовляються.

Розглянувши наявні по справі докази, заслухавши пояснення сторін, 3-ї особи без самостійних вимог, свідків, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково.

Так, судом встановлено, що згідно державного акту серії ЯА №968930 №968930 позивачеві належить земельна ділянка площею 0.08 га для будівництва та обслуговування жилого будинку по АДРЕСА_1, котрого придбав 16 вересня 2005 року згідно договору купівлі-продажу.

Відповідачу відповідно рішення сесії Дунаєвецької міської Ради від 22 квітня 2008 року видано державний акт на земельну ділянку розміром 01441 га по вул. Чайковського 9 "А".

Згідно технічної документації позивача, значиться заїзд загального користування, що межує з його земельною ділянкою з правого боку, а згідно документів відповідача зазначений заїзд є власністю останнього.

Як пояснили в судовому засіданні представники міської Ради та Управління держкомзему державні акти виготовлені на підставі наданих документів та схем кожної ділянки.

Виходячи з даних технічної документації позивача та попередніх власників земельної ділянки позивача, вказана земельна ділянка не є суміжною із земельною ділянкою відповідача, оскільки заїзд значиться самостійним наділом (технічна документація ОСОБА_6, ОСОБА_3)

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що заїзд був спільний, він користувався ним в основному для обслуговування септика, спорів не було, огорожа не встановлювалась.

З пояснень свідків ОСОБА_5 видно що до 1976-1977 років заїзд не входив до земельної ділянки відповідача, але вони домовились, що з її земельного наділу частина відійде до них у вигляді заїзду, а вони уступили їй, так визначили усно, чи було рішення зборів колгоспу вона не знає і свою земельну ділянку не приватизовувала.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що при виділенні земельної ділянки в 1973 році відповідачу вони згідно рішення зборів проводили заміри, земельну ділянку відміряли від вулиці.

Виходячи з архівної довідки, згідно рішення зборів уповноважених зборів членів колгоспу ім. Шевченка від 29.07.1976 року відповідачу земельна ділянка виділена під забудову, іншого уточнення границь не вказано, тому зробити однозначний висновок про правильність передачі у власність спірного заїзду не можливо.

Як позивачем так і відповідачем змінено позовні вимоги стосовно скасування рішень Дунаєвецької міської Ради та державних актів на земельні ділянки кожного, а саме позивачем про залишення без розгляду їх, а відповідачем-позивачем за зустрічним позовом –про відмову від цих вимог, які суд задовільняє.

Оскільки позивачем доповнено позовні вимоги в частині усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою за первісним позовом, вимогою про встановлення земельного сервітуту, суд вважає дану вимогу прийнятною в силу ст. ст. 27, 31 ЦПК України, оскільки є уточненням цих вимог.

Виходячи із загальних засад земельного законодавства про права і обов'язки землекористувачів, вони зобов'язані дотримуватись правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів. (ст. ст. 95, 96 ЗК України)

Згідно ст. ст. 99, 100 ЗК України ст. 404 ЦК України, власник або землекористувач земельної ділянки має право вимагати встановлення земельного сервітуту для обслуговування своєї земельної ділянки. Законом визначено конкретні та інші види земельних сервітутів, які в разі відсутності домовленості сторін, встановлюються за рішенням суду, тому у суду не має підстав для відмови у встановленні права проїзду позивачем на транспортному засобі по наявному шляху, що межує із земельною ділянкою для обслуговування цієї ділянки після державної реєстрації цього сервітуту в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на земельну ділянку. Іншого цільового призначення спірної ділянки не встановлено.

Таким чином, враховуючи викладене, суд задовільняє заявлені вимоги частково.

В силу ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідача частково витрати по справі.  

Керуючись  ст.ст. 10, 11, 60, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 95, 96, 99, 100 ЗК України, ст. ст. 404, 406 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ:

          Позов  ОСОБА_8 до ОСОБА_2 задовольнити частково.

Встановити постійний земельний сервітут у вигляді права проходу, проїзду на транспортному засобі по наявному шляху для обслуговування належних ОСОБА_8, будівель та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 по земельній ділянці  ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2; в частині скасування рішення Міської Ради і державного акта на право власності на землю, залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 чотири гривни 25 коп судових витрат та 18 грн. 75 коп витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Провадження за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_8, Дунаєвецької міської Ради, 3-я особа без самостійних вимог Управління Держкомзему у Дунаєвецькому районі закрити за відмовою позивача від позову.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів.

Заяву про перегляд заочного рішення Дунаєвецькою міською радою може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через Дунаєвецький райсуд в десятиденний строк з дня його проголошення.

          Головуючий /підпис/

          Вірно:

          Суддя Дунаєвецького райсуду                                                   А.  В. Кучерява