У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 червня 2011 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

суддів:  Дербенцевої Т.П.,

 Гримич М.К.,Попович О.В., -

    розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Ізюмського міського голови, Ізюмської міської ради, виконавчого комітету Ізюмської міської ради про надання попередньої роботи, стягнення середнього заробітку, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 1 червня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від  4 листопада 2010 року,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Ізюмського міського голови, Ізюмської міської ради, виконавчого комітету Ізюмської міської ради про надання попередньої роботи, стягнення середнього заробітку.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 1 червня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 4 листопада 2010 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційної інстанцій, з постановленням рішення про задоволення його позовних вимог, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

         Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 1 червня 2010 року та ухвала Апеляційного суду Харківської області від 4 листопада 2010 року постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а:

    Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 1 червня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 4 листопада 2010 року залишити без змін.  

    Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:                         Т.П. Дербенцева

                            М.К.Гримич

                            О.В.Попович