Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого-судді Ярмолюка О.І.,
суддів Власенка О.В.,
Юзюка О.М.,
діючи відповідно до Закону України «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами», розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня із апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Красилівської районної держаної адміністрації Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 5 серпня 2008 року,
встановила:
В липні 2008 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області (далі –управління) про стягнення з відповідача на її користь 3375 грн. 35 коп. недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику війни за 2004-2007 роки. Обґрунтовуючи свої вимоги, ОСОБА_2 зазначила, що відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (далі – Закон № 3551-ХІІ) вона має право на таку допомогу в розмірі 3 мінімальних пенсій за віком, однак управління виплачувало її у значно меншому розмірі.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 5 серпня 2008 року позов задоволено частково. Цією постановою зобов’язано управління виплатити ОСОБА_2 недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику війни в сумі 1175 грн. 18 коп. В решті позову відмовлено.
Суд виходив з того, що при нарахуванні і виплаті ОСОБА_2 соціальної допомоги у 2004-2006 роках управління діяло на підставі, у спосіб та в межах наданих йому повноважень і з дотриманням вимог закону. Також суд дійшов висновку, що у 2007 році мала місце недоплата позивачці цієї допомоги.
В апеляційній скарзі управління просить скасувати постанову суду в частині задоволених вимог і прийняти нову постанову про відмову в позові посилаючись на порушення судом норм матеріального права. При цьому управління зазначило, що разову грошову допомогу до 5 травня за 2007 рік виплачено позивачці у відповідності до вимог чинного законодавства та в межах бюджетних асигнувань.
Учасники процесу, які у встановленому законом порядку оповіщені про час і місце судового засідання, до суду не з’явились.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 202 КАС України визначено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції неправильно застосував і витлумачив чинне законодавство, яке регулює спірні відносини. У зв’язку з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскаржувана постанова в частині задоволення позову ОСОБА_2 підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову в позові.
Встановлено, що ОСОБА_2 визнана учасником війни відповідно до вимог Закону № 3551-ХІІ.
Протягом 2005-2007 років їй виплачена щорічна разова грошова допомога до 5 травня в таких розмірах: у 2005 і 2006 роках –по 50 грн., у 2007 році (13 квітня) –55 грн. В 2004 році дана допомога ОСОБА_2 не виплачувалась.
Зазначені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Відповідно до ст. 14 ч. 5 Закону № 3551-ХІІ (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, виплачується разова грошова допомога у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, іншим учасникам війни –у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Частиною 1 статті 17-1 Закону № 3551-ХІІ визначено, що виплату цієї допомоги здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв’язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам –за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, –за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
У відповідності до ст. 95 ч. 2 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Згідно зі ст. 4 ч. 2 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.
Пунктом 13 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено на 2007 рік дію частини 5 статті 14 Закону № 3551-ХІІ. Натомість, статтею 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»установлено, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону № 3551-ХІІ здійснюється учасникам війни у розмірі 55 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення ст.ст. 29 і 71 п. 13 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»визнані такими, що не відповідають Конституції України. Ці норми діяли з 1 січня 2007 року до 9 липня 2007 року і у відповідності до ст. 152 ч. 2 Конституції України втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Після цього відновили дію положення частини 5 статті 14 Закону № 3551-ХІІ.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що у 2007 році разова грошова допомога до 5 травня виплачена ОСОБА_2 у квітні місяці. На той час були чинними положення ст.ст. 29, 71 п. 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визначали розмір допомоги в сумі 55 грн.
Саме у такому розмірі вона була виплачена позивачці. Зазначена допомога є разовою, тобто виплачується щорічно включно до 5 травня, і діючим законодавством не передбачена можливість повторної виплати чи доплати даної допомоги при подальшій зміні її розміру.
Не врахувавши цих обставин і неправильно застосувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд помилково виходив з того, що у 2007 році мала місце недоплата позивачці разової грошової допомоги.
В даному випадку управління діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги в цій частині також є безпідставними.
Доводи ОСОБА_2 щодо неправомірності дій управління та невиплати належної їй допомоги у повному розмірі не ґрунтуються на чинному законодавстві.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212 КАС України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Красилівської районної держаної адміністрації Хмельницької області задовольнити.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 5 серпня 2008 року в частині зобов’язання управління праці та соціального захисту населення Красилівської районної держаної адміністрації Хмельницької області до виплати ОСОБА_2 недоплаченої частини щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику війни в сумі 1175 грн. 18 коп. скасувати та прийняти в цій частині вимог нову постанову.
В позові ОСОБА_2 відмовити.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/
Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду О.І. Ярмолюк
Головуючий у першій інстанції –Святецький В.В. Справа № 22а-3188
Доповідач –Ярмолюк О.І. Категорія 10.3