Справа № 2-409

2008 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

 

21 січня 2008 року                                                                           Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

 

судді Красовського О.

при секретарі Хрусюк Л. 

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне (попередній розгляд) справу за позовом

 

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на самочинно збудоване майно, -

 

в с т а н о в и в :

 

В обґрунтування позовних позивач вимог зазначає, що на праві приватної власності йому належить будинковолодіння. На праві власності йому належить земельна ділянка розміром 0,06441 га, що в смт. Клевань Рівненського району Рівненської області, на якій розташоване будинковолодіння. На цій земельній ділянці позивач здійснив добудову, згідно дозволу, отриманого від органу місцевого самоврядування. На заяву позивача була проведена оцінка майна, складений технічний паспорт. В цих документах не вказано, що здійснена добудова містить порушення будь-яких будівельних норм та правил. Позивач просить задоволити позов про визнання права власності на самочинно збудоване майно.

 

Позивач позов підтримав та пояснив про обставини, описані вище.

 

Відповідачка позов визнала повністю.

 

Суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

 

Відповідно до статті 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

 

Відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

 

Відповідно до статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

 

Як визначено в частині 2 статті 11 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

 

Частина 2 статті 31 ЦПК України надає право відповідачу визнати позов повністю чи частково.

 

За положеннями ч. 4 ст. 130, ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову в стадії попереднього розгляду, не розглядаючи справу в судовому засіданні.

 

Матеріали справи дають суду підстави для задоволення позову, і це задоволення позову не суперечить діючому законодавству і не порушує прав, свобод і інтересів інших осіб. Суд дійшов висновку, що здійснюючи самочинну добудову, позивачем не було порушено прав сусідніх власників (користувачів) земельних ділянок.

 

Стаття 2 Закону України «Про власність» визначає, що кожен громадянин має право володіти, користуватися та розпоряджатися майном особисто.

 

Стаття 4 Закону України “Про власність” вказує, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом, діяльності, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам.

 

Стаття 12 Закону України “Про власність” визначає, що праця громадян є основою створення і примноження їх власності. Громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

 

Відповідно до ст. 49 Закону України “Про власність”, володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом, арбітражним судом, третейським судом.

 

Відповідно до частини 1 статті 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

 

Відповідно до частини 2 статті 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

 

Відповідно до частини 1, 2 статті 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

 

Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

 

Отже, позов є обґрунтованим і доведеним, виходячи із встановлених судом обставин та положень ст.ст. 4, 12, 49 Закону України “Про власність”; ч. 5 ст. 376 ЦК України.

 

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 130, 212, 214, 215, 217, 218 ЦПК України, ст.ст. 4, 12, 49 Закону України “Про власність”; ст. 331, ч. 5 ст. 376 ЦК України, суд, - 

 

в и р і ш и в :

 

Позов задоволити.

 

Визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно, в складі якого є самочинно збудоване нерухоме майно, а саме:

 

·    1- коридор,

·    2 - кухня,

·    3 - жила,

·    4 - жила,

·    5 - коридор,

·    6 - санвузол,

всього по І поверху загальна площа 65, 7 м², житлова площа 43,3 м², допоміжна площа 22,4 м²;

 

·    МН-1 мансарда, 7 - коридор,

·    8 - жила,

·    9 - жила,

всього по мансарді загальна площа 43,4 м², житлова площа 33,9 м², допоміжна площа 9,5 м²;

 

·    а - прибудова,

·    а₁ - вхідні сходи,

·    пд „А-1” - підвал,

·    пг „а” - погріб,

·    а₂ - вхід в погріб,

·    Б - сарай,

·    В - навіс,

·    Д - гараж,

·    Ѕ - колонка,

·    № 1 - огорожа,

·    № 2 - огорожа,

·    замощення,

 

що по АДРЕСА_1.

 

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати:

 

·    274 грн. 16 коп. - на користь держави по сплаті судового збору;

·    22 грн. 50 коп. - на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи Рівненським районним судом Рівненської області.

 

Рішення набирає законної сили через 10 днів з дня проголошення, якщо його не буде оскаржено в апеляційному порядку. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

 

Рішення може бути також оскаржене і без подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку неподання заяви про апеляційне оскарження у 10-денний строк рішення набуває законної сили після закінчення цього строку. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але не подано в подальшому апеляційну скаргу в 20-денний строк, то рішення набирає законну силу.

 

 

СУДДЯ:                                                                                           О.КРАСОВСЬКИЙ