Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 червня 2011 р. справа № 2а/0570/7474/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Давиденко Т.В.
при секретарі Павленко М.С.
Приміщення суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17
Донецький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Давиденко Т.В.
суддів Буряк І.В., Полякової К.В.
при секретарі судового засідання Павленко М.С.
за участю представників сторін:
від позивача – ОСОБА_1 – довір. від 03.02.2011 року № 01/11-315
від відповідача – ОСОБА_2 – довір. від 04.01.2011 року № 10/122-34/4
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська»
до відповідача Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України
про визнання недійсною постанови
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська» звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної інспекції з енергозбереження Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів про визнання недійсною постанови від 23.03.2009 року № 15-6/09-22-013 КП 19 ЕС про застосування економічних санкцій за перевитрати електричної енергії в сумі 4101641 грн. 34 коп.
Доводи позовної заяви обгрунтовує тим, що постанова, яка оскаржується, винесена відповідачем з порушенням норм п. 12 ст. 14, п. 5 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Зазначає, що фактичний коефіцієнт корисної дії вентиляторів шахти не нижче нормативного, вентилятори працюють в зоні промислового використання, для визначення фактичним внутрішніх витоків повітря в системі головного провітрювання відповідачем використані результати депресійних зйомок 10ВГСО України в 2007 році, що, як вважає позивач, не може відображати фактичний стан системи вентиляції шахти, оскільки вентиляційна система шахти постійно змінюється та застосування розрахунку нераціональних витрат електроенергії в системі вентиляції неможливе через особливі умови провітрювання.
Вказує на те, що розрахунки виконані відповідачем на підставі «Методики визначення та розрахунків витрат паливно – енергетичних ресурсів на підприємствах вугільної промисловості. Шахти», яка не має юридичної сили, оскільки не зареєстрована в Міністерстві юстиції України.
Враховуючи викладене просить визнати недійсним ненормативний акт індивідуальної дії – постанову Територіального управління у Донецькій області Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України від 23.03.2009 року № 15-6/09-22-013 КП 19 ЕС про застосування економічних санкцій за перевитрати електричної енергії в сумі 4101641 грн. 34 коп.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.09.2009 року у справі № 2а-11349/09/0570 в задоволенні позовної заяви ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» до Державної інспекції з енергозбереження Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів про визнання недійсною постанови від 23.-3.2009 року № 15-6/09-22-013 КП 19 ЕС про застосування економічних санкцій за перевитрати електричної енергії в сумі 4101641 грн. 34 коп. - відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.12.2009 року постанова Донецького окружного адміністративного суду від 14.09.2009 року скасована, позовна заява ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» до Державної інспекції з енергозбереження Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів про визнання недійсною постанови від 23.03.2009 року № 15-6/09-22-013 КП 19 ЕС про застосування економічних санкцій за перевитрати електричної енергії в сумі 4101641 грн. 34 коп. - задоволена.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.04.2011 року касаційна скарга Державної інспекції з енергозбереження задоволена частково, постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.12.2011 року та постанова Донецького окружного адміністративного суду від 14.09.2009 року скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалюючи рішення суд касаційної інстанції виходив з того, що судом першої та апеляційної інстанції не встановлена чинність та можливість застосування «Методики визначення та розрахунків втрат паливно – енергетичних ресурсів на підприємствах вугільної промисловості. Шахти», не досліджено, чи містить Методика нові правові норми, чи зачіпає права, свободи та інтереси громадян, чи має міжвідомчий характер.
Ухвалою від 24.05.2011 року замінений відповідач у справі - Державна інспекція з енергозбереження Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів на належного відповідача - Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів позовної заяви заперечував та зазначав, що Методика, на підставі якої здійснені розрахунки, не зачіпає права позивача та не має міжвідомчий характер, використовується інспекцією під час перевірки в якості методичного посібника.
Вказує на те, що під час перевірки позивачем надана довідка про стан провітрювання шахти, в якій позивач самостійно визначив, що витоки повітря (внутрішні і зовнішні) більше розрахункових.
Наполягає на правомірності застосування під час перевірки результатів депресійної зйомки, яка проводилась у жовтні-листопаді 2007 року 10ВГСО ДВГС, оскільки після проведення цієї зйомки та до початку перевірки, як вважає відповідач, позивачем не здійснювались заходи, направлені на вдосконалення системи вентиляції.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заслухавши представників сторін, суд встановив.
ТУ Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області 13.03.2009 року проведена комплексна перевірка ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» з питань використання паливно - енергетичних ресурсів, за результатами якої складений акт від 13.03.2009 року № 15-6/09-22-013 КП.
Під час перевірки ТУ Державною інспекцією з енергозбереження по Донецькій області встановлений факт порушення ДП «ВК «Краснолиманська» п. «д» ст. 3, п. «а», «є» ст. 27 Закону України «Про енергозбереження» в частині нераціонального (неефективного) використання електроенергії (марнотратне, втрати та перевитрати), при цьому перевитрати електричної енергії допущені внаслідок відхилення коефіцієнту реактивної потужності підприємства від нормативного значення, що веде до перевитрат активної електроенергії; перевитрати електроенергії внаслідок використання насосних агрегатів головного горизонту 545 м з ККД меншим за паспортом; використання тягових батарей з простроченим строком служби; перевитрати електроенергії внаслідок фактичних зовнішніх притоків та внутрішніх витоків повітря у системі головного провітрювання шахти над розрахунковим.
ТУ Державної інспекції з енергозбереження, керуючись «Методикою визначення та розрахунків витрат паливно-енергетиних ресурсів на підприємствах вугільної промисловості. Шахти» вказує на неекономне та неефективне використання електричної енергії ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», що пов’язано з відхиленням коефіцієнту реактивної потужності підприємства від нормативного значення, перевитратами електроенергії внаслідок використання насосних агрегатів головного водовідливу горизонту 545 м. з ККД, меншим за паспортом, використанням тягових батарей з простроченим строком служби, перевищенням фактичних витрат зовнішніх притоків та внутрішніх витоків повітря у системі головного провітрювання шахти над розрахунковими.
Під час перевірки ДП «ВК «Краснолиманська» надала довідку про стан провітрювання шахти «Краснолиманська», згідно якої на 04.03.2009 рік витоки повітря (внутрішні і зовнішні) більше розрахункових (а.с. 163).
Враховуючи встановлені під час перевірки порушення та дані, зазначені у вищевказаній довідці, інспекція на підставі Закону України «Про енергозбереження», Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок нормування питомих паливно - енергетичних ресурсів у суспільному виробництві» прийняла постанову від 23.03.2009 року № 15-6/09-22-013 КП 19 ЕС про застосування підвищеної плати або енергетичного збору за перевитрати електричної енергії в сумі 4101641 грн. 34 коп.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами у справі, в основу перевірки та аналізу ефективності провітрювання шахти ТУ Державнї інспекції з енергозбереження покладені результати депресійної зйомки, яка проводилась у жовтні-листопаді 2007 року 10ВГСО ДВГС (а.с. 122 – 128).
Після проведення зйомки та до початку перевірки ДП «»ВК «Краснолиманська» введені в експлуатацію нові очисні забої, виконані видані рекомендації стосовно вдосконалення системи вентиляції, що підтверджується актами зйомки та браковки за 2008 – 2009 роки (а.с. 108 – 111, 129 - 156).
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач в позовній заяві просив визнати недійсною постанову про застосування економічних санкцій.
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, економічні, соціальні та екологічні основи енергозбереження для всіх підприємств, об'єднань та організацій, розташованих на території України, а також для громадян визначає Закон України “Про енергозбереження”.
Відповідності до ст. 9 Закону України “Про енергозбереження” основою для здійснення управління у сфері енергозбереження, є зокрема, здійснення функцій по контролю у відповідній сфері.
Статтею 26 цього Закону визначено, що державний контроль у сфері енергозбереження здійснюється Державною інспекцією з енергозбереження, згідно з Порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України. Державному контролю підлягає енергетичне господарство, що включає всі підприємства і установи по отриманню, переробці, перетворенню, транспортуванню, зберіганню, обліку та використанню паливно-енергетичних ресурсів, розміщених на території України, окремі споруди та інженерні об'єкти інших підприємств і установ, які використовуються для зазначених цілей.
Згідно п. 1 Положення про Державне агенство з енергоефективності та енергозбереження України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року № 462/2011, Державне агенство з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України.
Держенергоефективності України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.
Тобто, відповідач у спірних правовідносинах є субєктом владних повноважень, якому чинним законодавством України надані владні управлінські функції відносно інших суб”єктів щодо контролю у сфері споживання електроенергії.
Як зазначалось раніше, висновок про неекономне та неефективне використання енергії зроблений відповідачем на підставі «Методики визначення та розрахунків витрат паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах вугільної промисловості. Шахти».
Як встановлено судом, вищезазначеною Методикою досліджені технології видобутку вугілля, виробничі та проектні потужності шахти, класифікація втрат, технологічна обумовленість втрат, класифікація обліку та розрахунку запасів вугілля, класифікація втрат при видобуванні вугілля, питання визначення обсягу добутої гірничої маси, нормування втрат кам’яного вугілля при різних системах відпрацьовування, визначення фактичних втрат, тощо.
При цьому, Методика впроваджена в практику інспекторських перевірок та під час перевірок фахівці відповідача при досліджені факту неекономного та неефективного використання електричної енергії керуються положеннями Методики.
Пунктом 2 Положення про державну реєстрацію нормативно – правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого, Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року № 731, визначено, що державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.
Згідно п. 3 Положення на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб'єктами нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами "Для службового користування", "Особливої важливості", "Цілком таємно", "Таємно" та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.
В розумінні п. 4 Положення державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що:
а) зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколами до неї, міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації;
б) мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.
Пунктом 5 Положення про державну реєстрацію нормативно – правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого, Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року № 731, встановлено, що на державну реєстрацію не подаються акти:
а) персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо);
б) дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших, що містять правові норми;
в) оперативно-розпорядчого характеру (разові доручення);
г) якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення вищестоящих органів;
д) спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм;
е) рекомендаційного, роз'яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз'яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші).
У разі надходження акта, який не підлягає державній реєстрації, орган державної реєстрації протягом п'яти робочих днів повертає його суб'єкту нормотворення з відповідним обґрунтуванням.
Як встановлено судом, вищезазначеною Методикою досліджені технології видобутку вугілля, виробничі та проектні потужності шахти, класифікація втрат, технологічна обумовленість втрат, класифікація обліку та розрахунку запасів вугілля, класифікація втрат при видобуванні вугілля, питання визначення обсягу добутої гірничої маси, нормування втрат кам’яного вугілля при різних системах відпрацьовування, визначення фактичних втрат, тощо, при цьому Методика застосовується як методичний посібник, не зачіпає соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, не має міжвідомчій характер.
Тобто, відповідачем в основу розрахунку санкцій за неекономне та неефективне використання електричної енергії покладені норми акту, який не зачіпає соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, не має міжвідомчій характер, тому не пройшов державну реєстрацію, не опублікований в установленому порядку, а тому не підлягає обов’язковому виконанню та застосуванню.
Відповідно до ст. 5 Закону України “Про енергозбереження” суб’єктами правового регулювання відносин у сфері енергозбереження є юридичні та фізичні особи, в результаті діяльності яких здійснюється проведення енергозберігаючої політики та заходів щодо енергозбереження в усіх галузях народного господарства та промисловості, транспорті, будівництві, сільському господарстві тощо, соціальній сфері та побуті, а також у сфері міждержавного та міжнародного співробітництва.
Як зазначалось раніше, під час перевірки встановлений факт порушення позивачем п. «д» ст. 3, п. «а», «є» ст. 27 Закону України «Про енергозбереження».
Згідно п. «д» ст. 3 Закону України «Про енергозбереження» основними принципами державної політики у сфері енергозбереження є створення енергозберігаючої структури матеріального виробництва на основі комплексного вирішення питань економії та енергозбереження з урахуванням екологічних вимог, широкого впровадження новітніх енергозберігаючих технологій.
Пунктом «а», «є» ст. 27 Закону України «Про енергозбереження» визначено, що відповідальність за порушення законодавства про енергозбереження несуть особи, винні у невиконанні вимог щодо підтримання та підвищення технічного рівня енерговикористовуючого обладнання та систем енергопостачання; використанні паливно-енергетичних ресурсів з систематичним перевищенням стандартизованих енергетичних рівнів та порушенні інших вимог щодо раціонального використання та ощадливого витрачання паливно-енергетичних ресурсів.
У зв’язку з встановленими фактами порушень відповідач на підставі Закону України «Про енергозбереження», Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок нормування питомих паливно - енергетичних ресурсів у суспільному виробництві» прийняла постанову, яка оскаржується, про застосування підвищеної плати або енергетичного збору за перевитрати електричної енергії в сумі 4101641 грн. 34 коп.
Преамбулою Закону України “Про енергозбереження” визначено, що:
- нераціональне (неефективне) використання паливно-енергетичних ресурсів - це прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів, їх марнотратне витрачання та використання паливно-енергетичних ресурсів понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення в дію системи стандартів - нормами питомих витрат палива та енергії;
- марнотратне витрачання паливно-енергетичних ресурсів це систематичне, без виробничої потреби, не зумовлене вимогами технічної безпеки недовантаження або використання на холостому ходу електродвигунів, електропечей та іншого електро - і теплоустаткування; систематична втрата стисненого повітря, води і тепла, спричинена несправністю арматури, трубопроводів, теплоізоляції трубопроводів, печей і тепловикористовуючого устаткування; недотримання вимог нормативної та проектної документації щодо теплоізоляції споруд та інженерних об'єктів, яке призводить до зниження теплового опору огороджувальних конструкцій, вікон, дверей в опалювальний сезон (вид нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів).
Пунктами «е», «є», ст. 11 Закону України “Про енергозбереження” передбачені економічні заходи для забезпечення енергозбереження у вигляді:
е) введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами;
є) застосування економічних санкцій за марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих.
Законом України «Про енергозбереження» встановлено, що норми питомих витрат палива та енергії - регламентована величина питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів для даного виробництва, процесу, даної продукції, роботи, послуги.
З аналізу норм зазначеного Закону вбачається, що перевитрати норм питомих витрат палива та енергії – це перевищення таких норм, що сталися внаслідок винних дій (бездіяльності) суб’єкта господарювання.
Як свідчать матеріали справи та проти чого не заперечує відповідач, після проведення депресійних зйомок у 2007 році 10 ВГСО України, які застосовані відповідачем під час перевірки, позивачем до проведення перевірки введені в експлуатацію нові очисні забої, виконані видані рекомендації стосовно вдосконалення системи вентиляції, що підтверджується актами зйомки та браковки за 2008 – 2009 роки.
Детально порядок складання акту та його зміст визначені п. 6 ст. 7 Закону України «Про основні заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Відповідно до зазначеної норми Закону посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Механізм проведення Державною інспекцією з енергозбереження перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів та усунення фактів їх неефективного використання на підприємствах, в установах та організаціях встановлений відповідним Порядком проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, що затверджений наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.2000 року № 64, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.09.2000 року за № 653/4874.
Відповідно до п. 12 Порядку № 64 за результатами перевірки інспектор складає акт. Акт підписується працівником інспекції, що проводив перевірку та керівником (головним інженером) підприємства, яке перевірялося. У разі незгоди керівництва підприємства з висновками акта, воно може оскаржити його до Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.
Таким чином, акт перевірки повинен відповідати вимогам п. 6 ст. 7 Закону України «Про основні заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Додатку № 1 до Порядку № 64.
В порушення зазначених норм Закону в акті перевірки відсутній детальний опис виявленого порушення, не надана оцінка даним, зазначеним в довідці позивача про норми витоків повітря, не враховані заходи, вжиті позивачем після проведення зйомки 2007 року до початку проведення перевірки.
Згідно ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не надав суду належних доказів правомірності та обгрунтованності застосування до позивача економічних санкцій постановою, яка оскаржується, в розумінні зазначеної норми Закону.
Враховуючи наведене, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про енергозбереження», ст. 2, ст. 11, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 121, ст. 160, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Позовну заяву Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України про визнання недійсною постанови від 23.03.2009 року № 15-6/09-22-013 КП 19 ЕС про застосування економічних санкцій за перевитрати електричної енергії в сумі 4101641 грн. 34 коп. – задовольнити.
Визнати недійною постанову Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області від 23.03.2009 року № 15-6/09-22-013 КП 19 ЕС про застосування економічних санкцій за перевитрати електричної енергії в сумі 4101641 грн. 34 коп.
Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У судовому засіданні 16.06.2011 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, повний текст постанови виготовлений 21.06.2011 року.
Головуючий Т.В. Давиденко
Судді І.В. Буряк
К.В. Полякова
Суддя Давиденко Т.В.