Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 червня 2011 р. справа № 2а/0570/8779/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Ушенка С. В.
при секретарі Кутафіній К.Ю.,
за участю
представника позивача ОСОБА_1 (діє за довіреністю),
представника відповідача ОСОБА_2 (діє за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення сплаченої позивачем пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення сплаченої позивачем пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, починаючи з 1 квітня 2001 року, повинні відшкодовувати органам пенсійного фонду пенсії, сплачені особам, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Відповідно до Порядку, затвердженому сумісною Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділенням виконавчої дирекції Фонду звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідним головним управлінням ПФУ і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях. Просив стягнути з відповідача сплачені суми пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, по справі ОСОБА_3 за січень-березень 2011 р. на суму 2255,83 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просить позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначивши, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, була матір’ю ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 від нещасного випадку на виробництві, працюючи на ОП «Шахта ім. О.Ф. Засядька». На момент смерті сина їй не виповнилося 55 років, не працювала, тобто відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Закону України «Про пенсійне забезпечення» права на страхові виплати у разі смерті потерпілого не мала. Акти звірки були між сторонами підписані, але сума пенсії по справі ОСОБА_3 до них включена не була, тому що відповідач не повинен відшкодовувати ці витрати позивачу. Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. № 5-4/4 затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, яким визначено механізм відшкодування витрат на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України - Пенсійному фонду України. Просить відмовити у задоволенні позову.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі обставини справи та перевіривши їх наявними в ній доказами в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Актом № 93 про нещасний випадок від 07.09.2001 р. зафіксований факт про нещасний випадок на виробництві, який відбувся ІНФОРМАЦІЯ_2 з сином ОСОБА_3 – ОСОБА_4
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 внаслідок отриманої на виробництві травми помер, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть І-НО № НОМЕР_1.
На момент смерті ОСОБА_4 його матері ОСОБА_3, було 51 рік, що підтверджено копією паспорта громадянки України, виданого на її ім’я.
Як вбачається з пенсійної справи ОСОБА_5, дослідженої в судовому засіданні, з 2003 року ОСОБА_3 встановлено інвалідність за загальним захворюванням (друга група інвалідності), що підтверджується Витягом з акту огляду МСЕК від 20.11.2003р. № 05-22/861, та призначено пенсію по інвалідності.
На підставі Розпорядження від 30.04.2009 р. № 166251 ОСОБА_3 призначено пенсію у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, в розмірі 150 грн., а також доплату у вигляді державної адресної допомоги.
Позивачем за період січень-березень 2011 р. ОСОБА_3 була сплачена пенсія у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, у загальній сумі 2255,83 грн. (450 грн. – основний розмір пенсії; 1800 грн. - державна адресна допомога; 5,93 грн. – витрати на виплату і доставку пенсії), яка була включена позивачем до відповідних актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Як вбачається з цих актів, відповідачем - Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Ворошиловському районі м.Донецька ця сума не була прийнята до заліку, що також підтверджується інформацією про відшкодування сум витрат, пов’язаних з виплатою пенсії ОСОБА_3, довідкою щодо витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, таблицями розбіжностей, поясненнями представника відповідача.
Статтею 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що пенсійне забезпечення, відповідно до цього Закону, здійснюється органами Пенсійного фонду України. Стаття 81 вказаного Закону передбачає, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати теж здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Постановою Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4 затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку зі втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі по тексту - Порядок).
Згідно пункту 4 Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме:
- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
- допомога на поховання сім’ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
З набранням чинності Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності» обов’язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні по інвалідності, у зв’язку із втратою годувальника, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Тобто чинним законодавством саме на відповідача у справі покладений обов’язок щодо відшкодування шкоди при настанні страхового випадку.
Страховим випадком, у розумінні ст. 13 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.
Статтею 33 Закону України «Про державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» встановлено, що у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання. Такими непрацездатними особами є, зокрема, жінки, які досягли 55 років, якщо вони не працюють та інваліди - члени сім’ї потерпілого на час інвалідності.
Дана вимога Закону дублюється в статті 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і встановлює, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні. Непрацездатними членами сім’ї вважаються, зокрема, батько, мати, дружина, чоловік, якщо вони є інвалідами або досягли: чоловіки - 60 років, жінки - 55 років. Батьки померлого, які не були на його утриманні, також мають право на пенсію, якщо згодом втратили джерело засобів до існування.
Приписами ч. 2 ст. 38 зазначеного Закону встановлено, що члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.
Таким чином, як встановлено в судовому засіданні, на момент призначення ОСОБА_3 пенсії у зв’язку із втратою годувальника вона була інвалідом, отримувала пенсію по інвалідності і мала право переходу на нову пенсію, не працювала, тобто, у відповідності до приписів ст. 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є матір”ю померлого, яка не була на його утриманні, але згодом втратила джерело засобів до існування, у зв’язку з чим суд приходить до висновку, що дії позивача щодо призначення і виплати ОСОБА_3 пенсії у зв’язку із втратою годувальника, - є правомірними.
В даних правовідносинах і позивач і відповідач є юридичними особами, зареєстрованими у встановленому законом порядку, і мають адміністративну правоздатність, а отже є належними сторонами у справі.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 «Про деякі питання пенсійного забезпечення», запроваджена державна адресна допомога, яка сплачується у разі, якщо розмір пенсії не досягає встановленого відсотка прожиткового мінімуму.
Виходячи із розрахунку, наданого позивачем щодо сум витрат, пов’язаних з виплатою пенсії ОСОБА_3 у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві за період січень-березень 2011 року, ОСОБА_3 за зазначений період часу сплачено грошових коштів на загальну суму 2255,93 грн., з яких: 1800 грн. – державна адресна допомога, 450 грн. – основний розмір пенсії, витрати на виплату та доставку пенсій – 5,93 грн., з яких витрати на виплату і доставку основного розміру пенсії – 1,19 грн.
З положень статті 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» вбачається, що законом не передбачено обов’язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодувати Пенсійному фонду витрати, пов’язані з виплатою адресної допомоги.
Крім того, Головне управління Пенсійного фонду України та Управління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України самостійно визначили порядок відшкодування і види виплат, які підлягають відшкодуванню Управлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у разі виплати Пенсійним фондом України пенсії застрахованій особі при настанні страхового випадку, що затвердили спільною Постановою.
Пунктом 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого вищезазначеною спільною Постановою Пенсійного фонду України та Управління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, встановлено перелік виплат, які відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду, серед яких відсутні витрати, пов’язані з виплатою державної адресної допомоги.
Таким чином, суд приходить до висновку, що жодним нормативним актом не передбачено обов’язку відповідача відшкодовувати органам Пенсійного фонду України витрати на виплату державної адресної допомоги, а тому позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Волошиловському районі м. Донецька до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення сплаченої позивачем пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві в розмірі 2255,93 грн. підлягають задоволенню в частині стягнення витрат по сплаті основного розміру пенсії у сумі 450 грн. та витрат на виплату та доставку основного розміру пенсії у сумі 1,19 грн., а в частині стягнення витрат з виплати ОСОБА_3 адресної допомоги і витрат на її виплату і доставку є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
У відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати не підлягають стягненню.
Керуючись ст.ст. 2-18, 71, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення сплаченої позивачем пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві - задовольнити частково.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м. Донецька на користь Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька сплачену суму пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, по справі ОСОБА_3 за період січень-березень 2011р. в розмірі 450 (чотириста п’ятдесят) грн. та витрати на виплату та доставку основного розміру пенсії в сумі 1 (одна) грн. 19 коп., всього у сумі 451 (чотириста п’ятдесят одна) грн. 19 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Повний текст постанови складено і підписано 21.06.2011 р., її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 16.06.2011 р. в присутності представників сторін та приєднано до матеріалів адміністративної справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанови, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Ушенко С. В.