Справа №   1-175/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

08.06.2011

 Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської     області

в складі:    головуючої –судді Гордієць Л.В.

                  при секретарі Олійник Ю.М.

                  з участю прокурора Данченко О.М.                                     

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ніжині справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та мешканки АДРЕСА_1 українки, громадянки України, маючої середню-спеціальну освіту,  працюючої продавцем в магазині “Сільпо” м.Києва, одруженої,  раніше не судимої, за ч.1, ч.3 ст. 358 КК України.

                                          В С Т А Н О В И В:

          Наприкінці серпня 2010 року в денний час ОСОБА_1 знаходячись на території “Центрального колгоспного ринку” м.Ніжина, при невстановлених слідством обставинах та у невстановленої слідством особи, за гроші в сумі 20 грн. придбала бланк пенсійного посвідчення.Достовірно знаючи про те, що маючи таке посвідчення, можна безкоштовно їздити у приміському залізничному транспорті, вона, маючи на меті отримати документ який надає право безкоштовного проїзду в приміському залізничному транспорті діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, маючи намір направлений на підроблення документів, який видається державною установою і надає певні права керуючись корисливими мотивами, придбаний бланк пенсійного посвідчення ОСОБА_1 забрала собі.

          В цей же день за місцем свого проживання за адресою:АДРЕСА_1, власноручно внесла в дане посвідчення неправдиві відомості, а саме: що воно видане Носівським райвідилом, серію і номер посвідчення –НОМЕР_1, прізвище, ім'я та по-батькові –ОСОБА_2; рік народження –ІНФОРМАЦІЯ_4,  вид пенсії –по віку; розмір пенсії –729,47 грн.; посвідчення видане –райвідилом; дата видачі посвідчення –18.05.2009 року, номер пенсійної справи НОМЕР_2 та вклеїла свою фотокартку.

          В лютому 2011 року невстановлена слідством особа, в підроблене ОСОБА_1 пенсійне посвідчення, з метою використовувати ОСОБА_1 пенсійне посвідчення для безкоштовного проїзду у залізничному транспорті приміського сполучення поставила печатку “Публічне акціонерне товариство”Укрсиббанк” для документів” та підпис в графі начальник управління.

          Згідно висновку експерта №108 від 11.04.2011 року у пенсійному посвідченні серії НОМЕР_1, на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, видане Носівським райвідилом 18.05.2010 року, яке було вилучено у ОСОБА_1, ознак технічної підробки, а саме: підчистки, дописки, травлення, змивання та переклейки фотографії не виявлено.

          Крім цього, 28.03.2011 року о 15 год. 35 хв. ОСОБА_1 діючи з прямим умислом, усвідомлюючи  суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, маючи намір направлений на використання документу, який видається державною установою, керуючись корисливими мотивами, маючи підроблене пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2, в яке була вклеєна фотокартка ОСОБА_1, яке надає право на безкоштовний проїзд у пасажирському приміського транспорту, знаходячись в приміському електропоїзді №6919 сполученням “Ніжин-Київ” перед прибуттям електропоїзду на зупиночну платформу “Григоро-Іванівка”, що в Ніжинському районі, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 під час перевірки касирами-контролерами проїздних документів, з метою безкоштовного проїзду від станції Ніжин до станції Київ в якості проїздного документу пред'явила пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1, в яке вклеєна її фотокартка та внесено неправдиві відомості про те, що  пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 видане 18.05.2010 року Носівським райвідилом на ім'я ОСОБА_2.          

          В суді підсудна ОСОБА_1 вину свою в пред'явленому обвинуваченні визнала повністю та підтвердила скоєння нею злочину за обставин зазначених вище.

          Відповідно до ч.3 ст.299 КПК України суд  визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Судом з'ясовано, що підсудна та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, у них немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також судом роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи  в апеляційному порядку.

          Враховуючи наведене суд вважає, що підсудна ОСОБА_1 повинна відповідати за ч.3 ст.358 КК України, як за умисні дії, які виразилися у використанні завідомо підробленого документу.

          Також підсудна ОСОБА_1 повинна відповідати за ч.1 ст.358 КК України, як за умисні дії, які виразилися у підробленні посвідчення яке видається та посвідчується підприємством, установою, організацією, яка має право видавати та посвідчувати такі документи і яке надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання посвідчення підроблювачем.

          При визначенні виду та міри покарання підсудній ОСОБА_1 суд враховує, що вона чистосердечно призналася та розкаялася в скоєному злочині, раніше не судима, позитивно характеризується за місцем роботи,  вважає за необхідне призначити їй  покарання у вигляді штрафу.

          Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд ,-

                                                              З А С У Д И В:    

Визнати винною ОСОБА_1 за ч.1, ч.3 ст.358  КК України.

Призначити покарання:

-за ч.1 ст.358 КК України –510 (п'ятсот десять)  гривень штрафу  на   користь держави;

-за ч.3 ст.358 КК України –600 ( шістсот) гривень штрафу на користь держави.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити остаточно розмір штрафу в сумі 600 (шістсот) гривень на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати  в розмірі 469 (чотириста шістдесят дев'ять) гривень 00 копійок  за проведену  експертизу по справі на користь держави.

Речовий доказ по справі –підроблене пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 видане 18.05.2010 року Носівським райвідилом на ім'я ОСОБА_2, залишити при матеріалах справи.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_1 до набрання вироком чинності залишити у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.

Суддя: