Справа № 2-188/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №2-188/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17 лютого 2011 року                                                                       м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого –судді Ковальової Т.Г.,

при секретарі –Єцкало Ю.В.,

з участю сторін,

представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частку житлового будинку,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати за нею право власності на 1/2 частку будинку АДРЕСА_1 Чернігівської області, посилаючись на те, що з 04.03.1989 року по 2006 рік перебувала з ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі, від якого мають повнолітню дочку ОСОБА_3, 1991 року народження, та неповнолітню дочку ОСОБА_4, 1994 року народження, і в період перебування в шлюбі в 2000 році за договором купівлі-продажу вони придбали вказаний будинок, який є їх спільною сумісною власністю подружжя і на який вони мають право в рівних частках. Відповідач не визнає її права власності на 1/2 частку спірного будинку, так як він зареєєстрований в МБТІ на праві власності за ним в цілому.

В судовому засіданні позивачка підтримала позов за вищевикладених обставин.

Відповідач в судовому засіданні не визнав позов.

Заслухавши сторони та дослідивши усі докази по справі, суд дійшов висновку, що позов законний, обгрунтований і підлягає задоволенню відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України, яка передбачає, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, та ч.1 ст.70 СК України, яка передбачає, що у разі поділу майна, що є об*єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

В судовому засіданні встановлено, що будинок АДРЕСА_1 придбаний сторонами під час перебування їх у шлюбі за договором купівлі-продажу від 04.07.2000 року і є їх спільною сумісною власністю, тому позивачка має право власності на 1/2 частку вказаного будинку незалежно від того, за ким будинок зареєстрований в МБТІ і незалежно від того, чи перебувають сторони у шлюбі. Згідно статті 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє право спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Доводи відповідача відносно того, що спірний будинок не є об*єктом спірної сумісної власності подружжя, так як він придбаний хоча і під час шлюбу, але за його власні кошти, які він отримав від продажу спадкового будинку, не доведені в судовому порядку, так як суд вважає, що сам факт укладення договору купівлі-продажу не є беззаперечним доказом того, що саме за ці кошти бу придбаний будинок по АДРЕСА_1.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивачки понесені нею витрати по сплаті судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

            Керуючись ст.ст.60, 68, 70 Сімейного кодексу України, ст.ст.60, 88, 212-215 ЦПК України, суд,            

вирішив:

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 Чернігівської області.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати по сплаті судового збору в сумі 115 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а всього стягнуто з нього 235 (двісті тридцять п*ять) грн.

            На рішення суду може бути подана  апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд  протягом десяти днів з дня його  проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий                                                                                 суддя  Ковальова Т.Г.