Справа № 2-2270/11

Р І Ш Е Н Н Я

(Заочне)

іменем України

"18" травня 2011 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого –судді                          В.П. Гончарука

при секретарі                                      Я.А. Кошовій

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення боргу з ОСОБА_2, мотивуючи свої вимоги тим, що в порядку усної домовленості про придбання земельної ділянки у відповідача 19.08.2010р. передав йому грошові кошти в розмірі 30 000 дол. США як аванс в рахунок повної вартості ділянки, що буде ним придбана в майбутньому.

Відповідач в свою чергу зобов»язався здійснити оформлення всіх необхідних документів для укладення договору купівлі –продажу земельної ділянки до 01.10.2010р., однак в обумовлений строк такий договір укладено не було, відповідач на вимогу позивача сплачений аванс не повернув.

Таким чином, позивач просив стягнути з відповідача суму сплаченого авансу, сума якого в перерахунку на національну валюту станом на день передачі грошових коштів становить 240 000 грн., поклавши на нього судові витрати.

Позивач надав в судове засідання заяву, в якій підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про місце, час та дату слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до ч.1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений  і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів що у даному випадку вбачається за доцільне.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 серпня 2010 р. позивач передав відповідачу грошові кошти в сумі 30 000 дол. США в рахунок попередньої оплати вартості земельної ділянки, договір купівлі –продажу щодо якої сторони домовились укласти в майбутньому. При цьому, відповідач зобов»язався до 01.10.2010р. укласти з позивачем договір купівлі –продажу земельної ділянки, вартість якої становить 180 000 дол. США, за умови, що сума попередньої оплати буде входити в її загальну вартість.

Факт отримання відповідачем грошових коштів у вказаній сумі, підстави та умови їх передачі в той же день було засвідчено відповідною розпискою.

Однак, у встановленому домовленістю порядку, відповідач не уклав з позивачем договір купівлі –продажу земельної ділянки та на вимогу останнього суму попередньої оплати не повернув.

Виходячи з зазначеного, суд робить висновок, що між сторонами фактично відбулось укладення попереднього договору, згідно якого позивач забезпечив свої наміри укласти основний договір в майбутньому відповідним завдатком.

Згідно ст.ст. 570,571 ЦК України, завдатком є грошова сума або рухоме  майно,  що  видається кредиторові  боржником  у  рахунок  належних  з нього за договором  платежів,  на підтвердження зобов'язання і  на  забезпечення  його виконання.

Якщо  порушення  зобов'язання  сталося  з  вини  боржника, завдаток залишається у кредитора.

Якщо порушення  зобов'язання  сталося  з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та  додатково  сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

Сторона,  винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в  сумі,  на  яку  вони  перевищують  розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором.

У  разі  припинення зобов'язання до початку його виконання або  внаслідок  неможливості  його  виконання  завдаток   підлягає поверненню.

Положеннями ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

За вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином, позивач виконав всі обов»язки, покладені на нього вказаною домовленістю про намір купівлі - продажу земельної ділянки. Виконання умов домовленості, забезпеченої завдатком не відбулось з вини відповідача, виходячи з чого з останнього підлягає стягненню в повному обсязі сума завдатку, а позов вбачається обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню з урахуванням того, що станом на 19.08.2010р. за офіційним курсом НБУ у відношенні долару США до гривні, еквівалент 30 000 дол. США становить 236 700 грн. а не 240 000 грн., заявлених позивачем.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 570,571, Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 58, 88, 208, 209, 212-215, 218,224- 227 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов  задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 236 700  грн. завдатку, 1700 грн. сплаченого позивачем державного мита та 120 грн. збору на ІТЗ судового процесу, всього стягнувши 238 520 (двісті тридцять вісім тисяч п»ятсот двадцять) грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10 днів з моменту проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя