Справа № 2-а-3415/11

П О С Т А Н О В А  

іменем України

"18" травня 2011 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді                    В.П. Гончарука            

при секретарі                              Я.А. Кошовій

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора ДПС ВДАІ ВРЕР Виноградівського району УМВС України в Закарпатській обл. Глушман Романа Васильовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову, винесену 17.05.2010 р. інспектором ДПС ВДАІ ВРЕР Виноградівського району УМВС України в Закарпатській обл. Глушманом Р.В. по справі про адміністративне правопорушення відносно нього, мотивуючи свої вимоги тим, що на його думку вказана постанова винесена без додержання норм чинного законодавства на підставі недостовірних фактів, що місця не мали.

Таким чином, позивач просить суд скасувати постанову від 17.05.2010р. про притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки вимірювання швидкості руху автомобіля позивача здійснювалось за допомогою спеціального приладу «Візир», який не може бути віднесений до встановлених законодавством спецзасобів для фіксування швидкості руху автомобілів, оскільки заборонений до використання в таких цілях, а також зазначив, що в день вчинення правопорушення його не зупиняли, спірна постанова була надіслана поштою.

Позивач надав в судове засідання заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, розглянувши справу у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не з»явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини  неявки суду невідомі, виходячи з чого суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

17 травня 2010 року відносно ОСОБА_1 було винесено постанову, якою останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України, оскільки він  перевищив максимальну дозволену швидкість руху в населеному пункті на 38 км/год, тобто порушив вимоги п.п.12.4 ПДР України.

Відповідно до вимог ст.251 Кодексу України про адміністративні правопорушення (зі змінами внесеними Законом України від 24.09.2008 року), доказами в справі про  адміністративне правопорушення , є будь-які фактичні дані, на основі яких у  визначеному законом порядку орган ( посадова особа ), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення , винність даної особи в його вчиненні  та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів , що мають функції фото –і кінозйомки , відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною першою статті 122 КпАП України передбачена відповідальність за перевищення водіями встановленої швидкості руху понад 20 км. год., що виходячи з обставин, встановлених в судовому засіданні місця не мало. Відповідач не надав суду доказів в підтвердження того, що ОСОБА_1 рухався в межах населеного пункту з перевищенням встановленого обмеження максимальної швидкості руху, в оскаржуваній постанові відсутні зазначення спеціального приладу, яким вимірювалась швидкість руху автомобіля позивача.

З наданої на підтвердження факту правопорушення фотографії не вбачається місце його вчинення, особу, що керує зафіксованим транспортним засобом, а також інформація щодо приладу, за допомогою якого фіксація здійснювалась, виходячи з чого така фотографія, зроблена спеціальним автоматичним засобом відео фіксації не може бути прийнята судом як доказ вчинення правопорушення, оскільки жодних обставин не доводить.  

Виходячи з вимог ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи  бездіяльності  суб'єкта  владних  повноважень  обов'язок  щодо доказування правомірності свого  рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти  адміністративного позову.

Таким чином, враховуючи те, що вина позивача в скоєнні правопорушення не доведена, адже відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження цього, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 7, 222, 251, 255, 256, 268, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст.1, 2, 5,71, ч.2 ст.99, ч.1 ст.100, 159-163 Кодексу Адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову серії АО 089533 від 17.05.2010 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України.

У відповідності до вимог ст.. 171-2 КАС України, постанова оскарженню не підлягає.

С у д д я :