Справа № 2-3227/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

(заочне)

"10" червня 2011 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:   

головуючого судді:               Дубаса В.А., 

при секретарі:                        Шкурак І.Ю.    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,  -

                                                в с т а н о в и в:

У січні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив суд стягнути з відповідача заборгованість за договором безпроцентної позики від 20.10.2010 року, згідно якого відповідач отримав від позивача 24 000 гривень зі строком повернення до 03.11.2010 року. Також просив стягнути (з урахуванням змін до позовних вимог) з відповідача три проценти річних в розмірі  405 грн. 12 коп.,  індекс інфляції за весь час прострочення у сумі 1728 грн. та судові витрати.

Позивач в судове засідання не з’явився, проте подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, просив позовні вимоги задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.       

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи  повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача та ухвалити заочне рішення відповідно до ст.ст. 169 ч. 4,  224-226 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.   

Дослідивши матеріали  справи,  суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 20.10.2010 року укладено договір безпроцентної позики, згідно якого відповідач отримав від позивача 24 000 гривень зі строком повернення до 03.11.2010 року.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за  договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти  або  інші речі,  визначені  родовими ознаками,  а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму  позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір  позики є укладеним  з моменту  передання  грошей або  інших  речей,  визначених  родовими  ознаками.

Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, на підтвердження договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника.

Зазначений вище договір безпроцентної позики містить розписку ОСОБА_2, яку останній надав в підтвердження отримання ним 24 000 грн. у позикодавця.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець  має  право  на  одержання  від позичальника процентів від суми позики,  якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів  встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно норм ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути  позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі,  визначені  родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у  строк  та в порядку, що встановлені договором.

З огляду на викладене суд вважає позовні вимоги про стягнення основного кредитного зобов’язання у сумі 24 000 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.    

Таким чином, позивач має право на стягнення з відповідача також трьох процентів річних у сумі  405 грн. 12 коп. та  індексу інфляції виходячи з суми боргу за весь час прострочення у сумі 1728 грн. (відповідні розрахунки надані позивачем досліджено судом, а.с. 18, 24).

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено  рішення, суд присуджує з другої сторони  понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 10, 11,  60, 79, 88, 131, 209, 212-215 ЦПК України, суд-

                                                            в и р і ш и в:   

Позов задовольнити.   

Стягнути з ОСОБА_2 (проживаючого за адресою: АДРЕСА_1; НОМЕР_1, виданий Залізничним РУ ГУ МВС України у м. Києві 28.07.1998 року) на користь ОСОБА_1 (проживаючого за адресою: АДРЕСА_2; НОМЕР_2, виданий Мінським РУ ГУ МВС України у м. Києві 18.06.1996 року) суму боргу в розмірі 24 000 грн., три проценти річних у сумі 405 грн. 12 коп., індекс інфляції виходячи з суми боргу за весь час прострочення у сумі 1728 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 240 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 грн.

Заочне рішення може бути  переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про  перегляд  заочного рішення  може бути  подано  протягом десяти днів з дня отримання  його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду    м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва.

          Суддя: