Справа № 2 - 304

2007 р.

                                                 Р І Ш ЕН Н Я

                                     іменем України                                                                                                                                                        

31 жовтня 2007 року                                                                смт Віньківці

            Місцевий Віньковецький районний суд, Хмельницької області

У складі головуючого судді Потапова О.О.

При секретарі Паньковій  О.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  СГК „Осламово” до ОСОБА_1, про стягнення матеріальної шкоди,

                                          В С Т А Н О В И В :

            До суду з позовом звернувся сількогосподарський кооператив „Осламово” просив стягнути завдану матеріальну шкоду підприємству. Позивач зазначив, що ОСОБА_1. працював на посаді інженера автомеханіка кооперативу „Осламово” . Відповідно до договору від 10.03.1992 року він являється матеріально - відповідальною особою. В результаті бездіяльності допустив розукомплектування автомобілів та завдав шкоду господарству на суму 5859 грн. 04 коп.

            Йому направлявся претензійний лист, але він добровільно не погасив заборгованість.

            В судовому засіданні представник кооперативу підтримав вимоги. Зазначив, що ОСОБА_1недобросовісно виконував свої обов'язки. Неналежно зберігав  автотехніку  тому допустив  своєю бездіяльністю матеріальну шкоду на суму біля восьми тисяч грн.. Після отримання претензії він  відмовився погасити борг.

            Відповідач та його представник заперечували проти позову. Показали, що претензію не отримував ОСОБА_1.  Автомобілі не належать СГК „Осламово”, а являються спільним майном  співвласників колишнього радгоспу  „Осламово”, частина цих автомобілів згідно рішення суду є  власністю групи пайщиків в яку входить ОСОБА_1. Відповідач  зазначив, що діяв добросовісно, а автомобілі розукомплектували  тому, що колишній кооператив не мав коштів на ремонт. Запчастини знімались з одного  транспортного засобу та переставлялись на інший для роботи по господарству. А частину запчастин  викрали. Проте,  автомашини охоронялись  трьома сторожами до дня його звільнення з посади.

            Заслухавши представника позивача, відповідача, його представника, свідків вивчивши письмові докази слід вважати позов  необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

            Згідно запису в трудовій книжці ОСОБА_1. 06.02.1989 року призначений на посаду завідуючого автогаражем радгоспу „Осламово”. В 1996 році радгосп реорганізовано в агрофірму  „ Осламово”, а звільнений він з роботи 23.01.2007 року з сільськогосподарського кооперативу „Осламово”. 

Позивач не надав доказів на якій посаді в кооперативі працював ОСОБА_1до дня звільнення.  Відсутній запис в трудовій книжці та наказ по підприємству, що відповідач працював на посаді яка пов'язана з  рухом товаро -матеріальних цінностей. Договір про повну матеріальну відповідальність цим підприємством з ним не укладався. Такий договір укладений  між ОСОБА_1 і радгоспом „Осламово” 10.03. 1992 року. та підписаний директором радгоспу.

            Відповідно до ст. 138 КЗпП України для покладання на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього кодексу. Тобто довести, що ОСОБА_1. працював в кооперативі „Осламово”, а не в радгоспі  „Осламово” на посаді  яка згідно закону передбачає повну матеріальну відповідальність, та надати договір про його повну матеріальну відповідальність. Що саме кооператив укладав з ним такий  договір , що відповідач порушив покладені на нього трудові обов'язки  по зберіганню матеріальних цінностей, що матеріальні цінності належать кооперативу  „Осламово”, а не спілці співвласників майнових паїв колишнього кооперативу „Осламово”, що нестача  пов'язана з винними діями ОСОБА_1. та заподіянням ним прямої дійсної шкоди. Адже на працівника не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься  до категорії нормального  виробничо - господарського риску.

Відповідно до ст. 131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них до, або під час попереднього судового засідання у справі. Ні до ні під час судового засідання кооператив не надав доказів, що транспортні засоби, які розукомплектовані належать йому на праві власності чи господарського керування, хоча судом надавався для цього строк позивачеві .      

Згідно показів свідка ОСОБА_2. який працював  сторожем в автопарку  кооперативу слідує, що допускались розкрадання автозапчастин. Без дозволу керівництва  розукомплектовувались автомобілі працівниками. Автомобілі охоронялись сторожами . Те, що автомобілі охоронялись підтверджує і свідок  ОСОБА_3, який зазначає, що розукомплектація проводилась з відома відповідача. Це останній не заперечує, але зазначає, що діяв в інтересах підприємства, оскільки не було коштів на купівлю запчастин для роботи автотранспорту. Таке його твердження   не спростоване позивачем.

            Тобто, в  судовому засіданні кооператив довів  сам факт нестачі матеріальних цінностей, але не довів їх належність кооперативу та вину  відповідача у їх нестачі. Тому в задоволені його вимог слід відмовити.

                                   Керуючись ст. 130,  232 ч.1 п.4  КЗпП України, ст. 10 ч.3 ЦПК України, ст. 8, 10, 60, 212, 213, 214 , 215 ЦПК України суд

                                               В И Р І Ш И В :

            Відмовити  кооперативу  „Осламово” в його позові до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди за недоведеністю позовних вимог.

            Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з часу його проголошення, а апеляційна скарга протягом 20 днів з часу подання заяви.

            Суддя ----------------