Код суду 0515 справа №2а-3/08
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 січня 2007 року Докучаєвський міський суд Донецької області в складі головуючого - судді Садовського М.К., при секретарі Яни Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Докучаєвська справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення про стягнення недоотриманих суд на оздоровлення за 2005-2007 роки,
в с т а н о в и в :
10 грудня 2007 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом. пославшись на те, що він є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії і перебуває на обліку в Докучаєвському УПСЗН в м.Докучаєвську. Відповідно до ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих в наслідок Чорнобильської катастрофи” йому передбачені щорічні компенсаційні виплати на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Розмір мінімальної заробітної плати на момент здійснення виплат складав: в 2005 році-332 грн; в 2006 році-375 грн в 2007 році 400грн.
Докучаєвське УЗСЗН в указані роки виплатило йому тільки по 100 грн., а виплатити різницю в сумі 5235 грн, відмовилось.
Просить суд визнати дії Докучаєвського УПСЗН неправомірними щодо невиплат щорічної допомоги на оздоровлення і стягнути з відповідача 5235 грн недоплати за оздоровлення за 2005-2007 роки.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та пояснив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС категорії 2, перебуває на обліку у Докучаєвському УПСЗН зі статусом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачені щорічні компенсаційні виплати на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Однак, Докучаєвське УПСЗН виплачувало йому у 2005-2007 роках компенсацію у розмірі по 100 грн. та виплатити різницю відмовилось. Недоплата складає: за 2005 рік - 1560,00 грн, за 2006 рік -1755,00 грн., за 2007 рік 1900 грн, а всього на суму 5235 грн., яку просив стягнути з відповідача.
Представники відповідача, діюча по дорученню Манжура Л.М. просить справу розглянути бех їїучасті, надавщи суду письмове пояснення, в якому посилається на те, що статтею 48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачена щорічна компенсація на оздоровлення , зокрема, інвалідам третьої групи у розмірах чотирьох мінімальних заробітних плат. У своїй діяльності управління керується ст.ст. 62, 63 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи”, згідно яких застосування цього Закону ( в тому числі ст. 48) проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів, а фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету. Вказані норми Закону не суперечать Конституції України, оскільки ст.95 Конституції передбачено, що тільки виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Фінансування витрат, пов'язаних з виплатою допомоги на оздоровлення здійснюється за розмірами , визначеними Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005р. № 562 « Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». ст.77 ЗУ « Про Державний бюджет України на 2006 рік» визначено з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом зупинити на 2006 рік дію абзаців 2,3,4,5,6 та 7 частини першої , частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої ст.48 ЗУ « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС 2 категорії, у зв'язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Ст. 48 вказаного вище Закону передбачена щорічна компенсація на оздоровлення, зокрема учасникам 2 категорії у розмірі п'яти мінімальних розмірів заробітної плати. При цьому, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Відповідно до ст.83 Закону України « Про державний бюджет України на 2005 рік»розмір мінімальної заробітної плати становив з 01.01.2005 року-262 грн.на місяць, з 01.04.2005 року- 290 грн., з 01.07.2005р.-310 грн., з 01.09.2005р.-332 грн.. Зі змісту Закону не вбачається будь-яких обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації статті 48 Закону.
Діючи закони не містили обмежень щодо застосування ст.48 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Оскільки ні Верховна рада України, ні Кабінет Міністрів України в 2005 році будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме ст. 48 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не Постанова Кабінету Міністрів України.
За таких обставин та з урахуванням вимог ст.48 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідач повинен виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за 2005 рік, виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виникнення права на виплату.
Відповідач виплатив ОСОБА_1 - 27.12.2005 року, 100 грн..
З урахуванням отриманої позивачем суми 100. грн. та розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виплати 332 грн., на користь позивача за 2005 рік підлягає стягненню допомога на оздоровлення в розмірі 1560 грн. (332х5-100).
В частині стягнення щорічних виплат на оздоровлення за 2006 рік Макуха В.І. слід відмовити, оскільки відповідно до п.37 ст. 77 ЗУ « Про Державний бюджет України на 2006 рік», зупинена на 2006 рік дія абзацу 4 частини 4 ст.48 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплат компенсації і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст.76 Закону України " Про державний бюджет України на 2007 рік, розмір мінімальної заробітної плати становив з 01.01.2007 року-400 грн. на місяць, з 01.04.2007 року - 420 грн., з 01.07.2006р.-440 грн.., з 01.10.2007р.-460 грн..
Відповідно до п.13 ст. 71 ЗУ " Про Державний бюджет України на 2007 рік", зупинена на 2007 рік дія частини п'ятої ст..ст.12,13,14,15 ЗУ " Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту" в частині визначення розміру виплат щорічної разової допомоги.
Однак рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року п.30 ст.71 ЗУ " Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнано неконституційним.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист неприпустимості обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішенні Конституційного Суду України зазначалось, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається( рішення Конституційного Суду України від 06.07.99 № 8-рп/99, від 20.03.2002р. № 5-рп/2002, від 17.03.04р.№ 7-рп/2004р., від 01.12.2004р. № 20-рп/2004р).
Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Позивачеві 19.04.2007 року було виплачено 100 грн.
З урахуванням отриманих позивачем сум та розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виплати ,на користь позивача:- за 2007 рік підлягає стягненню сума в розмірі 1900 грн..-( 400*5-100)
З урахуванням отриманих позивачем сум 200 грн ( 2005, 2007рр.) та розміру мінімальної заробітної плати ,встановлених на момент виплати , на користь позивача підлягає стягненню сума у розмірі : 2005р-1560грн., 2007р.-1900 грн.., а всього 3800 грн..
Управління праці та соціального захисту населення має статус юридичної особи, діє на підставі Положення, розробленого відповідно до Типового, що затверджене постановою КМУ від 29.09.2000 року № 1498 і в спірних правовідносинах є суб'єктом, який виконує делеговані повноваження органами виконавчої влади.
Відповідно до постанови КМУ від 04.03.2002р. №256, якою затверджений .Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій , виконавчих органів рад, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення ( далі - головні розпорядники коштів). Таким чином, відповідач є головним розпорядником коштів місцевого бюджету за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Відповідно до Постанови № 256 у управлінь праці та соціального захисту населення з'явився обов'язок щодо реалізації механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо, зокрема, пільг громадянам , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з 29.10.2003 року у зв'язку із внесенням змін до наведеної постанови згідно з постановою КМУ від 29.10.2003року № 1687.
Статтею 63 спеціального Закону фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету України.
На підставі викладеного, ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи”, п.37 ст. 77 ЗУ « Про Державний бюджет України на 2006 рік»,ст.83 Закону України « Про державний бюджет України на 2005», ст.71 Закону україни „Про державний бюджет України на 2007 рік” керуючись ст. 10, 11, 69, 158-163, 186 Кодексу Адміністративного Судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Докучаєвської міської ради про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2005-2007 роки, задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Докучаєвської міської ради щодо відмови виплатити позивачу недотриману суму за 2005, 2007рр, неправомірними
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Докучаєвської міської ради, за рахунок державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3800 грн., недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2005, 2007 роки.
В частині стягнення допомоги на оздоровлення за 2006 рік відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Постанова віддрукована суддею у нарадчій кімнаті.
Суддя