Справа №  2-36/11  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

15 червня 2011 року                                                                                              м. Косів

          Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі :

          головуючого –судді: Сабадах Б.В.  

          секретаря –Удудяк І.А.

          з участю адвоката: ОСОБА_2  

          представника позивача : Третяк Ю.В.

          розглянувши у відкритому, судовому засіданні в залі суду м. Косів справу за позовом Кредитної Спілки «Косівська»до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,   

в с т а н о в и в :

КС «Косівська»звернулася в суд з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представник позивача КС «Косівська»- Третяк Ю.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, суду пояснив та в позовній заяві зазначив,  що 20.03.2008 року між ОСОБА_5 та КС «Косівська»укладено кредитний договір №10553 про надання кредиту. Згідно умов зазначеного договору, ОСОБА_5 надано кредит в розмірі 27700 грн., із сплатою 48,00 % річних з погашенням кредиту та відсотків за користування кредитом, щомісячно відповідно до графіку розрахунків, що є невід’ємною частиною договору, зі строком остаточного повернення кредиту не пізніше 20.03.2009 року. З метою забезпечення вимог, які виникають з кредитного договору №10553 між позивачем та ОСОБА_5 та відповідачем ОСОБА_3 20.03.2008 року укладено договір поруки відповідно до якого ОСОБА_3 на добровільних засадах взяв на себе зобов’язання перед КС «Косівська»відповідати за борговими зобов’язаннями ОСОБА_5, які виникають з умов кредитного договору №10553 від 20.03.2008 року. Відповідно до умов вказаного кредитного договору ОСОБА_5 зобов’язалася належним чином використовувати та повернути суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів та виконувати всі інші боргові зобов’язання в порядку та строки визначені договором. З 20.04.2008 року ОСОБА_5 порушувала умови договору, а саме - не погашає кредитну заборгованість по кредитному договору та не сплачує відсотки за користування кредитом. Станом на 12.10.2009 року заборгованість ОСОБА_5 по кредитному договору становить 57655,44 грн., з них 27700 грн. –основна заборгованість за кредитом; 19918,96 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 9416,48 грн. –пеня за несвоєчасність виконання зобов’язання за договором. Непогашення ОСОБА_5 заборгованості по кредиту призводить до фінансових збитків КС «Косівська». Їм стало відомо, що позичальниця ОСОБА_5 померла. Відповідно до умов договору поруки ОСОБА_3 взяв на себе обов’язок відповідати за зобов’язаннями ОСОБА_5, однак відповідач відмовляється в добровільному порядку виконати зобов’язання за договором поруки. Також відомо, що дійсно по даний час ОСОБА_4  не отримували спадщини. Просить позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги заперечив та  суду пояснив, що 20.03.2008 року між ОСОБА_5 та КС «Косівська» укладено кредитний договір №10553 про надання кредиту. Згідно умов зазначеного договору, ОСОБА_5 надано кредит в розмірі 27700 грн., із сплатою 48,00 %  річних зі строком остаточного повернення кредиту не пізніше 20.03.2009 року.  З метою забезпечення вимог, які виникають з кредитного договору №10553 між позивачем та ОСОБА_5 20.03.2008 року укладено договір застави майна №10553 відповідно до якого ОСОБА_5 передала в заставу КС «Косівська»майно визначене у додатку, який є невід’ємною частиною договору, на загальну суму 52900 грн. ОСОБА_5 доводилась йому рідною сетрою, а тому на прохання останньої він погодився бути її поручителем. Кошти сестра позичала в КС «Косівська»на лікування, так як в той час хворіла на невиліковну хворобу для чого і були необхідні значні кошти, однак вона померла. Просить врахувати, що наданий ОСОБА_5 кредит був окрім його поручительства забезпечений заставним майном, на яке вважає за доцільне звернути в першу чергу стягнення, шляхом реалізації заставного майна. Після чого ставити потання про стягнення решти суми заборгованості, якщо така залишиться з осіб, які приймуть спадщину. Він виступав як поручитель за померлу ОСОБА_5 Просить у позові відмовити.

Відповідачка ОСОБА_4 позов не визнала та суду пояснила, що вона не прийняла спадщину після смерті матері, ніяких зобов’язань перед КС «Косівська»не може нести, так як не було нічого відомо про існування договорів та заборгованості. Нещодавно вона довідалась про заставне майно. КС «Косівська»має право забрати заставне майно та реалізувати його. Вона не прийняла спадщинку по даний час після смерті матері ОСОБА_5 Просить в позові відмовити.    

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідачів та вивчивши матеріали справи вважає, що в задоволенні позову слід відмовити із наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 20.03.2008 року між КС «Косівська»(кредитодавець) та ОСОБА_5 (позичальник) укладено кредитний договір №10553, за умовами якого КС «Косівська»зобов’язалася надати грошові кошти у кредит ОСОБА_5 в розмірі 27700 грн. та на умовах визначених договором, а ОСОБА_5 зобов’язалася повернути кредит та сплатити проценти в розмірі 48,00 %  річних. Кредит надається на строк 12 місяців з 20.03.2008р. по 20.03.2009р. Погашенням кредиту та відсотків за користування кредитом, здійснюється відповідно до графіку розрахунків, що є невід’ємною частиною договору.  Даний кредит забезпечується договором поруки та (або) договором застави. Кредит також забезпечується всім належним позичальнику на праві власності майном та коштами, на які може бути звернено стягнення. Договір набуває чинності з дня його укладення та діє до повного виконання Позичальником зобов’язань за цим договором. У випадку смерті позичальника, що наступила до закінчення строку дії цього договору, всі права і обов’язки щодо цього договору переходять до його спадкоємців у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Із договору застави майна №10553 від 20.03.2008р. вбачається, що КС  «Косівська»(заставодержатель) та ОСОБА_5 (заставодавець) уклали договір відповідно до якого ОСОБА_5 заставляє, А КС «Косівська»приймає у заставу майно, згідно з додатком №1 в забезпечення своїх обов’язків по кредитному договору №10553 від 20.03.2008р. на суму 52 900 грн. Заставодержатель має право звернути стягнення на заставлене майно у випадку неналежного виконання заставодавцем своїх обов’язків по договору кредиту №10553 від 20.03.2008р., тобто при порушенні заставником строків, порядку та розмірів повернення основної суми кредиту, плати за користування кредитом та штрафних санкцій. Звернення стягнення на заставлене майно проводиться шляхом реалізації його державним виконавцем згідно існуючого законодавства або заставодержателем за вибором останнього. Для самостійного задоволення своїх претензій, які виникли внаслідок невиконання заставодавцем своїх зобов’язань за цим договором та договору кредиту, за рахунок предмета застави заставодавець надає заставодержателю право на продаж заставленого майна або реалізацію його будь-якими іншими, зручним для заставодержателя чином. Така реалізація здійснюється від імені заставодавця заставодержателем , кошти отримані від неї направляються безпосередньо останньому на рахунок погашення заборгованості, для чого заставодавець надає заставодержателю право укладати договори та здійснювати інші юридичні дії відносно предмету застави.

Згідно договору поруки №10553-П від 20.03.2008р. укладеного між КС «Косівська»(кредитор), ОСОБА_5 (боржник) та ОСОБА_3 (поручителем) останній  на добровільних засадах взяв на себе зобов’язання перед КС «Косівська»відповідати по борговим зобов’язанням ОСОБА_5, які виникають з умов кредитного договору № 10553 від 20.03.2008 року. Відповідальність поручителя настає у випадку, коли боржник не виконує або неналежним чином виконує свої грошові зобов’язання згідно з кредитним договором №10553 від 20.03.2008р. поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Як вбачається із копії видаткового касового ордеру серії 01АААБ 069587 КС «Косівська»видала ОСОБА_5 середньострокову позику в розмірі 27 700 грн. –а.с. 13.

В судовому засіданні із пояснення сторін та вищенаведених матеріалів встановлено, що  між  КС «Косівська» та ОСОБА_5 20.03.2008 року укладено кредитний договір №10553 про надання кредиту в розмірі 27700 грн., із сплатою 48,00 % річних з погашенням кредиту та відсотків за користування кредитом, зі строком остаточного повернення кредиту не пізніше 20.03.2009 року.  Із додатку №1 опис майна до договору застави №10553 від 20.03.2008р. вбачається, що ОСОБА_5 передала КС «Косівська»в предмет застави наступне: пиломатеріали 45 м.3 заставною вартістю 33000 грн.; цегла кількістю 10 000 шт. заставною вартістю 10 000 грн.; стінка меблева –1 шт. –заставною вартістю 1300 грн.; спальний набір –1 шт. –заставною вартістю 2000 грн.; м’яка частина –1 шт. –заставною вартістю 2000 грн.; кухонний набір –1 шт. –заставною вартістю 1400 грн.; холодильник марки самсунг –1 шт. –заставною вартістю 2000 грн. та телевізор марки LG –1 шт. –заставною вартістю 1200 грн. Загальна вартість заставленого майна складає 52 900 грн. –а.с. 10. ОСОБА_5 не виконавши боргового зобов»язання перед КС «Косівська» померла.

Згідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.  За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.  Згідно ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі. Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави. Тобто, КС «Косівська»в першу чергу повинна була б у першу чергу вимагати виконання умов кредитного договору за рахунок заставленого майна.

Як на підставу своїх позовних вимог позивач посилається на договір поруки №10553-П від 20.03.2008р., а відповідно до п.4.1 вказаного договору поруки він вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами умов кредитного договору №10553 від 20.03.2008р. А відповідно до умов п.1.3 кредитного договору №10553 кредит ОСОБА_5 надавався на строк 12 місяців, тобто до 20.03.2009р. Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Відповідно ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку встановленого в договорі поруки. Якщо такий строк не встановлено то порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки. Таким чином, оскільки строк договору встановлено до 20.03.2009 р., а позов пред’явлено 12.10.2009р., позивач пропустив строк пред’явлення вимоги і не може посилатися на договір поруки, як підставу задоволення позову.

Згідно довідки Старокутської сільської ради боржник по кредитному договору від 20.03.2008 року ОСОБА_5 померла у ІНФОРМАЦІЯ_1.

Крім того відповідно до ч. 3 ст. 559 Цивільного Кодексу України порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився на нового боржника.  

В судовому засіданні доведено, що осіб зобов’язаних безпосередньо за кредитним договором після смері ОСОБА_5 немає і доказів з того приводу не представлено представником позивача та не здобуто судом.   

Крім того кредитна спілка не втрачає право пред’являти позов до осіб, які приймуть спадщину в майбутньому, якщо не буде достатньо коштів після реалізації заставного майна.    

На підставі наведеного ст.ст. 553, 554, 559 ч. 3, 572, 589, 590, 1054, 1055 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 212 - 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову Кредитної Спілки «Косівська»до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором №10325 від 27.02.2008 року в сумі 57035,74 грн. та судових витрат - відмовити.

Стягнути із КС «Косівська»в користь держави 32,05 грн. недооплаченого державного мита та 85 грн недооплачених витрат інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи судом.

 Рішення суду вступає в законну силу після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

 Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського Апеляційного суду через Косівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення –протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:                                                                                                Сабадах Б.В.