ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
31.07.2006 Справа №3/40-06
м. Полтава
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Миргородм”ясопром”, 37600, м. Миргород, вул. Котляревського, 5
до Миргородської об’єднаної державної податкової інспекції, 37600, м. Миргород, вул. Кашинського, 26
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення МОДПІ від 22.02.2006 р. №0000232301/0, за яким визначені податкові зобов’язання з ПДВ в загальній сумі 278017,80 грн.
Суддя БУНЯКІНА Ганна Іванівна
Секретар судового засідання Костандян Оксана Василівна
Представники:
від позивача - Гаркавенко М.С., Гудкова О.Г., Коднєва М.М. ( див протокол)
від відповідача –Тимошенко В.В., Марченко Я.М., Соколик Я.М., Тур Н.І.(див. протокол)
Суть спору: Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Миргородм”ясопром” м. Миргород про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення МОДПІ від 22.02.2006 р. № 0000232301/0, за яким позивачу визначені податкові зобов’язання з ПДВ в загальній сумі 278017,80 грн., в т.ч. основний платіж –185 345, 20 грн. та штрафна (фінансова) санкція –92 672, 60 грн.
Позивач вважає що висновки відповідача безпідставні, а рішення-повідомлення є незаконними і необґрунтованими, тому просить їх визнати недійсними.
Відповідач позов заперечує, посилаючись на правомірність спірного акту за мотивами обґрунтування, викладеними у відзиві № 1119/10/10-020 від 26.04.06 р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін,
в с т а н о в и в :
Відповідачем –Миргородською ОДПІ була проведена документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства ТОВ „Мирогодм”ясопром” за період з 01.07.2004р. по 01.10.2005р.
Результати даної перевірки були відображені у акті перевірки № 29/23-128/32500105 від 17 лютого 2006 року, в якому працівниками податкової служби було констатовано про порушення позивачем п. 4.1, пп. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 та п. 11.21 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997р. (зі змінами і доповненнями), що привело до завищення сум податкового кредиту та відповідне заниження ПДВ в липні –грудні 2004 року, січні-вересні 2005 року на загальну суму в 185 345, 23 грн. ( див. стор. 36 акту перевірки). При цьому податкова служба виходила з того, що:
(1) позивачем в липні 2004 року до податкового кредиту були включені суми ПДВ в 215, 77 грн. за податковими накладними, виписаними його контрагентом ПП Рекламно-інформаційного агентства „Левада-центр” за рекламні послуги, а саме:
- п/н №224 від 05.07.2004р. на суму 500,00 грн., в т.ч. ПДВ –82,99 грн.;
- п/н №232 від 13.07.2004р. на суму 500,00 грн., в т.ч. ПДВ –82,99 грн.;
- п/н №252 від 30.07.2004р. на суму 300,00 грн., в т.ч. ПДВ –49,79 грн. та в листопаді 2004 року –в 50, 42 грн. (податкова накладна ДП „Укрмедіа-Полтава” №11550 від 05.11.2004р. на рекламні послуги в сумі 303, 78 грн. , в т.ч. ПДВ –50,42 грн.),
оскільки первинно витрати на придбання цих послуг неправомірно були віднесені позивачем до складу валових витрат, з огляду на приписи пп. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97-ВР від 22.05.97р. (зі змінами і доповненнями), за яким визначено, що до валових витрат відносяться : „витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями, але не більше 2% від оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний (податковий рік)” та той факт, що у підприємства за попередній звітний період рахувалося від’ємне значення об’єкта оподаткування (див. стор. 10,11 та 14 акту);
(2) до сум податкового кредиту в грудні 2004 року та березні 2005 року були віднесені суми ПДВ, відповідно, 8, 33 грн. та 19, 67 грн., з придбаних товарів (ялинкові прикраси) та послуг (судові послуги від ДП „Судовий інформаційний центр”) не виробничого характеру та не підтверджені документально;
(3) в серпні 2005 року платником –позивачем не проведено коригування податкового кредиту на суму ПДВ в 23, 57 грн., з огляду на ту обставину, що отримана ТОВ „Миргородм”ясопром” в червні 2005 року продукція від ТОВ „Фуд-Пак” на суму 117, 85 коп., в т.ч. ПДВ 23,57 грн. (податкова накладна №317 від 10.06.2005р.), з віднесення цієї суми до податкового кредиту в червні 2005 року, в серпні 2005 року була повернута поставнику –ТОВ „Фуд-Пак” ( стор. 15 акту перевірки);
(4) в липні та серпні 2005 року позивач занизив податкові зобов’язання з ПДВ, відповідно на 6 816, 98 грн. та 511, 44 грн., в результаті не від корегування податкового кредиту, з огляду на утилізацію: (1) м’яса свинини вагою в 95,04 кг в результаті порчі, (2) яєць в кількості 71 шт., (3) аромату „Мортадела” в кількості 0,7 кг по закінченню терміну зберігання та списання ковбасних виробів в кількості 99,816 кг і копченості в кількості 82, 390 кг з причин аварії водопроводу при промисловому виробництві ( стор. 14 акту);
(5) в порушення п. 11.21 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997р. (зі змінами і доповненнями) ТОВ „Миргородм”ясопром за перевіряємий період з 01.07.2004р. по 01.10.2005р. занизило суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість по Загальній Декларації з податку на додану вартість, а саме: заниження податкового зобов’язання з податку на додану вартість по операціях по реалізації шкур яловичих та свинних, крові, кишок та продуктів ендокринної сировини (цитується дослівно за актом перевірки –стор. 15)
За матеріалами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 22.02.2006 р. № 0000232301/0, за яким позивачу визначена сума податкових зобов’язань з податку на додану вартість в загальній сумі 278 017,80 грн., в т.ч. основний платіж –185 345, 20 грн. та штрафна (фінансова) санкція –92 672, 60 грн.
Зазначений вище висновок відповідача, що набрав форму оспорюваного податкового повідомлення-рішення, є обґрунтованим лише частково, а саме щодо перших чотирьох вище зазначених позицій ( необхідності коригування податкового кредиту ПДВ, з огляду на повернення продукції; утилізація і списання та придбання товарів, послуг невиробничого характеру не можуть формувати податковий кредит звітного періоду з огляду на положення пп.7.4.1 ст. 7 ЗУ „Про ПДВ”), а всього в сумі основного платежу 7 646, 18 грн. (215, 77 грн. + 50, 42 грн. + 8, 33 грн. + 19, 67 грн. + 23, 57 грн. + 6 816, 98 грн. + 511, 44 грн.) та 50% від цієї суми –3 823, 09 грн. штрафна (фінансова) санкція. Сам позивач, виходячи як з тексту позовної заяви, так і відносно доповнень в ході слухання справи, цю суму донарахувань взагалі не спростував та погодився в цій частині.
Що стосується іншої частини визначення позивачу податкових зобов’язань з ПДВ за спірним податковим повідомленням-рішенням, то вони є за межами норм чинного законодавства, виходячи з наступного:
Як зазначається в самому акті перевірки основним видом діяльності ТОВ „Миргородм”сопром” є виробництво м”ясо-продукції (91,5 %) та виробництво ковбасних виробів (8,5%), а сировиною для виробництва є закуплена від сільгосптоваровиробників худоба живою вагою (див. стор.7, 8 акту).
Будучи платником ПДВ та переробним підприємством, на позивача поширюється дія п.11.21 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість” , за яким сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними м’ясо та м’ясопродукти у повному обсязі спрямовуються виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продане ними м’ясо в живій вазі. Ця норма є відсильною, оскільки в абзаці 3 її зазначається, що порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 6 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі, затв. постановою КМУ №805від 12.05.1999р., переробні підприємства за результатами діяльності за кожний звітний (податковий) період ведуть окремий податковий і бухгалтерський облік молока, молочної продукції, м'яса, м'ясопродуктів, виготовлених з проданих сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі, та окремий облік іншої продукції.
За результатами окремого обліку продукції, виготовленої з проданих сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі, переробні підприємства відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість" визначають суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, які виникають у зв'язку з переробкою та продажем такої продукції, і складають окрему податкову декларацію, яка разом з декларацією щодо іншої діяльності подається до органу державної податкової служби за місцем реєстрації переробного підприємства як платника податку на додану вартість у порядку і в строки, визначені цим Законом, з урахуванням нормативно-правових актів Державної податкової адміністрації. Визначена до сплати за окремою податковою декларацією сума податку на додану вартість перераховується переробним підприємством на його окремий рахунок. Переробне підприємство разом з окремою податковою декларацією за кожний звітний (податковий) період подає як підтвердження сплати сум податку перелік платіжних доручень на фактично зараховані на окремий рахунок кошти і виписку банку з окремого рахунка.
Дотримуючись останньої норми позивач подавав до ДПС податкову звітність з ПДВ, в т.ч. і окрему податкову декларацію (сторони називають її спеціальною) з відповідними додатками. Цієї обставини податкова не спростовує, а навпаки підтримує. Однак, вважає, що позивачем до останньої неправомірно включені суми ПДВ ( в зобов’язальну частину) від реалізації шкір тварин, жирів тваринних, нехарчових відходів забою тварин, а також інших субпродуктів, тобто ці суми ПДВ не повинні участувати в формуванні суми дотацій сільгосптоваррвиробникам, а повинні відображатись у загальній декларації з ПДВ і відповідно участувати в формуванні бази оподаткування ПДВ, що сплачується до бюджету безпосередньо переробним підприємством-позивачем.
Таке твердження податкової-відповідача є за межами вище зазначених норм, за наступного:
- по-перше, законодавець не визначив відповідальності, в т.ч. і в вигляді суми донарахувань ПДВ переробним підприємствам, в разі завищення сум дотацій сільгосптоваровиробникам, що формуються за зазначеним Порядком;
- по-друге, відповідно до сумісного роз’яснення Міністерства аграрної політики України та Державної податкової адміністрації України від 18.04.2003р., відповідно, № 37-14-1-12/4364 та №6387/7/15-0117 з посиланням на підпункт 11.21 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість” та Державний класифікатор продукції та послуги ДК 016-97 шкури сирі та борошно тваринного походження відносяться відповідно до класу 15.11 „М’ясо та субпродукти забійних тварин” та 15.13 ”М’ясопродукти”, від реалізації яких нараховуються та виплачуються дотації сільгосптоваровиробникам за продане ними переробним підприємствам м’ясо в живій вазі;
- по-третє, сама МОДПІ за обґрунтуванням від 07.06.2006р. №1418/10/10-020 виключила з суми донарахувань за спірним рішенням частину сум ПДВ від реалізації ТОВ „Миргородм”ясопром” субпродуктів 1 та 2 категорії, таким чином поставивши під сумнів вірності своїх висновків щодо віднесення їх до м’ясної продукції за зазначеним класифікатором.
За викладеного, Миргородська ОДПІ не мала законних підстав щодо донарахування ТОВ „Миргородм”ясопром” податкових зобов’язань з податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням від 22.02.2006 р. № 0000232301/0 в сумі 177 699, 02 грн. основного платежу та 88 849, 51 грн. штрафної (фінансової) санкції. Тому в цій частині вимоги позивача є обґрунтованими, правомірними та підлягають задоволенню.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 12 ГПК України, ст.ст. 158, 160, 162, 163, п.6 розд. УІІ “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України , суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Миргородської об’єднаної державної податкової інспекції від 22.02.2006 р. № 0000232301/0 в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю „Миргородм”ясопром” м. Миргород податкових зобов’язань з податку на додану вартість в сумі 177 699, 02 грн. основного платежу та 88 849, 51 грн. штрафної (фінансової) санкції.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Миргородм”ясопром” (м. Миргород, вул. Котляревського, 5) код 32500105, р/р 2600001300118 в ПФ ТОВ „Укрпромбанк”, МФО 331821 - 194,63 грн. судових витрат.
Видати виконавчий лист з набранням постановою законної сили.
5. Копію цієї постанови надіслати сторонам за адресами, зазначеними в її вступній частині.
СУДДЯ Г.І. БУНЯКІНА
Примітка:
1. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
2. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.