06.06.2011                                                                                                                  Р І Ш Е Н Н Я                                                           Справа № 2-235/2011 р.

                                                                                                       І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

06 червня 2011 року                                                                                                                  Хортицький районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого- судді Громова І.Б.,

при секретарі –Твердохліб О.С.,

представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом     ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: ВРЕЖО-6 про встановлення порядку користування житловим приміщення , зміну договору найму; та за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , Відділ реєстрації та міграції Хортицького РВ ЗМУ УМВС в Запорізькій області , Третя особа: КП ВРЕЖО-6 про визнання права користування житловим приміщенням.

                                                                                                 В с т а н о в и в :

 ОСОБА_3  звернувся  до суду з позовом до ОСОБА_4.  про  встановлення порядку користування АДРЕСА_1, яка має загальну площу 49,66 кв.м, житлову 27,9 кв.м та складається з двох ізольованих кімнат 10,5 кв.м та 17,4 кв.м. і він є основним наймачем даної квартири та просить виділити йому у користування кімнату площею 10,5 кв.м , а відповідачці ОСОБА_4 житлову кімнату площею 17,4кв.м. зобов»язавши КП «ВРЕЖО-6»укласти з ним окремий договір найму житлового приміщення.

ОСОБА_5 звернулася до суду до ОСОБА_4 та ОСОБА_3, ВГІРФО РВ ЗМУ УМВС в Запорізькій області про визнання за нею право користування АДРЕСА_1 в Запоріжжя та зобов’язати ВГІРФО РВ ЗМУ УМВС в Запорізькій області  зареєструвати її за вказаною адресою, посилаючись на те що за згодою відповідачів вона з 2007 року проживає в квартирі залишаючись не зареєстрованою, оскільки батько не дає на це згоди. Вона доглядає за батьками, у них спільний бюджет, отримує за цією адресою поштову кореспонденцію.

ОСОБА_3 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав, проти заявлених позовних вимог ОСОБА_5 заперечує пояснив суду, що ОСОБА_5 є його дочкою, яка у 1993 року знялася з реєстрації виїхала до м. Черкас на навчання до Педагогічного інституту. Після закінчення інституту вона працевлаштувалася на роботу до школи та залишилась там проживати та проживає і по теперішній час. Вона інколи приїздить у гості, але постійно в квартирі не проживає. Сумісне господарство він з нею не веде та навіть не спілкується з нею. Він заперечує проти реєстрації дочки оскільки спочатку бажає розділити особисті рахунки та сплачувати комунальні послуги тільки за себе. Двохкімнатна АДРЕСА_1 була надана йому на сім»ю з трьох осіб. 22.07.1997 року між ним та ОСОБА_4 шлюб було розірвано і на теперішній час між ними  склався такий порядок користування квартирою він займає кімнату площею 10,5 кв.м. , а відповідачка кімнату 17,4 кв.м. Просить виділити йому у користування кімнату площею 10,5 кв.м , а відповідачці ОСОБА_4 житлову кімнату площею 17,4кв.м. зобов»язавши КП «ВРЕЖО-6»укласти з ним окремий договір найму житлового приміщення.

ОСОБА_4 позов ОСОБА_3 не визнала. Пояснила, що у них з колишнім чоловіком дійсно склався такий порядок користування квартирою відповідно до якого він займає кімнату площею 10,5 кв.м., а вона кімнату 17,4 кв.м. Але вона заперечує проти розподілу особистих рахунків. Їх дочка ОСОБА_5 дійсно у 1993 році знялася з реєстрації виїхала до м. Черкас на навчання до Педагогічного інституту. Після закінчення інституту вона працевлаштувалася на роботу до школи та залишилась там проживати. У 2007 році вона повернулась додому та проживає у квартирі. Вона веде з нею сумісне господарство. Дочка зробила ремонт. Але у зв’язку із характером її роботи вона приїздить додому один раз на місяць. Вважає, що дочка має право на користування квартирою. Не заперечує проти її реєстрації, але колишній чоловік заперечує проти цього, оскільки бажає розділити особисті рахунки. Просить в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити, а позов ОСОБА_5 задовільнити.

ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги, пояснила суду, що на їх сім»ю була надана двохкімнатна АДРЕСА_1 в м. Запоріжжя, в якій вона постійно проживала до закінчення школи. В 1993 році виїхала на навчання до м.Черкас. Після закінчення навчання у Педагогічному інституту, за державним заказом вона була змушена залишитись тимчасово в м.Черкаси та працювати в школі. У 2007 році, вона повернулася до батьків в спірну квартиру, де на теперішній час проживає, веде з батьками спільний бюджет, доглядає за ними, придбає матері ліки, харчується з батьками за одним столом, отримує поштову кореспонденцію, зробила в квартирі ремонт. У зв’язку із характером роботи додому приїздить рідко. Бажає змінити роботу та переїхати до батьків на постійне проживання, але батько заперечує проти її реєстрації. Вважає, що вона набула право користування квартирою.

         Представник ВГІРФО РВ ЗМУ УМВС в Запорізькій області в судове засідання не з»явився , про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно,  надав суду заяву про розгляд справи без його участі, самостійних вимог не заявляє.

Третя особа: Представник КП ВРЕЖО-6 в судове засідання не з»явився про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_6 перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 06.05.1987 році. Згідно ордеру №4312 від 06.06.1974 року, ОСОБА_3 на сім»ю  з двох осіб було надано квартиру АДРЕСА_1 в м. Запоріжжя , загальною площею 49,66, житловою площею 27,9 кв. м , яка складається з двох кімнат площею 10,5 кв. м та 17,7 кв. м. Подружжя ОСОБА_3 від сумісного шлюбу мають двох дітей сина ОСОБА_5.(1970 р.н) та доньку ОСОБА_5.(1976 р.н.), яка в 1993 році знялася з реєстрації  та виїхала з спірної квартири  на навчання до м. Черкас у Державному університеті. Після його закінчення у 1999 році вона працевлаштувалась і залишилась проживати у м.Черкаси.

16.03.2010 року Рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 їх сина ОСОБА_5 було визнано втративши право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 у м. Запоріжжя та знято з реєстрації.

В квартирі АДРЕСА_1 в м.Запоріжжя залишились проживати ОСОБА_3 та ОСОБА_4, між ним склався такий порядок користування квартирою : ОСОБА_3 займає кімнату 10,5 кв.м , а ОСОБА_4 кімнату 17,4 кв.м.

Відповідно до ст. 104 ЖК України член сім’ї наймача вправі вимагати, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення.  Якщо члени сім’ї не дають згоди та укладення окремого договору найму, то спір може бути вирішено у судовому порядку.

Пропонований ОСОБА_3 варіант встановлення порядку користування квартирою не порушує нічиїх прав.   

У зв’язку з викладеним суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню.

Позовні вимоги ОСОБА_5 задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 у1993 році знялася з реєстрації виїхала до м. Черкас на навчання до Педагогічного інституту. Після закінчення інституту вона працевлаштувалася на роботу до школи та залишилась там проживати.

Згідно довідки дочка ОСОБА_5 навчається в Черкаській загальноосвітній санаторній школі-інтернаті. Тобто проживає постійно в м.Черкаси.

Згідно паспорту ОСОБА_5 вона була зареєстрована в м.Черкаси і знялась з реєстрації лише 01.04.2011 року, тобто після подання позову.

Відповідно до акту ЖРЕУ-28 від 13.04.2011 року, в спірній квартирі фактично прописані та проживають ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пояснили суду, що вони складали цей акт в якому зазначили, що в квартирі проживають дві особи. ОСОБА_3 ви були присутні при складанні акту і ніхто з них не казав про те, що в квартирі проживають три особи.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що він був присутнім при складанні акту. Ніхто із присутніх не казав, що в квартирі проживають три особи. Він не може сказати чи проживає в квартирі ОСОБА_5 тому, що він сам рідко буває вдома у зв’язку з роботою.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що ОСОБА_5 її подруга. Вона проживала в м.Черкаси. Зараз вона хоче повернутись додому у м.Запоріжжя, але батько не хоче її прописати до квартири. Вона приїздить до м.Запоріжжя один раз на місяць.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що ОСОБА_5 проживає в м.Черкаси. Один раз на місяць приїздить до м.Запоріжжя. З батьком в неї погані стосунки, тому він не дає згоду на її реєстрацію.

Пояснення свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_10 не свідчать про постійне проживання ОСОБА_5 в м.Запоріжжі.

Згідно довідки про склад сім'ї видно, що в квартирі прописані та проживають  ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Суд не може прийняти за докази той факт, що ОСОБА_5 за місцем постійного мешкання отримує кореспонденцію, тому що згідно наданого абонементу на газету, вона виписана лише на 1 місяць з датою виписки 11.02.2011 року, що не є доказом постійного отримання кореспонденції з 2007 року.

Відповідно до ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

ОСОБА_5 не надала суду жодного доказу на підтвердження своїх вимог.

 Таким чином суд  вважає, що  позов ОСОБА_5 задоволенню не підлягає, так як нею не доведено факту постійного проживання у квартирі.

Керуючись ст.ст.15, 57,130,174, 209, 212-215  ЦПК України, ст. 61,63,71,103, ЖК України, суд

                                                                                                   В И Р І Ш И В :

Позов   ОСОБА_3 задовільнити.

Встановити порядок користування АДРЕСА_1 в м.Запоріжжі виділив ОСОБА_3 в користування кімнату площею 10,5 кв.м., ОСОБА_4 кімнату площею 17,4 кв.м., службові та підсобні приміщення залишити у спільному користуванні.

Зобов’язати КП «ВРЕЖО №6»укласти з ОСОБА_3 окремий договір найму житлового приміщення в квартирі АДРЕСА_1 в м.Запоріжжі.

В задоволенні позову ОСОБА_5 про визнання права користування житловим приміщенням відмовити.

Рішення  може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області протягом десяти  днів з дня  проголошення рішення  

Суддя :                                                                            І.Б. Громов