Справа № 2-754/11

РІШЕННЯ

іменем України

      "26" травня 2011 р.              

Сніжнянський міський  суд Донецької області

в складі:

головуючого судді - Радченка В.Є.

при секретарі  - Шагіній О.В.

з участю:

позивачки                              ОСОБА_1

відповідача                              ОСОБА_2

представника відповідача          ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сніжне цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користуватися жилим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка 31.03.2011 р. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користуватися жилим приміщенням З позовної заяви вбачається, що позивачка є власницею будинку за адресою: АДРЕСА_1 за договором дарування жилого будинку від 25.02.2010 р. Відповідач, який є рідним братом позивачки, в цьому будинку з 1996 року не проживає. Тому на підставі  1 ст. 405 ЦК України позивачка просить визнати відповідача таким, що втратив право користуватися жилим приміщенням.

Позивачка в судовому засіданні підтримала позовні вимоги. Надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідач та його представник позов не визнали. Пояснили, що відповідач не проживає в вищезазначеному будинку тривалий час через те, що йому перешкоджає в цьому позивачка. На ім’я позивачки 27.09.2010 р. відповідач написав лист, в якому зазначив про наявність перешкод для проживання в будинку. Цей лист був надісланий позивачці рекомендованим поштовим відправленням.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку,  що позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом фактично встановлено, що позивачка є власницею будинку за адресою: АДРЕСА_1 за договором дарування жилого будинку від 25.02.2010 р., зареєстрованим в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 30.03.2010 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 405 ЦК України член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі його відсутності без поважних причин понад 1 рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідач надав суду лист на ім’я позивачки від 27.09.2010 р., в якому зазначає про наявність перешкод для проживання в будинку. Цей лист був надісланий позивачці рекомендованим поштовим відправленням. На думку суду, цей лист підтверджує поважність причини не проживання позивача в будинку.

Крім того, відповідач не власником вищезазначеного житла (чи його частини), не є членом сім’ї власника будинку (членом сім’ї позивачки), що не заперечується жодною з сторін. Відповідач має свою сім*ю, з якою багато років проживає за іншою адресою. Жодних цивільних угод на проживання відповідача в будинку позивачки –між сторонами не укладалось. Тобто, відповідач не має права користуватися вищезазначеним житлом. Через це суд не має правових підстав для позбавлення відповідача права, якого він не має (права на проживання в будинку позивачки). Стаття 405 ч. 1 ЦК України (на яку посилається позивачка в обґрунтування свої позовних вимог) передбачає можливість визнати особу такою, що втратила право на користування цим житлом, лише в тому разі, якщо ця особа є членом сім’ї власника житла. Тому в задоволенні позову необхідно відмовити в зв’язку з відсутністю предмету спору (відсутністю у відповідача права на проживання в будинку позивачки).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 212, 213, 214, 215  ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користуватися жилим приміщенням - відмовити.

          Рішення може бути повністю або частково оскаржено сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки до Апеляційного  суду Донецької області через Сніжнянський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя:   В. Є. Радченко