Хортицький районний суд Запорізької області

    Україна                       

Справа  № 2а-7157/11

Категорія

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

31.05.2011 р.                                                                                м.Запоріжжя          

Суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Ширіна С.А., розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи за адміністративним позовом позову ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м.Запоріжжя про оскарження бездіяльності Управління Пенсійного Фонду України і здійснення перерахунку недоплаченої щомісячної суми допомоги «Дітям війни», -

                                                        В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся із зазначеним адміністративним позовом до суду, згідно якого має статус дитини війни, а тому відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(далі за текстом –Закон №2195-IV від 18 листопада 2004 року) має право на підвищення розміру пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Проте Управлінням ПФУ по теперішній час така надбавка до пенсії не нараховувалась та не виплачувалась, бездіяльність Управління ПФУ щодо нездійснення перерахунку та невиплати у повному обсязі надбавки до пенсії згідно Закону №2195-IV від 18 листопада 2004 року  за вказаний період є неправомірною та такою, що суперечить Конституції України та Законам України. За наведених обставин просить зобов’язати відповідача –Управління ПФУ здійснити перерахунок надбавки до пенсії у відповідності до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

          Позивач заявив клопотання про розгляд справи в його відсутності в порядку скороченого провадження. Представник відповідача, повідомлений про розгляд справи в порядку скороченого провадження,  заперечень за позовом у встановлений строк не надав.

          Суд, з'ясувавши обставини справи, дослідивши та оцінивши докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

          Закон України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-IV від 18 листопада 2004 року (зі змінами та доповненнями станом на час розгляду спірних правовідносин), який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлює правовий статус дітей війни та визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

          Статтею 1 вказаного закону передбачено, що дитина війни це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

          Статус позивача як дитини війни підтверджується пенсійним посвідченням.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні ПФУ Хортицького району Запорізької області та має правовий статус дитини війни, що надає право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених Законом №2195-IV від 18 листопада 2004 року.

          З матеріалів справи вбачається, що Управління ПФУ не здійснювало будь-яких дій, пов’язаних з перерахуванням пенсії позивача відповідно до вищенаведених положень Закону №2195-IV від 18 листопада 2004 року та виплат позивачеві надбавки до пенсії не проводило, що свідчить про бездіяльність відповідача.

Відповідно до ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

          Частиною 2 статті 3 Закону №2195-IV від 18 листопада 2004 року передбачено, що державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

          Як вбачається з матеріалів справи виплата позивачу підвищення до пенсії як «дітям війни»у березні-червні 2010 рок у здійснювалася на підставі п. 8 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»

          Але розмір підвищення, який встановлений в п. 8 Постанови № 530 від 28 травня 2008р., суперечить ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому не може бути застосований за нормою ч. 4 ст.9 КАС України, якою визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.   

          Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру виплати підвищення до пенсії «Дітям війни»підлягає застосуванню норма ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому відповідач повинен нарахувати та виплатити позивачу пенсію з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, з урахування раніше проведених виплат.   

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.   

          Відповідно до положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії  за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили  працездатність, визначеного законом.   

            Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»від 5 жовтня 2000 року № 2017-III, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення,  у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який  відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.   

Тому дії відповідача по виплаті позивачу підвищення до пенсії як дитині війни є неправомірними та не відповідають вимогам діючого законодавства, в наслідок чого є  підстави для задоволення вимог позивача  про стягнення несплаченої  позивачу державної соціальної допомоги як дитині війни з 11.11.2010 року.

          На підставі викладеного, керуючись ст.22, 64  Конституції України, ст.ст. 3, 4, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. ст. 6-14, 11, 69-71, 160-163, 167, 183-2  КАС України, суд –          

                                        П О С Т А Н О В И В :

          Адміністративний позов –задовольнити.

          Визнати бездіяльність  Управління Пенсійного фонду України Хортицького району м.Запоріжжя щодо невиплати щомісячної доплати до пенсіі ОСОБА_1 як дитині війни, за період з 17.11.2010 року, виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 р. –неправомірною.

          Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м.Запоріжжя здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_1 згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на час виплати, починаючи з 17.11.2010 року по 31 грудня 2010 року, та з 01.01.2011 року з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання постанови апеляційної скарги.

  Суддя: