ВИРОК

         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                                               Справа № 1-20/11

"13" травня 2011 р.                                                                   Козівський районний суд   

                                                                                                 Тернопільської області  

   в складі: головуючого:           Боднарук Б.В.

                 при секретарі:            Сташків О.С

       з участю прокурора:           Репеха Б.Г.

                      підсудного            ОСОБА_1

                       захисника            ОСОБА_2

                       потерпілої           ОСОБА_3

представника потерпілої           ОСОБА_4                                                                         

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в місті Козові кримінальну справу про обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Підгайці Тернопільської області, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з освітою середньою-спеціальною, одруженого, раніше не судимого, тимчасово не працюючого,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 обвинувачуються в тому, що 24 липня 2009 року, близько 11 год. 00 хв., перебуваючи в господарстві ОСОБА_3, що в с. Мужилів Підгаєцького району Тернопільської області під час конфлікту, що виник на побутовому ґрунті між ним з однієї сторони та його дружиною ОСОБА_5 і тещею ОСОБА_3 з іншої сторони. А саме під час сварки заподіяв середньої тяжкості тілесні ушкодження ОСОБА_3 шляхом нанесення удару кулаком в область правої частини верхньої губи, спричинивши травматичну акстрацію 1-3 верхніх правих зубів, синець нижньої повіки правого ока, синці носа, шиї.

Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчинені даного злочину не визнав та пояснив, що 24 липня 2010 року він перекривав хату в своєї мами в смт. Козова. Після закінчення роботи поїхав до дому своєї дружини ОСОБА_6 за її дзвінком, щоб приїхати. Приїхав, зайшов до літної кухні, там була його теща ОСОБА_3 та син з дружиною. Він замучений, приліг на тапчан в літній кухні і заснув. Прокинувся від сильного болю між ногами та відчув, що його руки зв’язані. Зрозумів, що його зв’язала теща і хотів підвестися, але падав та зачепив свого малолітнього сина, який впав. Коли лежав на підлозі, теща  погрожувала йому, що кастрирує його, в руках в неї був металічний штир. Вона сказала, що їздили в Монастириськ і нібито в нього там є коханка і що він більше не буде гуляти. Насправді із Сивик, яка проживає в м. Монастириськ, він знайомий, але у нього із нею немає ніяких стосунків. Теща сказала йому про те, що вона розбила вікна у Сивик та побили її. Разом з тещею була ще його дружина. Він злякався погроз тещі і почав втікати на вулицю. На подвір’ї його догнала теща з дружиною та накинулися на нього. Вони ногами били його по різних частинах тіла. Коли втікав розв’язався, так як його били металічним штиром в пах і він оборонявся. Вони опинилися на городі і сусідка ОСОБА_7 допомагала їм зв’язувати його знову. Теща мучила його, била, погрожувала, що кастрірує. Звільнили його працівники міліції. Відносно нанесених тілесних ушкоджень його тещі ОСОБА_3 може пояснити, що можливо коли він боронився від неї, тоді вона отримала ушкодження. У нього були розірвані штани та одяг у крові. Штани були розірвані металевим штиром, який мала його теща. Вважає, що в його діях не було ознак злочину, а на оборот його теща та дружина вчинили злочин. У нього не було жодного умислу на нанесення будь-яких тілесних ушкоджень. Оскільки на нього напали обоє, він оборонявся, і обороняючись міг нанести тілесні ушкодження ОСОБА_3 Сусідка Бей, яка прибігла разом із своїм співжителем, у добрих відносинах із тещею, а тому можуть давати покази, які їм потрібні.   

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що підсудній ОСОБА_1 є її зятем і разом з її дочкою та сином проживають в її житловому будинку. 24 липня 2010 року ОСОБА_1 приїхав додому п’яний, пішов в літну кухню та ліг спати. До нього підійшов син, запитав, що батько йому привіз, але ОСОБА_1 вдарив дитину ногою. Син почав плакати, а тому вона забрала дитину. Запитала ОСОБА_1, що він робить, на це він агресивно почав кричати та почав розмахувати руками, вдарив її  в голову. Дитина злякалась, почала плакати. Вона почала тікати, але на подвір’ї ОСОБА_1 наздогнав її та почав копати. Вона втекла на город. Сусідка почула її крик, прибігла до них і допомогла зв’язати руки ОСОБА_1, щоб припинити його хуліганські дії. Потім викликали міліцію. Вони залишили ОСОБА_1 на городі поки не приїхала міліція. Їй ОСОБА_1 були нанесені тілесні ушкодження, у неї повилітали зуби, і з рани почала текти кров. Не погоджується з показами, які дав підсудний, тому що насправді він прийшов та копнув сина, який впав на землю. Вона сказала йому декілька слів і після цього він почав її бити.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що вона бачила, як ОСОБА_1 бив її маму. Крім цього він тримав її за волосся, погрожував фізичною розправою. Коли мама почала тікати, він наздогнав її на городі. На вулиці було чути крики, оскільки плакала дитина, а тому прибігла сусідка, яка разом з нею зв’язала ОСОБА_1, мама теж допомагала. Їхня суперечка тривала недовго, приблизно пів години. Вони йому не погрожували, він сам приїхав з погрозами. Думає, що подряпини на лиці у ОСОБА_1 могли виникнути тоді, коли він лежав на землі та лицем бився до землі. Коли приїхали працівники міліції, вона сиділа на його ногах та тримала шнурок.  

Свідок  ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона йшла з онуками до іншої сусідки і коли проходила біля будинку ОСОБА_6, то почула крики. Вона пішла до сусідки і побувши в неї трохи поверталася додому і коли поверталася назад, то знову почула крики. Чула що плаче ОСОБА_8, їй було шкода дитини, а тому залишивши онуків вдома, пішла подивитись, що там робиться. Коли прийшла то побачила, що ОСОБА_1 взяв за волосся свою жінку, а тещу за голову, тримав її за шию. Поки вона перелізла через пліт, то вони впали вже на землю. Вона запиталася, що він робить, взяла його за руку, звільнила ОСОБА_3 Тоді ОСОБА_3 зловила за рот ОСОБА_1, розтягувала і сказала, що більше його не відпустить, сіла на нього та плювалася кров’ю, тому що ОСОБА_1 повибивав їй зуби. Вона сказала принести шнурок, зв’язала йому руки та пішла додому. Дуже швидко приїхали працівники міліції та швидка допомога.

Свідок ОСОБА_9, який працював в Підгаєцькому РВ УМВС, в судовому засіданні пояснив, що приїхали на виклик в с. Мужилів Підгаєцького району. Жінка ОСОБА_3 була в крові, а зять ОСОБА_1 лежав на городі і був зв’язаний шнурком. Викликали швидку медичну допомогу. Вони розв’язали ОСОБА_1 та взявши пояснення, забрали його з собою.

Наведені докази свідчать про те, що ОСОБА_1 наніс Потерпілій ОСОБА_3 умисні середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Із показів свідка ОСОБА_10 в судовому засіданні вбачається, що він йшов вулицею і бачив ОСОБА_1 зв’язаного, який лежав на подвір’ї біля літної кухні. Було чути крики потерпілої та її дочки. Більше нікого він не бачив.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що в липні 2010 року він був в м. Підгайці і бачив підсудного. У нього був одяг в крові, на футболці та штанах. Штани були розірвані.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що 22 липня 2010 року до неї додому приїхали ОСОБА_3 з дочкою. Побили її та вибили вікна в будинку і веранді. З приводу цього вона звернулася в міліцію, але побої не знімала.

Свідок ОСОБА_13, який працював дільничним інспектором, в судовому засіданні пояснив, що виїжджали за повідомленням про бійку в с. Мужилів Підгаєцького району. Приїхавши на місце в господарство ОСОБА_14 побачив, що підсудній ОСОБА_1 лежав лицем вниз на городі зв’язаний шнурком, а потерпіла сиділа зверху на ньому. У потерпілої були тілесні ушкодження, у неї були вибиті зуби, а у підсудного бачив, що була розбита губа. Вони розв’язали ОСОБА_1 та забрали з собою.  

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1153 /том 1 а.с. 146-152/ вбачається, що у ОСОБА_1 були виявлені садно лівої тім?яно-скроневої ділянки голови, синець спинки носа з поширенням на нижню повіку лівого ока, численні відносно невеликих розмірів ( до 0,4-0,3 см.) садна шкірних покривів щік і правих половин губ, садно червоної облямівки та крововилив із садном на його тлі слизової оболонки правої половини нижньої губи, синець на задній поверхні лівої половини нижньої третини грудної клітки, садно ділянки правого променево-зап’ясткового суглобу, синець статевого члена, садна на внутрішній поверхні верхньої третини правого стегна та передніх поверхонь гомілок. Зазначені ушкодження утворились в ОСОБА_1 від дії тупих предметів і не виключено у зазначений в постанові термін події 24.07.2009 року і належать до легких тілесних ушкоджень.

У відповідності з висновком експерта № 44 /том 1 а.с. 194-198/ «на штанах ОСОБА_1 виявлено: чотири пошкодження різної величини з косо вертикальним напрямом довжників на невеликій площі внутрішньої поверхні правої штанини у верхній третині (позаду крокового шва) і нещільні кров’янисті забруднення в зоні їх країв на вивороті тканини, які можуть бути взаємопов’язані між собою у часі виникнення, збігаються по локалізації з тілесним ушкодженням правого стегна у цій ділянці та утворились від динамічної дії тупої, обмеженої слідоутворюючої поверхні без чітких ознак щодо її форми і не виключено з основним напрямом дії з переду назад стосовно вертикального положення нижньої кінцівки.

Характер, локалізація та механізм утворення вищевказаних пошкоджень на правій штанині і характер та локалізація підлягаючого тілесного ушкодження на правому стегні, у сукупності, не виключають можливості їхнього одномоментного виникнення внаслідок тангенційної (дотичної) дії тупого обмеженого предмету, яким міг були і зазначений у постанові металевий штир.

Виявлені судово-медичні дані, щодо згаданих пошкоджень не суперечать даним про можливість їхнього виникнення за обставин, які викладі у Протоколі відтворення обстановки та обставин події і показані на фототаблиці, зокрема:

- пошкодження на штанах від локальної дії, згаданого у постанові металевого штиря при горизонтальному положенні ОСОБА_1 на спині.»

Як вбачається із доказів по справі та висновками експертиз, що стверджують нанесення тілесних пошкоджень ОСОБА_1 під час вчинення конфлікту ОСОБА_3 та ОСОБА_15 Про те, що ОСОБА_1 був зв’язаний ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в літній кухні, свідчать покази ОСОБА_10, котрий в своїх показав ствердив, що бачив ОСОБА_1 зв’язаного на подвір'ї біля літної кухні, проходячи повз господарство ОСОБА_6, що підтверджує покази ОСОБА_1, що його було зв’язано в літній кухні, де йому спричинено тілесні пошкодження в області паху, після чого він намагався вийти з літньої кухні, намагаючись врятуватись від нападу ОСОБА_3 та ОСОБА_5

Суд вважає, що винність ОСОБА_1 доведена і його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 122 КК України.

Підходячи до обрання покарання підсудному, суд враховує ступінь небезпечності вчиненого злочину, особу підсудного, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, а також з врахуванням, що спричинення вказаних тілесних ушкоджень викликало те, що під загрозою і дій потерпілої його позбавити мужських придатків, нанесено по них удари металічним штирем, дири на джинсових штанах, тілесні ушкодження там, що спричинило йому біль, що підтверджується висновком експерта /а.с. 194/197/, суд вважає за доцільне обрати йому покарання з випробувальним терміном.

В процесі досудового слідства потерпілій роз’яснено право цивільного позивача, однак цивільний позов не заявлено і в судовому засіданні, тому суд роз’яснює потерпілій право цивільного позову в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ч. 1 ст. 122 КК України і призначити покарання у вигляді двох років обмеження волі з застосуванням ст. 75 КК України звільнити від відбуття покарання з випробуванням строком 1 /один/ рік.

В силу ст. 76 КК України покласти на нього обов’язки передбачені п. 2, 3 - не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід залишити підписку про не виїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області протягом 15 діб через Козівський районний суд.

                       Головуючий: